Державне бюджетування з використанням методів фінансового контролінгу - Автореферат

Визначене завдання може бути вирішене шляхом удосконалення системи управління соціально-економічним розвитком країни за рахунок послідовної і погодженої реалізації державної політики, стратегії соціально-економічного розвитку і бюджету як головного фінансового інструменту, що забезпечує їх виконання. Єдність стратегічних цілей і оперативних завдань соціально-економічного розвитку країни покликана забезпечити цілеспрямований і прогнозований рух суспільства до нового якісного стану свого розвитку, обґрунтованого в процесі стратегічного цілепокладання. Ці дослідження і їх результати повністю не вирішують проблеми соціально-економічного розвитку як трансформації результатів економічного зростання у соціальний капітал з урахуванням пріоритетних стратегічних цілей. Однак, вони складають теоретичний і методологічний базис для розробки підходу до державного бюджетування з використанням методів фінансового контролінгу як основи системи управління соціально-економічним розвитком країни. · розроблено рекомендації щодо визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів і галузей економіки України, а також рекомендації щодо організації і використання в процесі державного управління системи моніторингу соціально-економічного розвитку керованих обєктів.«Управління соціально-економічним розвитком країни: політика, стратегія, бюджет» проведено аналіз сутності соціально-економічного розвитку країни, визначено теоретичні основи управління цим процесом на основі взаємозвязку державної політики, стратегії і державного бюджету; розглянуто процес взаємодії стратегії і структури бюджету, визначено основні положення цієї взаємодії; удосконалено принципи формування бюджету з метою забезпечення взаємозвязку державного бюджету з цілями і пріоритетами, сформульованими в стратегії соціально-економічного розвитку країни. Так, в економіці існує базовий індикатор соціально-економічного розвитку, що відображує якість життя населення. Далі на основі аналізу взаємозвязку стратегії соціально-економічного розвитку країни та державного бюджету визначено, що тип соціально-економічного розвитку формується з урахуванням частки бюджету у ВВП країни та структури доходної і видаткової частин бюджету. Розгляд процесу формування державного бюджету в системі стратегічного управління державою дозволив удосконалити принципи формування бюджету та доповнити їх наступними: 1) принципом системності бюджету як механізму в системі державного управління, що забезпечує ефективність досягнення поставлених цілей і політики, яка проводиться державою; В роботі визначено, що державний фінансовий контролінг становить систему управління фінансовими потоками на рівні держави, основне призначення якої полягає у забезпеченні досягнення цілей соціально-економічного розвитку шляхом встановлення взаємодії стратегічного цілепокладання (стратегії соціально-економічного розвитку) і фінансового аспекту його реалізації (державного бюджету).Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці методологічного підходу до реалізації державного бюджетування з використанням стратегічного і оперативного контролінгу, які включають функції аналізу і прогнозу фінансових потоків, планування, обліку і контролю руху бюджетних коштів, та спрямовані на забезпечення реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни. Аналіз теоретичних основ управління соціально-економічним розвитком країни показав, що під соціально-економічним розвитком суспільства розуміється процес трансформації економічного зростання в соціальний капітал, реалізований при участі системи державного управління. Процес соціально-економічного розвитку суспільства включає етапи визначення державної політики, розробки стратегії і тактики і реалізації механізмів управління соціально-економічним розвитком суспільства. Основне питання методологічної складової системи управління соціально-економічним розвитком країни полягає в пошуку методів і технологій управління, які змогли б забезпечити процеси: 1) взаємозвязку стратегії і бюджету на етапі їх розробки; 2) взаємодії стратегії і бюджету на етапі їх реалізації, що передбачає можливість взаємокорекції у вигляді „зворотного звязку”. Дослідження процесу формування державного бюджету в системі стратегічного управління державою довело необхідність удосконалення принципів формування бюджету за рахунок доповнення їх наступними: 1) принципом системності бюджету як механізму в системі управління соціально-економічним розвитком; 2) принципом відповідності бюджету стратегії соціально-економічного розвитку суспільства; 3) принципом гуманізму стосовно соціальних груп, що фінансуються з бюджету країни.

Основний зміст дисертації

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці методологічного підходу до реалізації державного бюджетування з використанням стратегічного і оперативного контролінгу, які включають функції аналізу і прогнозу фінансових потоків, планування, обліку і контролю руху бюджетних коштів, та спрямовані на забезпечення реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни.

1. Аналіз теоретичних основ управління соціально-економічним розвитком країни показав, що під соціально-економічним розвитком суспільства розуміється процес трансформації економічного зростання в соціальний капітал, реалізований при участі системи державного управління. Узгодження векторів економічного і соціального розвитку суспільства - одне з основних завдань внутрішньої політики держави, що у значній мірі реалізується в рамках бюджетної політики.

Процес соціально-економічного розвитку суспільства включає етапи визначення державної політики, розробки стратегії і тактики і реалізації механізмів управління соціально-економічним розвитком суспільства. Процес ефективного управління передбачає чітку відповідність процесів концептуального визначення розвитку, стратегічного і тактичного цілепокладання, а також методологічного підходу.

2. Доведено, що взаємодія стратегії і структури бюджету повинна бути забезпечена не тільки на етапі стратегічного цілепокладання, але й у процесі оперативного управління, що вимагає розробки і впровадження відповідних методів управління соціально-економічним розвитком. Основне питання методологічної складової системи управління соціально-економічним розвитком країни полягає в пошуку методів і технологій управління, які змогли б забезпечити процеси: 1) взаємозвязку стратегії і бюджету на етапі їх розробки; 2) взаємодії стратегії і бюджету на етапі їх реалізації, що передбачає можливість взаємокорекції у вигляді „зворотного звязку”.

3. Дослідження процесу формування державного бюджету в системі стратегічного управління державою довело необхідність удосконалення принципів формування бюджету за рахунок доповнення їх наступними: 1) принципом системності бюджету як механізму в системі управління соціально-економічним розвитком; 2) принципом відповідності бюджету стратегії соціально-економічного розвитку суспільства; 3) принципом гуманізму стосовно соціальних груп, що фінансуються з бюджету країни.

4. Встановлено, що, знаходячись на перетинанні обліку, інформаційного забезпечення, контролю і координації, контролінг займає особливе місце в управлінні організацією: він звязує воєдино всі ці функції, інтегрує і координує їх, причому не підмінює собою управління, а переводить його на новий якісний рівень. Загалом - це аналітична система планування та оперативного контролю. Еволюція контролінгу проходила від зародження в статусі державного управління фінансовими потоками до великих промислових корпорацій. В цей час, будучи системою, що застосовується на підприємствах будь-якого розміру і виду власності, контролінг збагатився теоретичним і методологічним змістом. Підхід до управління фінансовими потоками з погляду контролінгу знову є актуальним для застосування в процесі державного бюджетування.

5. Контролінг має свою концептуальну основу, що складається в підході до процесу управління фінансовими потоками. Стосовно системи державного бюджетування, застосування концепції контролінгу передбачає наступне: розгляд Державного бюджету в контексті обліку сум покриття; трансформацію галузевого і регіонального аспектів державного бюджетування в управління по центрах відповідальності (центрах прибутку і центрах витрат); жорстке узгодження програмно-цільового підходу з управлінням фінансовими потоками: по пріоритетах, термінах і обсягах фінансування.

Державний фінансовий контролінг - це система управління фінансовими потоками на рівні держави, основне призначення якої складається в забезпеченні досягнення цілей соціально-економічного розвитку шляхом встановлення взаємодії стратегічного цілепокладання (стратегії соціально-економічного розвитку) і фінансового аспекту його реалізації (державного бюджету).

6. Розроблено метод „автоматичного” розподілу суми покриття державного бюджету, згідно з яким передбачається: 1) визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку (економічного розвитку і трансформації результатів економічного зростання в соціальний капітал); 2) визначення рангів сформованих пріоритетів у часі (протягом певного періоду ранги пріоритетів повинні бути чітко визначені).

Застосування концептуального базису теорії систем дозволило визначити, що складна відкрита система, будь-то економіка в цілому, галузь економіки, або регіон розвивається циклічно і характеризується здатністю до самовідтворення. У випадках, коли ця характеристика системи порушена чи ще не сформована, вона потребує зовнішньої підтримки, у випадку із соціально-економічними системами - державного регулювання. Здатність системи до відтворення заснована на її здатності підтримувати динамічну рівновагу у взаємодії із зовнішнім середовищем - гомеостаз. Дослідження гомеостатичних процесів передбачає виділення: 1) параметрів, значні зміни яких порушують нормальне функціонування системи; 2) границь припустимої зміни цих параметрів під впливом умов зовнішнього і внутрішнього середовища; 3) сукупності конкретних механізмів, що починають функціонувати при виході значень перемінних за ці границі. Запропонований підхід до реалізації державного бюджетування з використанням методів фінансового контролінгу заснований на використанні типу механізмів, властивих складним відкритим системам, що дозволяють зберегти гомеостаз системи в цілому і її окремих частинах. Механізм діє через виділення систем з порушеним чи несформованим гомеостазом у ряд пріоритетних обєктів економічного регулювання і шляхом адекватної організації бюджетного процесу.

7. Обґрунтовано, що організаційно-функціональний аспект системи управління соціально-економічним розвитком України ґрунтується на внесенні додаткових функцій у реалізацію бюджетного процесу, які забезпечують взаємозвязок і взаємодію стратегії соціально-економічного розвитку і бюджету країни. Організаційно-функціональний аспект системи управління соціально-економічним розвитком країни запропоновано удосконалити шляхом введення додаткових організаційних підрозділів в органи державної влади, які є учасниками бюджетного процесу, що забезпечить виконання функцій системи фінансового контролінгу, покликаної установити взаємодію цілей і пріоритетів соціально-економічного розвитку країни з процесом їх бюджетного забезпечення.

Функції стратегічного контролінгу виконуються відділом стратегічного контролінгу, який запропоновано сформувати в Міністерстві фінансів України. У Бюджетному Комітеті Верховної Ради України також доцільне введення посади фахівця з контролінгу, що виконує функцію корекції діяльності відділу контролінгу виконавчої гілки державної влади.

Функції оперативного контролінгу виконуються Рахунковою палатою України, державним Казначейством України і Контрольно-ревізійною службою України. Для них рекомендоване впровадження відділів оперативного контролінгу, що реалізують контроль відхилень фінансових потоків від планового стану в режимі реального часу і контроль ефективності (у тому числі - результативності) використання коштів державного бюджету.

8. Розроблено принципи вибору бюджетних пріоритетів соціально-економічного розвитку, сформульовані відповідно до закономірностей збереження гомеостазу складних відкритих систем, включають наступні положення: · принцип відсутності гомеостазу: пріоритетної державної підтримки потребують ті галузі економіки, регіони, соціальні категорії населення, що не можуть самостійно забезпечити процес власного відтворення;

· принцип моніторингу гомеостазу обєктів регулювання: для кожного обєкта державного регулювання повинні бути розроблені критерії моніторингу його здатності до самовідтворення і встановлені граничні значення цих критеріїв;

· принцип автоматичного пріоритету: досягнення обєктом державного регулювання граничного значення за критерієм моніторингу автоматично визначає державне регулювання даного обєкта в якості пріоритетного;

· принцип якісної відмінності пріоритетів: обєкти, не здатні до самостійного відтворення власного потенціалу, можуть бути двох типів: (відповідно до класифікації БКГ) - "собаки" - потребуючі реформування, і "важкі діти" - потребуючі цілеспрямованого інвестування. Тип обєктів визначається тенденцією їх розвитку;

· принцип обовязкового ранжирування пріоритетів: група пріоритетних напрямків державної підтримки ранжирується за ступенем важливості цих обєктів державного регулювання для виживання і розвитку суспільства;

· принцип автоматичного розподілу бюджетних коштів: сума покриття державного бюджету розподіляється автоматично по обєктах державного регулювання виходячи з рангів сформованих пріоритетів.

9. Класифікація регіонів України за критеріями „темпів економічного зростання - індексу людського розвитку” дозволила виявити чотирі типи соціально-економічного розвитку: гармонічний, соціальний, економічний, слаборозвинений. Процес державного регулювання діяльності регіонів повинний відповідати цим типам розвитку.

Для визначення пріоритетів розвитку галузей економіки України запропонована система моніторингу соціальних і економічних показників їх розвитку, що включає 1) економічні показники: темп розвитку галузі, ступінь зношеності основних фондів, рівень капітальних інвестицій, рівень інновацій; 2) соціальні показники: рівень заробітної плати в галузі, відсоток витрат на оплату праці в собівартості продукції, рівень професійної захворюваності і смертності в галузі, умови праці на підприємствах галузі, наявність галузевої соціальної інфраструктури. Порівняння комплексних показників економічного і соціального розвитку галузі дозволить визначити тип її розвитку, виділити пріоритети і сформувати адекватний управлінський вплив.

1. Брюшкова Н.О. Порівняльне дослідження структури бюджету України в контексті державного стратегічного цілепокладання / Н.О. Брюшкова // Особливості регулювання в державному секторі економіки: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2006. - т. VII, вип. 73, серія „Економіка”. - С.94-101.

2. Брюшкова Н.О. Визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку країни як наслідок стратегічного і бюджетного планування / Н.О.Брюшкова // Менеджер. - 2007. - №4(42). - С.8-15.

3. Брюшкова Н.О. Соціально-економічний розвиток регіонів України / Н.О.Брюшкова // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2007. - т.VIII, вип. 85, серія „Економіка”. - С. 4-16.

4. Брюшкова Н.О. Принципи формування державного бюджету / О.С.Поважний, Н.О.Брюшкова // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2008. - т.IX, вип. 103, серія „Економіка”. - С. 5-14.

Особистий внесок: в рамках системного підходу удосконалено принципи, на яких ґрунтується Бюджетна система України.

5. Брюшкова Н.О. Формування державного бюджету: звязок структури і стратегії / Н.О.Брюшкова // Держава та регіони. - 2008. - №5. - С.5-7.

6. Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції „Ефективні інструменти сучасних наук - 2007" (м. Дніпропетровськ, 2007 р.). [Електронний ресурс] Брюшкова Н.О. Державний бюджет як інструмент реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни. - Режим доступу: 21336.doc.htm. - Назв. з екрану.