Аналіз теоретико-методологічних засад державної політики екологічного розвитку економіки. Дослідження досвіду державного регулювання еколого-економічними процесами в розвинених країнах. Обґрунтування шляхів удосконалення політики природокористування.
Аннотация к работе
Особливості існуючої структури промисловості зумовлюють необхідність комплексного аналізу проблем, повязаних з механізмами взаємодії економіки й екології в умовах трансформування економічної системи і розробкою на цій основі рекомендацій із вдосконалення механізмів державного управління природокористуванням з урахуванням екологічних факторів у державній макроекономічній політиці. Незважаючи на інтенсивність розробок проблеми впливу державного управління на екологічну ситуацію, що виконуються за кордоном, і інтерес вітчизняних авторів до її окремих аспектів, в Україні дотепер відсутні комплексні дослідження екологобезпечного розвитку економіки. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової теми: “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро-та макроекономічних процесів” (номер держ. реєстрації 0102U003195), повязана з темою "Механізми регулювання ринкової економіки" (номер державної реєстрації 0101U003345) Національної академії державного управління при Президентові України, в розробці яких здобувач брав безпосередню участь. Мета дисертаційної роботи полягає у визначенні на основі виявлених взаємозвязків економічних та екологічних чинників бажаних змін у механізмах реалізації державної екологічної політики з метою прискорення трансформаційних процесів та виходу на траєкторію сталого розвитку. Зокрема, у роботі використано: єдність історичного і логічного методів - для зясування особливостей обєкта і предмета дослідження, оцінки механізмів взаємодії економіки і екології в сучасній економічній теорії та опрацювання нових підходів державного управління еколого-економічними процесами; абстрактно-логічний метод - для теоретичного узагальнення і формування висновків; статистико-економічний метод - для аналізу сучасного стану державного управління природокористуванням в Україні; монографічний метод - для формування теоретико-методологічних положень дисертаційної роботи; розрахунково-конструктивний та експериментальний - для розробки системи концептуальних положень і заходів стратегії розвитку природокористування в Україні.При цьому враховуються позиції представлених різних наукових шкіл, оскільки вони по-різному тлумачать зазначений взаємозвязок, вплив структурних перетворень на екологізацію і, відповідно, пропонують різні рекомендації щодо впровадження механізмів державного управління. Сутність макроекономічної політики держави щодо управління природокористування зводиться до оптимального використання природних ресурсів (з точки зору збереження Паретто-критерію) і інтерналізації зовнішніх витрат за допомогою податків або торгівлі правами на викиди. Протилежна точка зору характерна для школи екологічної економіки, яка розглядає людину і економіку як частину економічної системи, де підтримується жорстка форма державного регулювання у сфері природокористування, а управління орієнтується на використання традиційних інструментів. Третя, більш виважена концепція еволюційної (неоінституціональної) економіки, має певні переваги, до яких можна віднести відсутність фетишизації як екологічного, так і економічного факторів; визнання принципів розвитку економічної системи і впровадження екологічно орієнтовних інновацій; врахування інституціональних факторів розвитку, поліваріантності еколого-економічної політики. Практичні рекомендації неокласичної теорії фактично не прийнятні для застосування, оскільки звичайним шляхом, якщо держава не проводить селективної політики з підтримки передових екологічних виробництв і галузей, в умовах нашої країни прискорений розвиток набувають галузі, повязані із сировинним сектором, де прибуток формується за рахунок експлуатації природно-ресурсного потенціалу.Дослідження питань взаємодії економічної і екологічної систем та розробка в дисертації рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління природокористуванням спираються на базу неоінституціонального синтезу, який, з одного боку, передбачає визнання поліваріантності розвитку, необхідності врахування ролі інституціональних факторів та ролі держави у створенні сприятливих умов для переходу до ринкової економіки, а з іншого, - не виключає використання окремих напрацювань неокласичної школи, зокрема, методів аналізу, що застосовуються для оптимізації використання ресурсів. Основними пріоритетами екологічної політики держави у Західному регіоні України є: екологічна реабілітація територій в зоні діяльності гірничохімічних та гірничовидобувних підприємств; сприяння ширшому залученню централізованих капітальних вкладень, власних коштів підприємств та інвестицій щодо впровадження нових екологічно чистих технологій; відновлення і підтримка гідрологічного режиму та покращання екологічного стану рік; будівництво нових, реконструкція і ремонт водопровідно-каналізаційних та очисних споруд; розвязання питань утилізації та захоронення промислових і побутових відходів; наповнення цільових фондів охорони навколишнього природного середовища; реалізація загальнодержавної програми формування національної екологічної мер