Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі. Типологія мовних норм: орфоепічні, акцентуаційні, орфографічні та лексичні, фразеологічні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні, пунктуаційні.
Аннотация к работе
Теза - "положення, висловлене в книжці, доповіді, статті тощо, правдивість якого треба довести. Теза у широкому розумінні - будь-яке твердження, яке стисло викладає ідею, у вузькому розумінні - деякий текст, що формулює сутність, обґрунтовує доказ. викладання основних авторських думок у вигляді послідовних пунктів, записуючи тези, нумерують кожну, в кожній тезі варто виокремлювати ключове слово; Тези мають чітко регламентовану змістово-композиційну структуру, в якій виокремлюють такі складові: Преамбула (1-2 тези); Конспект (від лат. conspectus - огляд) - стислий писаний виклад змісту чого-небудь, складається з плану й тез, доповнених фактичним матеріалом, що у сукупності є коротким письмовим викладом змісту книжки, статті, лекції тощо.
План
Тезовий план - сформульоване основне положення абзацу, його мікротема.
Список литературы
Автореферат - короткий письмовий виклад наукового твору самим автором, найчастіше - автореферат дисертації. Призначення автореферату - ознайомити наукових працівників з методикою дослідження, результатами Й основними висновками дисертації.
51. Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань
Посилання - уривок, витяг із певного тексту, який цитують у викладі матеріалу, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку. Бібліографічні посилання - це сукупність бібліографічних відомостей про цитовану працю.
Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати беруть у лапки, наводять у граматичній формі, в якій його подано у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту, без спотворення думки автора. Пропуск слів, речень, абзаців за цитування позначають трьома крапками (...) або крапками в кутових дужках , якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то його опускають;
в) кожну цитату обовязково супроводжують посиланням на джерело;
г) за непрямого цитування слід максимально точно викладати думку автора, робити відповідні посилання на джерела.
Посилання в тексті на літературне джерело зазвичай оформлюють у квадратних дужках, де першою цифрою позначають номер літературного джерела у списку використаних джерел, а другою - сторінку, з якої запозичено цитату, наприклад, [15, 257].
Зразок оформлення посилань: «Характерною рисою прискорення розвитку науки - інтелектуальної освіти виробництва - є скорочення періоду від появи нової ідеї до її впровадження в практику» [5, 13].
Список використаних джерел- важливий елемент бібліографічного апарату наукового дослідження, його вміщують наприкінці роботи, але готують до початку її написання. До нього заносять цитовані, аналізовані джерела, архівні матеріали, дотичні до теми.
Розрізняють такі способи розташування літератури у списку: Абетковий: список використаних джерел має самостійну нумерацію за прізвищами авторів; перших слів назв, якщо авторів не зазначено; авторів з однаковими прізвищами розміщують за абеткою їх ініціалів, а роботи одного автора -за назвою роботи; окремо подають абетковий ряд кирилицею (українською, російською мовами) і потім мовами з латинським написанням літер (англійською, французькою, німецькою тощо).
За типами документів: матеріал у списку розташовують за типом видання (книги, статті, офіційні документи, стандарти тощо), а в межах розділу - за абеткою.
Хронологічний список зазвичай використовують у працях історичного спрямування, де важливо продемонструвати періоди і звернути увагу на те, коли опубліковано те чи інше джерело.
За ступенем використання: такий спосіб застосовують зазвичай у статтях (доповідях), де список використаних джерел невеликий.
Бібліографування - це вид аналітико-синтетичного опрацювання, який полягає в укладанні опису документа. Такі описи можуть бути різними - бібліографічними, архівними, інтернетними тощо. Бібліографічні описи описують опубліковані паперові видання, архівні - описи архівних документів, інтернетні - описи веб-сторінок Інтернет.
52.Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату
Реферат - це 1) вторинний документ, результат аналітично- синтетичного опрацювання інформації, поданий у вигляді стислого викладу наукової праці, вчення, змісту джерела із зазначенням характеру, методики, результатів дослідження та збереженням його мовностилістичних особливостей; 2) вид письмового повідомлення, короткий виклад головних думок, поєднаних однією темою, їх систематизація, узагальнення й оцінка.
Основні функції реферату: інформаційна - реферат подає інформацію про певний документ; пошукова - реферат використовується в інформаційно- пошукових й автоматизованих системах для пошуку конкретних тематичних документів та інформації. Складові реферату: титульна сторінка(назва міністерства, назва закладу, назва кафедри, назва дисципліни, тема реферату, виконавець); зміст(план); інформація; висновок; список використаної літератури.
53. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт
Курсова робота - самостійна робота дослідницького характеру спрямована на вивчення конкретної проблеми. Метою курсової роботи є: поглиблення знань студентів з актуальних проблем;
подальший розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел;
формування у них дослідницьких умінь та навичок;
стимулювання їх до самостійного наукового пошуку;
розвиток умінь аналізувати сучасний досвід;
формування вмінь самостійної обробки навчально-методичних матеріалів та їх практичної реалізації.
Курсова робота дає можливість виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити, вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературні джерела; здатність застосовувати отримані знання під час розвязання практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції, рекомендації з предмета дослідження.
Матеріали курсової роботи можуть бути використані для подальшої дослідницької роботи - написання дипломної або магістерської роботи.
Основні вимоги до написання курсової роботи: обсяг - 20-25 сторінок тексту для студента II курсу, 30-35 сторінок для студента ІІІ курсу;
робота повинна мати чітку структуру, список використаної сучасної літератури (20-25 джерел, переважно останніх років);
оформлення має відповідати естетичним і мовним нормам;
обовязкові компоненти: визначення актуальності дослідницького завдання та розроблення навчально-методичних матеріалів;
її зброшуровують, акуратно і грамотно оформлюють. Студенти мають право обирати тему з тем, визначених кафедрою.
Структура курсової роботи
Титульна сторінка
План (заголовок дається словом ЗМІСТ)
ВСТУП - обґрунтовується актуальність теми, ЇЇ значення для теорії та практики певної науки, мета, завдання, обєкт, предмет та методи дослідження.
Основна частина поділяється на теоретичний і практичний розділи.
Теоретичний розділ включає аналіз опрацьованої наукової літератури відповідно до завдань дослідження; певні авторські висновки з визначенням перспектив подальших дослідницьких пошуків.
Практичний розділ містить опис виконаного дослідницького завдання та розроблення навчально-методичних та досліджуваних матеріалів.
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ (за потреби).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: на усі наукові джерела, що представлені в бібліографії, повинні бути покликання в тексті курсової роботи.
Під час захисту курсової роботи студент стисло доповідає про результати дослідження, відповідає на запитання. На підставі захисту та попередньої оцінки керівника, пропонованої в рецензії, виставляють остаточну оцінку.
Бакалаврську дипломну роботу друкують за допомогою компютера (текстовий редактор Word, шрифт 14 пунктів, одинарний інтервал) на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210?297 мм) до тридцяти рядків на сторінці. Можна також використати папір форматів у межах від 203?288 до 210?297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3.
Обсяг основного тексту бакалаврської дипломної роботи повинен становити 50-65 сторінок (3-4 авторських аркушів).
Текст бакалаврської дипломної роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.
Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту бакалаврської дипломної роботи повинна бути однаковою.
Вписувати в текст бакалаврської дипломної роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання бакалаврської дипломної роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагмента малюнка) компютерним друком. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.
Текст основної частини бакалаврської дипломної роботи поділяють на розділи та підрозділи (допускаються також пункти).
Заголовки структурних частин бакалаврської дипломної роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного підступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.
Кожну структурну частину бакалаврської дипломної роботи треба починати з нової сторінки.
До загального обсягу бакалаврської дипломної роботи, як уже зазначалось вище, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.
54.Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці
Рецензія - це невеличка стаття науково-теоретичного, науково-популярного чи художньо-публіцистичного характеру, яка містить критичне осмислення первинної продукції (наукової праці, вистави, фільму).
Науково-теоретичні рецензії поряд з бібліографічними описами анотаціями, оглядами та рефератами є, по суті, вторинними текстами. Вони утворюються в результаті перетворень інформації після вивчення першоджерел (праці, монографії, винаходу). Функція, що її виконує така рецензія, багатопланова - інформаційно-пошукова, інформативна, сигнальна, довідкова, адресна, комунікативна.
Сучасна рецензія повинна основуватися на двох основних ідеях: 1) визнання індивідуальності та свободи творчості як автора роботи, котру рецензують, так і рецензента; 2) дотримання високих наукових вимог та критеріїв науковості. Йдеться передусім про повноту й високий ступінь опрацювання джерельної бази, наукової літератури з порушеної проблеми, термінологічну коректність, логічність, послідовність викладу думок, обґрунтованість висновків, мовну культуру, наукову новизну і сумлінність дослідження. У фахових рецензіях слід уникати панегіричної тональності та повчань. Толерантність до розмаїття підходів, гіпотез, концепцій треба відрізняти від поблажливості до некомпетентності, адже це може перетворити науку на белетристику.
Вимоги до оформлення текстів наукових рецензій тверді, спрямовані на досягнення лаконізму викладу, точності, недвозначності, відсутності емоційно-забарвлених субєктивних суджень автора рецензії.
Структурні елементи тексту наукової рецензії: 1. Уведення в проблематику зі стислою характеристикою історіографічної традиції, ступеня опрацювання теми.
2. Характеристика структури роботи, викладення найважливіших висновків і процедури їх отримання.
3. Виправлення фактичних і мовних помилок, висловлення пропозицій, побажань та зауважень, полеміка з автором на засадах діалогу.
4. Висновки щодо відповідності роботи встановленим критеріям, оцінювання.
Реквізити рецензії: 1. Назва документа.
2. Заголовок, що містить вказівку на: а) характер і назву роботи;
б) прізвище, імя та по батькові її автора;
в) місце й рік видання (для рукописних робіт - написання);
г) загальна кількість сторінок.
3. Текст, який містить: а) короткий виклад змісту та структури роботи;
б) зауваження, висновки, пропозиції автора рецензії.
4. Дата.
5. Підпис особи, яка рецензувала роботу.
У разі потреби подають засвідчення підпису.
Відгук - це висновки уповноваженої особи (кількох осіб) про наукові роботи, вистави, фільми, подані на розгляд чи до захисту.
Реквізити документа: 1. Назва документа.
2. Заголовок, що містить вказівку на: а) характер роботи;
б) прізвище, імя і по батькові автора роботи;
в) назву роботи;
в) місце та рік написання;
г) кількість сторінок.
3. Текст, що містить: а) вступ;
б) стислий виклад змісту роботи в) критичні зауваження;
г) висновки.
4. Підпис особи, що склала відгук.
У разі потреби підпис засвідчують печаткою.
55. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті
Стаття - 1) науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті; 2) самостійний розділ, параграф у юридичному документі, описі, словнику.
Наукова стаття - один із видів наукових публікацій, де подаються кінцеві або проміжні результати дослідження, висвітлюються пріоритетні напрямки розробок ученого, накреслюються перспективи подальших напрацювань. У ній поєднуються аналіз, опис, критичне осмислення стану дослідження проблеми. У тексті статті робляться покликання на використану літературу. Обсяг наукової статті - 6-22 сторінки, тобто 0, 35-1 др. арк. (10-40 тисяч знаків).
Необхідними елементами мають бути: постановка проблеми у загальному вигляді, її звязок з науковими чи практичними завданнями;
аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення певної проблеми і на які спирається автор;
виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;
формулювання мети статті (постановка завдання);
виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
висновки цього дослідження;
накреслення перспектив подальших розвідок у цьому напрямку76. Оформлення статті залежить переважно від вимог друкованого органу, куди її подано.