Аналіз специфіки виникнення майнових прав, посвідчених державними цінними паперами, їхній участі у цивільному обороті. Міри захисту прав по державним цінним паперам. Характеристика окремих видів державних цінних паперів відповідної групової приналежності.
Аннотация к работе
У сучасних умовах особливого значення набуває розгляд специфіки правового регулювання відносин, що виникають з приводу окремих різновидів цінних паперів, визначеної як положеннями ЦК України, так і інших актів цивільного законодавства України. Незважаючи на те, що їхнім емітентом є держава як публічно-правове утворення, що бере участь у цивільних відносинах в особі відповідних державних органів, відносини, повязані з їхнім випуском та обігом, підлягають приватноправовій регламентації. Необхідність визначення специфіки правової природи державних цінних паперів, дослідження механізмів їхнього випуску та обігу і обґрунтування на цій підставі шляхів подальшого вдосконалення правового регулювання відносин, що виникають стосовно них, обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження. Вперше пропонується розгалужена класифікація державних цінних паперів за наступними класифікаційними критеріями: за наявністю поточної заборгованості чи боргового наступництва; за строком обігу (терміном погашення); залежно від способу легітимації уповноваженої особи; способу і форми випуску; за змістом посвідченого державним цінним папером майнового права; в залежності від механізму виникнення посвідчених державними цінними паперами майнових прав; за наявністю лише основних чи додаткових прав вимоги за державним цінним папером; з урахуванням віднесення до фондових цінностей; за рівнем доходності; залежно від статусу емітента і рівня гарантованості погашення (на рівні Уряду чи держави в цілому); за груповою приналежністю тощо. Вперше виділено взаємоузгоджений комплекс ознак, що обєднують приватизаційні папери в особливу групу: вони емітуються тільки державою, і відповідно вона гарантує власникам приватизаційних паперів право безоплатного придбання державного майна згідно з законодавством України про приватизацію; приватизаційні папери мають речово-правовий і, разом з тим, зобовязально-правовий зміст, оскільки дають право на отримання певної частки державного майна і водночас надають можливість вимагати його передачі; власниками приватизаційних паперів можуть бути тільки громадяни України; вони є єдиними серед відомих обороту України цінних паперів, які передаються власнику безоплатно; приватизаційні папери мають цільове призначення і не підлягають вільному обігу; використання цих паперів обмежене певними строками: вони можуть бути використані у період проведення приватизації, визначений Державною програмою приватизації, а папери, що не були використані за цей період, підлягають погашенню; приватизаційні папери мають нормативно встановлений порядок їхнього використання; приватизаційні папери можуть застосовуватись у різних сферах приватизації шляхом їхнього взаємного конвертування; приватизаційні папери не можуть використовуватися для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів чи кредитів; вони не є доходними.Розділ 1 “Правова природа державних цінних паперів” за своїм змістом є дослідженням загальнотеоретичних проблем державних цінних паперів як обєктів цивільних прав, що обумовлює його структуру, яка складається з трьох підрозділів. “Генеза державних цінних паперів” розглядається історія виникнення державних цінних паперів, яка безпосередньо повязана із поступовим формуванням нормативних положень, що визначають їхній правовий режим як обєктів цивільних прав. Відмічається, що з кінця XVII століття державні цінні папери еволюціонували від державних позик, що посвідчувались першими державними цінними паперами, до сучасного різноманіття окремих їхніх різновидів. “Поняття та ознаки державних цінних паперів” досліджується сутність державних цінних паперів як обєктів цивільних прав, визначається їхнє поняття та аналізуються загальні та специфічні ознаки цього різновиду цінних паперів. На цій основі пропонується розгалужена класифікація державних цінних паперів за такими класифікаційними критеріями: наявність чи відсутність правонаступництва заборгованості; строк обігу (термін погашення); спосіб легітимації управомоченої особи; спосіб і форми випуску; зміст посвідченого державним цінним папером майнового права; механізм виникнення посвідчених державними цінними паперами майнових прав; наявність лише основних чи і додаткових прав вимоги; можливість чи неможливість віднесення до фондових цінностей; рівень доходності; статус емітента і рівень гарантованості погашення (на рівні Уряду чи держави в цілому); групова приналежність; внутрішній чи зовнішній характер запозичень, опосередкованих державними цінними паперами.“Специфіка емісії державних цінних паперів” автор доводить, що незважаючи на характерні для емісії державних цінних паперів публічно-правові елементи (прийняття постанови чи іншого акту публічної влади про їхній випуск), частина юридичних фактів, що її опосередковує, все ж має приватноправовий характер. Про це свідчить розміщення державних цінних паперів шляхом укладення правочинів у межах участі держави у цивільних відносинах як рівноправного субєкта. У звязку з цим особливу увагу автор зосереджує на в