Класифікація державних послуг. Початок переходу до електронного урядування. Переосмислення ролі державних служб. Розкриття понять "життєвий епізод", "бізнес-ситуація" та "чорна скринька". Типи інформаційного обміну між громадянами, бізнесом та державою.
Зміни у зовнішньому середовищі та внутрішніх характеристиках соціальної системи «український народ» поставили на порядку денному політичні цілі й завдання нової якості. Розроблення нової місії та стратегії органів державної влади зумовлює формування нових функцій управління та способів надання державних послуг. Саме це змушує коригувати адміністративні процеси та регламенти, шукати інформаційні технології надання державних послуг.Під будь-якою послугою мається на увазі діяльність, спрямована на задоволення певних потреб людини. Публічні послуги - це всі послуги, що надаються публічним (державним та самоврядним) сектором або іншими субєктами за рахунок державних коштів. Державні послуги - це послуги, які надаються органами державної влади та державними підприємствами, установами й організаціями. Муніципальні (комунальні) послуги надають органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства, установи й організації. Адміністративні послуги - це публічні послуги, які надаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (адміністративними органами) на реалізацію владних повноважень.Елементарні державні послуги - це послуги, яких потребують громадяни, бізнес або інші установи і які реалізуються та надаються в рамках взаємодії з однією установою (наприклад, видача свідоцтва про народження або загальногромадянського паспорту). З точки зору підтримки процесу, державні послуги можна класифікувати таким чином: - повністю автоматизовані - державні послуги, в яких відповідні процеси (прийняття заяв, надання послуги, оплата, доставка тощо) виконуються в електронній формі; особистий контакт та участь людини (державних службовців) при наданні таких послуг мінімізовані або зовсім відсутні; Характеристики державних послуг, орієнтованих на «життєві епізоди»: - орієнтація на споживача: підхід з погляду «життєвих епізодів» спрямований на задоволення потреб користувача і пропонує державні послуги в інтуїтивно зрозумілій формі без посилань на організаційні структури; принцип «одного вікна»: оскільки послуга з погляду «життєвого епізоду» перетинає традиційні межі державних установ, споживачу державних послуг забезпечена можливість виконати всі необхідні дії для одержання послуги в одному місці. Споживач має справу з державою загалом, не здогадуючись, які установи залучені до процесу надання потрібної йому послуги.Особливість послуги в електронному вигляді є в тому, що вона може бути отримана 24 години на добу 7 днів на тиждень. Традиційні шляхи отримання послуг шляхом особистого звернення, телефоном або поштою існуватимуть і надалі, постійно вдосконалюючись. Ефективність та потенційні переваги впровадження такого виду послуг є очевидними, адже суттєво зменшується час на обробку інформації, спрощуються та прискорюються адміністративні процедури, практично зникає дублювання різних видів робіт, підвищується задоволення громадян тощо. Однак при впровадженні послуг в електронному вигляді актуальними залишають проблеми доступу та цифрової нерівності, проблеми сумісності засобів електронного цифрового підпису (ЕЦП), відсутність технічних стандартів, забезпечення захисту інформації при використанні мережі Інтернет, недосконалість нормативно-правової бази.
План
План
Вступ
1. Поняття державної послуги та визначення, повязаних з нею термінів
2. Класифікація та характеристики державних послуг
3. Розкриття понять «життєвий епізод», «бізнес-ситуація» та «чорна скринька»
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Переведення державних послуг в електронний вигляд передбачає не тільки її інформатизацію, але і реінжиніринг всього процесу її надання.
Особливість послуги в електронному вигляді є в тому, що вона може бути отримана 24 години на добу 7 днів на тиждень. Але це не означає, що інші форми та канали надання послуг перестають існувати. Традиційні шляхи отримання послуг шляхом особистого звернення, телефоном або поштою існуватимуть і надалі, постійно вдосконалюючись.
Ефективність та потенційні переваги впровадження такого виду послуг є очевидними, адже суттєво зменшується час на обробку інформації, спрощуються та прискорюються адміністративні процедури, практично зникає дублювання різних видів робіт, підвищується задоволення громадян тощо.
Однак при впровадженні послуг в електронному вигляді актуальними залишають проблеми доступу та цифрової нерівності, проблеми сумісності засобів електронного цифрового підпису (ЕЦП), відсутність технічних стандартів, забезпечення захисту інформації при використанні мережі Інтернет, недосконалість нормативно-правової бази.
Проблеми впровадження адміністративних послуг в електронному вигляді можна розглядати як на рівні держави, так і на рівні окремих інституцій, будь то міністерство, адміністрації або фонди.
Дійсно, переваги при наданні послуг за рахунок взаємодії з клієнтами за допомогою ІКТ першими зрозуміли в бізнесі. Для бізнесу основним фактором для успіху є швидкість та точність збору, обробки та передачі інформації і можливості ІКТ тут практично необмежені. Враховуючи те, що користувачами послуг в електронному вигляді є підприємства, установи та організації, домашні господарства та громадяни, то цей вид послуг є багатофункціональним за своєю суттю і має багатопрофільний напрям. Впровадження послуг в електронному вигляді дало змогу бізнесовим організаціям змінити традиційні послуги, відділити їх від виробника, транспортувати їх на відстані та з низькими матеріальними витратами зберігати на електронних носіях, обмежити особистий контакт з клієнтами.
Вивчення та запозичення досвіду використання ІКТ для надання послуг в бізнесі для державного сектору саме не вирішує потребу. Це лише початковий етап, на якому відбувається переосмислення трансформаційних змін, цілей та функцій держави, формування власної державної концепції використання та розповсюдження ІКТ, яка відповідає можливостям держави та реаліям сьогодення.
Список литературы
1. Бабаєв В.М.Текст лекцій з дисципліни «Електронне урядування»(для студентів 5 курсу спеціальності 8.03060101 „Менеджмент організацій і адміністрування? денної форми навчання) / В.М. Бабаєв, М.М. Новікова, С.О.Гайдученко; Харк. нац. унт міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. -Х.: ХНУМГ, 2014. -127 с
2. Дубов Д. В. Основи електронного урядування. Навчальний посібник/ Д. В.Дубов, С. В.Дубова.-К.: Центр навчальної літератури, 2012. -176с.
4. Клименко І.В., Линьов К.О. Технології електронного врядування. - К: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. -192 с.
5. Клімушин П. С. Електронне урядування в інформаційному суспільстві: [монографія] / П.С.Клімушин, А.О.Серенок. -Х. : Вид-во ХАРРІ НАДУ ?Магістр, 2010. -312 с
6. Опорний конспект лекцій з курсу «Електронне урядування» /С.А.Чукут, О.Б. Кукарін. -К.: Вид-во НАДУ, 2009. -80 с.
7. Серенок А. О. Е-уряд: показник зрілості для України / А.О.Серенок // Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади: матеріали III всеукраїнської науково-практичної конференції за міжнародною участю, 26 листопада 2008 р. -Ч.I. -Полтава: РВВ ПУСКУ, 2009. -С. 206 -209.
9. Баклан І.В. Електронний парламент: методологія прийняття рішень у процесі нормотворення /І.В. Баклан, Ю.М. Селін -Юридична наука No1/2013. -С.13-20.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
