Політичний режим як вираження політичного напряму здійснення влади, її політичних пріоритетів. Поняття, форми та ознаки державного режиму. Основні форми демократії. Розбіжність інтересів народу в демократизації життя з інтересами бюрократичних кіл.
Аннотация к работе
Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що кожна держава має свій політичний режим, який позначає сукупність прийомів, методів, форм, способів здійснення політичної державної влади в суспільстві, характеризує ступінь політичної волі, правове положення особистості в суспільстві і визначений тип політичної системи, що існує в країні. Мета курсової роботи - дослідити та вивчити державні демократичні режими України. Завданням курсової роботи є: - вивчити поняття, форми та ознаки державного режиму; вивчити політичні режими в Україні; До "неправильних" форм відносяться: тиранія (влада в руках тирана),олігархія (у влади багатої меншості) і демократія (контроль більшості суспільства над владою).Державний режим - це різновид політичного режиму, який має більш широке значення ніж державний режим. До поняття "політичний режим" входять не тільки методи діяльності державних органів, а й форми діяльності всіх елементів політичної системи суспільства: політичних партій, громадських організацій та інших обєднань громадян. На відміну від форми державного правління та форми державного устрою, які характеризують організаційну сторону форми держави, державний режим характеризує порядок діяльності держави, визначає ії функціональне спрямування. Залежно від наявності та розвитку інститутів демократії, державний режим поділяють на демократичний та антидемократичний. Демократичний режим - це вид державного режиму, при якому державна влада здійснюється на основі рівної участі громадян та їх обєднань у формуванні державної політики, утворенні й діяльності державних органів, дотримання прав і свобод людини.Демократичний режим існує у наступних формах: 1) ліберальнодемократичний, який заснований на системі гуманістичних принципів здійснення державної влади, визнанні свобод і прав людини, забезпеченні рівності всіх перед законом; 2) консервативнодемократичний, який заснований переважно на демократичних принципах державного управління, що склалися історично та є характерними саме для цієї держави, яка не бажає перейти до нових форм і методів державного управління [9]; 3) радикальнодемократичний, який здійснюється шляхом постійного введення нових форм реалізації державної влади, використання рішучих заходів щодо підвищення ефективності державного управління. Антидемократичний режим - це вид державного режиму, при якому державна влада зосереджується в руках неконтрольованої народом групи осіб або в руках однієї особи і здійснюється більш жорсткими методами шляхом порушення прав і свобод людини та усуненням можливостей для вільного волевиявлення інтересів різних груп населення. Антидемократичний режим існує у наступних формах: 1) деспотичний, який характеризується зосередження в руках однієї особи (деспота) всієї повноти державної влади та повній безправності підданих.Існує спотворений принцип поділу влади і як результат цього спотворення явне домінування виконавчої влади. У деяких країнах існують проміжні, напівдемократичні режими (Туреччина),в інших - режими перехідні від тоталітаризму до авторитаризму (країни Африки), від тоталітаризму і авторитаризму до демократії (постсоціалістичні держави Азії). Demokratia, буквально - народовладдя) - політичний режим, при якому державна влада здійснюється правовими методами відповідно до законів, всі громадяни мають рівні права брати участь в управлінні державою, в тому числі через вільно обраних представників. У міру еволюції древніх товариств, виникали і розвивалися держави, змінювалося їх пристрій, демократичні інститути видозмінювалися, відмирали і відроджувалися в нових формах, в залежності від конкретних історичних умов [2]. Держава, в сучасному його розумінні, відрізняється від держав інших типів (деспотичного, тоталітарного, авторитарного) наступними основними ознаками, принципами: визнання народу джерелом влади, носієм суверенітету (виключно йому належить установчої влади в державі; рівне право всіх громадян на участь в управлінні державою ; забезпечення державою прав і свобод людини і громадянина в обсязі, встановленому законами, визнання принципу підпорядкування меншості більшості (при прийнятті законів, вибори та інших колективних рішеннях); формування основних органів державної влади шляхом вільних виборів.У подібній формі демократія була реалізована в Афінському полісі, відомо, що народні збори, як правило, збиралися кожні девять років для прийняття важливіших рішень. Подібний варіант самоуправління використовується і сьогодні в організаціях і невеликих територіальних спільнотах (містах, общинах) у формі зборів, у ході яких громадяни обговорюють проблеми управління, фінансування суспільних проектів, соціальних програм. Законодавство багатьох країн передбачає: безпосередні форми участі громадян у законодавстві - референдум і ініціативні рухи. Світовий досвід показує, що питання, які виносяться на референдум, можуть бути найрізноманітнішими: заміна монархії республікою (Греція, 1974), про незалежність якої-небудь території (провінція Канади Квебек, 1
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Сутність та ознаки державного режиму
1.1 Поняття, форми та ознаки державного режиму
1.2 Види форм державного режиму
Розділ 2. Характеристика демократичного режиму
2.1 Поняття та види демократичного режиму
2.2.Основні форми демократії
Розділ 3. Особливості утвердження демократичних інституцій в Україні