Поняття держави в історії політико-правової думки. Сучасні підходи до вивчення держави. Соціальна сутність та ознаки держави як специфічної організації суспільства. Порівняльна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави.
Аннотация к работе
Питання по державу, її поняття, сутність і роль з давніх пір відносяться до числа основоположних в державознавстві. Це можна пояснити хоча б такими причинами: по-перше, дані питання прямо і безпосередньо зачіпають інтереси різних шарів, класів суспільства, політичних партій і рухів; по-друге, ніяка інша організація не може конкурувати з державою в багатогранності виконуваних задач і функцій, у впливі на судьбу суспільства; по-третє, держава - дуже складне і внутрішньо-суперечливе суспільно-політичне явище. держава суспільство соціальний правовий Як форма організації суспільства, призвана забезпечувати його цілісність і управляємість, держава виконує функції, зумовлені потребами суспільства, а відповідно, служить його інтересам. Вона разом з суспільством проходить довгий історичний шлях від нерозвиненого до розвиненого набирає на цьому шляху нові риси і властивості. Отож, ми бачимо, що питання про поняття і сутність держави займає головне місце в теорії держави, тому нашим завданням буде максимально глибоко і всесторонньо розкрити ці аспекти в рамках даної курсової роботи.Він відкидав субєктивізм софістів, їхню апеляцію до звільненої від моральних засад сили; умотивовував обєктивний характер моральних оцінок природи, держави і права; розрізняв природне і позитивне право, обстоював законність; обґрунтовував тезу, що керувати суспільством повинні професіонали; критикував тиранію; намагався сформулювати морально-розумні засади сутності держави. І відразу відповідає: “держава - це спілкування, яке організовується для будь-якого блага.” [5, с. Оскільки держава за Арістотелем, є розвинуте “спілкування” селищ, а селище - розвинута родина, що роздрібнилася, форми організації родини були перенесені ним і на державу [3, с. У згоді з цією теорією, Гроцій так визначає державу: "Держава… є досконалий союз вільних людей, укладений задля дотримання права і загальної користі" [15, с. Гегель розрізняв громадянське суспільство і правову державу (причому перше передбачає наявність другої); державу бачив як конституційну монархію з принципом поділу влади; вважав, що держава повинна мати ідеальний суверенітет [19, c.Відповідно до нього держава створена Богом, а у священних книгах встановлена ідеальна модель влади, до якої має прагнути держава. Сучасні вчені звичайно розглядають державу як тріаду елементів (атрибутів): влада, територія, населення. Класичний підхід до держави привертає своєю чіткістю, можливістю відмежувати державу від інших соціальних організацій. Проте це підхід далеко не завжди є плідним при практичному застосуванні: достатньо складно інколи визначити державний народ, кордони території (наприклад, у кочових імперіях середньовіччя), та й носієм влади може бути не тільки держава, а й особа, й соціальна спільнота. Прихильники такого підходу розглядають державу як особливу юридичну особу, що підкоряється у своїй діяльності праву.Загальні основні ознаки держави дозволяють перш за все розкрити відмінності будь-якої державної організації суспільства від його недержавних обєднань, від інших частин політичної системи суспільства. Такі ознаки являють собою визначений, відносно незмінний каркас державної організації людського суспільства, який у міру суспільного розвитку наповнюється новим змістом, втрачає віджилі і набуває нові структури і функції. Марксистський погляд на ознаки держави, що відрізняють друге від організації суспільної влади в родовому ладі, викладений Енгельсом у праці "Походження сімї, приватної власності і держави". Якщо визначати державу з точки зору соціології, то виділяють наступні ознаки держави: 1) Сукупність людей - народ;2) держава і державна влада мають свій суверенітет і поширюють його і свою юрисдикцію лише в межах своєї території і лише стосовно своїх громадян і своєї власності; Територія держави визначається державними кордонами, які відділяють одну державу від інших держав; 8) держава і державна влада має свою податкову систему (податкове законодавство, податкові органи тощо), збирає або стягує податки, робить позики та бере кредити для вирішення загальнонаціональних програм, фінансування бюджетних органів і установ, державного апарату і органів законодавчої, виконавчої і судової влади; 9) держава, на відміну від інших держав, має свою державну мову (одну або декілька); 12) держава має свою соціально-політичну структуру і складається з таких основних елементів і компонентів: громадян, сімї, політичних партій і громадських організацій, органів місцевого самоврядування і самоорганізації населення, різноманітних підприємств, організацій, кооперативів тощо, а також системи вищих і місцевих органів державної влади.Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загально соціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення: - класовий аспект - захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу; Загально соціальний аспект сутно
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВИ ЯК ЯВИЩА ПРАВОВОЇ ДІЙСНОСТІ
1.1 Поняття держави в історії політико-правової думки
1.2 Сучасні підходи до вивчення держави
РОЗДІЛ 2. ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ
2.1 Основні підходи до визначення ознак держави
2.2 Загальні ознаки держави як специфічної організації суспільства
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО СУТНОСТІ ДЕРЖАВИ
3.1 Соціальна сутність держави
3.2 Порівняльна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави