Ускладнення соціально-економічної ситуації на українських землях, що входили до складу Речі Посполитої, як причина розгортання революції під проводом Богдана Хмельницького. Основи національної державної ідеї в умовах утворення гетьманської держави.
Аннотация к работе
Тема цього реферату була обрана з-поміж багатьох інших завдяки великій зацікавленості автора питаннями національної ідеї українського народу та можливостями відродження українського етносу як одного з найпотужніших народів Європи. Думаю, що, дослідивши історію українського козацтва, ми зможемо відродити свою віру в себе, нашу країну, в найкраще багате і цікаве майбутнє. До написання реферату автора спонукала зацікавленість національним українським характером. Якщо бути стислим, то українська етнопсихіка характеризується взаємодією двох складових, двох типів української культури.На середину XVII ст. у різних сферах розвитку українського суспільства визріли гострі суперечності з наявним статусом України у складі Речі Посполитої, її політикою в українському питанні, з усталеними в ній суспільно-політичним ладом і системою соціально-економічних відносин. У цей час надзвичайно ускладнилася соціально-економічна ситуація в українських землях, що входили до складу Речі Посполитої. Польські та полонізовані українські феодали, намагаючись максимально збільшити свої прибутки, посилювали експлуатацію селян. Помітно погіршуючи соціальне становище народних мас, фільварково-панщинна система водночас гальмувала розвиток простої капіталістичної кооперації та початкових форм мануфактурного виробництва, зародки яких тоді були у багатьох галузях промисловості, заважала вона й формуванню єдиного ринку в Україні. Незадоволене своїм станом було і заможне реєстрове козацтво, яке було проміжним станом між шляхтою і селянством.У процесі розгортання національно-визвольних змагань (1648-1657 рр.) у середовищі козацької еліти вперше в історії української соціально-політичної думки були чітко сформульовані фундаментальні основи національної державної ідеї: · право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання; Хмельницького, еволюція світогляду якого була надто складною - від ідеї козацького автономізму до створення суверенної незалежної держави. Засади внутрішньої організації козацької держави сформувалися під впливом двох основних факторів: традицій та звичаїв суспільного життя українців, насамперед Запорозької Січі, та складного геополітичного становища, яке зумовило постійну ситуацію надзвичайного стану у державі. Богдан Хмельницький часто скликав старшинську раду, до якої незабаром перейшла вся повнота влади в державі. Він очолював уряд і державну адміністрацію, був головнокомандувачем, скликав ради, відав фінансами, керував зовнішньою політикою, мав право видавати обовязкові для всіх нормативні акти - універсали.Богдан Хмельницький був політиком, який зумів не лише очолити боротбу за національну незалежність, а й за допомогою гнучкої соціально-економічної політики обєднати для досягнення цієї мети зусилля різних класів, станів і груп українського суспільства, помякшити гостроту соціальних суперечностей, запобігти їх переростанню в громадянську війну. Незважаючи на деякі непослідовність і суперечливість у діях, певні тактичні прорахунки, Хмельницький першим із політичних діячів не лише висунув завдання створення незалежної держави, до складу якої мали ввійти всі етнічно українські землі, а й зробив усе можливе для його розвязання. Хоч багато істориків мають суперечливі думки щодо діяльності Богдана Хмельницького, є всі підстави стверджувати, що він зумів піднестися над становими прагненнями й діяти в загальнонаціональних інтересах. Його сила як політика полягає у врахуванні політичного устрою Української держави та специфіки суспільних відносин, що склалися внаслідок Селянської війни, зокрема він пішов на визнання основних соціально-економічних завоювань селянства. За гетьманування Богдана Хмельницького не території Української козацької держави були ліквідовані магнатське та шляхетське землеволодіння, фільварково-панщинна система господарства, кріпосницькі відносини, що зумовило грандіозний соціально-економічний переворот.
План
План
Вступ
1. Соціально-економічні причини революції
2. Утворення Української гетьманської держави
Висновки
Перелік використаних джерел
Вывод
Богдан Хмельницький був політиком, який зумів не лише очолити боротбу за національну незалежність, а й за допомогою гнучкої соціально-економічної політики обєднати для досягнення цієї мети зусилля різних класів, станів і груп українського суспільства, помякшити гостроту соціальних суперечностей, запобігти їх переростанню в громадянську війну. Цим були створені сприятливі умови для завершення в основних рисах процесу формування Української держави. Важко переоцінити роль гетьмана у становленні державного апарату та налагодженні його функціонування.
Незважаючи на деякі непослідовність і суперечливість у діях, певні тактичні прорахунки, Хмельницький першим із політичних діячів не лише висунув завдання створення незалежної держави, до складу якої мали ввійти всі етнічно українські землі, а й зробив усе можливе для його розвязання.
Хоч багато істориків мають суперечливі думки щодо діяльності Богдана Хмельницького, є всі підстави стверджувати, що він зумів піднестися над становими прагненнями й діяти в загальнонаціональних інтересах. Його сила як політика полягає у врахуванні політичного устрою Української держави та специфіки суспільних відносин, що склалися внаслідок Селянської війни, зокрема він пішов на визнання основних соціально-економічних завоювань селянства.
За гетьманування Богдана Хмельницького не території Української козацької держави були ліквідовані магнатське та шляхетське землеволодіння, фільварково-панщинна система господарства, кріпосницькі відносини, що зумовило грандіозний соціально-економічний переворот. Переважна більшість селян отримали особисту волю, право спадкоємного володіння землею та сільськогосподарськими угіддями, а також можливостями вступати до козацького стану. Таким чином, було зроблено важливий крок на шляху до утвердження в Україні селянської власності на землю. Крім того, тоді виникли сприятливі умови для еволюції козацького господарства у господарство фермерського типу.
Отже, ми переконалися, що особливості української психіки зіграли одну з визначних ролей у бороьтбі українського народу за власну незалежність. Звичайно, у цьому рефераті розглянуто лише незначний аспект вмілого використання принципу організованих зусиль, спрямованих на досягнення конкретної мети, але зібрана інформація - багатий матеріал для подальших досліджень у сфері української історії та етнопсихології.
Перелік використаних джерел
1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр „Академія”, 1999. 569 с. (Гаудеамус).
2. Гвоздик-Пріцак Л. Економічна і політична візія Богдана Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке / Відп. ред. О. Митанич. К.: ТОВ „Видавництво „Обереги”, 1999. 216 с. Бібліогр.: с. 187 - 196.
3. Михайло Грушевський. Ілюстрована історія України. Репринтне відтворення видання 1913 року. Київ - Львів, 1992.
4. Історія України / В.Ф. Верстюк, О.В. Гарань, О.І. Гуржій та ін; під ред. В.А. Смолія. К., Альтернативи, 1997. 416 с.
5. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький (Соціально-політичний портрет). К.: Либідь, 1993. 504 с.
6. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків / Пер. з рос. І.І. Сварника; Упоряд. іл. О.М. Апанатович; Худож. В.М. Дозорець. - Львів: Світ, 1990. 319 с.: іл. Бібліогр. в підрядк. приміт.
7. Дорошенко Д.І. Нарис історії України: У 2-х томах. Том II. (від половини XVII століття.). К.: Глобус, 1992. 349 с. С. 8 - 50.
8. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т. 2. Від середини XVII століття до 1923 року. 3-тє вид. К.: Либідь, 1995. 608 с.