Дериваційний потенціал іменників у сучасній українській мові - Автореферат

Дослідження словотвору з опертям на твірну основу потребує детального вивчення дериваційної спроможності усіх частин мови, оскільки аналіз спільних та відмінних особливостей у реалізації дериваційного потенціалу класів твірних різної частиномовної належності сприяє створенню загальної типології словотвору. Скажімо, не в повному обсязі проаналізована словотворча спроможність іменників на позначення знарядь праці, а назви частин тіла та металів як словотворча база в українській мові ще не розглядались. Наукове дослідження дериваційного потенціалу назв знарядь праці, частин тіла та металів сучасної української мови відповідає профілеві наукових планів кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та повязане з темою “Центричне дослідження українського словотвору” (№ 0104U002445), над якою працює кафедра української мови. Мета дослідження - виявити дериваційний потенціал іменників - назв знарядь праці, частин тіла та металів в сучасній українській мові, зясувати структурну та семантичну типологію відповідних відіменникових утворень. Матеріалом дослідження послужила спеціально укладена картотека назв знарядь праці (583 одиниці), соматизмів (287 лексем) та найменувань металів (116 іменників), а також дериватів від них (відповідно 369, 869 та 372 похідних), які засвідчені в одинадцятитомному Словнику української мови (1970-1980), чотиритомному Новому тлумачному словнику української мови (1999), двотомному Словнику синонімів української мови (1999), Великому тлумачному словнику української мови (2004), тритомному Російсько-українському словнику наукової термінології (1996).Наскільки продуктивно іменники на позначення знарядь праці, частин тіла та металів реалізують свою словотворчу спроможність, зясовано у другому розділі - “Реалізація дериваційного потенціалу іменниками на позначення знарядь праці, частин тіла та металів” - де також встановлений континуум словотвірних значень (СЗ) та проаналізовані засоби реалізації СЗ іменників - назв знарядь праці, частин тіла та металів. У межах СЗ “носій предметної ознаки” виділяються такі часткові лексико-словотвірні значення: особа, яка характеризується за відношенням до того, що названо твірним (сокирник), деталь, певна частина того, що названо твірним (сапилно), знаряддя, яке характеризуються за відношенням до того, що названо твірним (вилані), рослина, тварина, яка характеризується за відношенням до того, що названо твірним (мітлиця, шилохвіст), приміщення чи місце, яке характеризується за відношенням до того, що названо твірним (кочережник), метод, процес, який характеризується за відношенням до того, що названо твірним (отоскопія), наука, повязана з тим, що названо твірним (мікроскопія), відрізок часу, який характеризується за відношенням до того, що названо твірним (серпень). У субстантивному блоці переважають похідні, які утворені від іменників на позначення ручних знарядь праці, а саме деривати із СЗ демінутивність, особа, яка характеризується відношенням до того, що названо твірним, деталь, певна частина того, що названо твірним. Для дериватів, які мотивовані назвами частин тіла, в межах словотвірного значення “носій предметної ознаки” виділяємо такі лексико-словотвірні значення: предмет, який характеризується за відношенням до того, що названо твірним (вушанка), особа, яка характеризується за відношенням до того, що названо твірним (головач), частина тіла, яка характеризується за відношенням до того, що названо твірним (зашийок), рослина, тварина, яка характеризується за відношенням до того, що названо твірним (ротики, шилохвіст), хвороба, яка вражає те, що названо твірним (нігтьоїда), місце (удару рукою), на яке вказує твірне (потиличник), ліки, призначені для лікування того, що названо твірним (мозолін), наука, повязана з тим, що названо твірним (нервізм). Мутаційний словотвір від іменників - назв металів репрезентований дериватами кількох семантичних позицій: хімічна сполука, яка характеризується за відношенням до того, що названо твірним (хроміт), предмет, який характеризується за відношенням до того, що названо твірним (мідяк), рослина, яка характеризується за відношенням до того, що названо твірним (кальцефіл), ліки, які містять те, що названо твірним (кальцекс), особа, яка характеризується за відношенням до того, що названо твірним (мосяжник), приміщення, яке характеризується за відношенням до того, що названо твірним (мідярня), процес, який характеризується за відношенням до того, що названо твірним (берилізація).