Дослідження фізико–механічних та споживних властивостей деревинно–стружчатих плит. Особливості їх підвищення за допомогою шліфувальних матеріалів. Вивчення впливу шкідливих речовин у складі ДСП. Основні властивості модифікованих карбамідних смол.
Аннотация к работе
Воно виникло і почало розвиватися у звязку з необхідністю використання малоцінної і низькоякісної деревини замість пиломатеріалів, а також відходів деревини на підприємствах лісової та деревообробної промисловості. Виготовлення деревинних плит дає можливість використовувати сировинні ресурси, які не знайшли застосування в інших галузях. Деревинні плити мають такі переваги порівняно з пиломатеріалами, столярними плитами та іншими схожими матеріалами: - однакові фізико-механічні властивості в різних напрямках по площині; Тому такі плити широко використовують у виробництві меблів, будівництві, а також в інших галузях народного господарства. Важливе значення має наступне проведення реконструкції і технічного переозброєння цехів і заводів по виробництву таких плит з підвищенням їх потужності і покращення якості готової продукції.[1] карбамідний смола деревинний плитаВиготовляють ДСП шляхом гарячого пресування крупнодисперсної стружки, яку отримують із неділової (технічної) деревини будь-яких порід та відходів деревообробних підприємств і введення термореактивної синтетичної смоли, а також гідрофобізуючих (таких, що зменшують намокання поверхні), антисептичних та інших добавок, завдяки яким плита набуває особливої міцності та довговічності.[2] При цьому декоративно-захисний шар на плиті утворюється за рахунок розтікання смоли по поверхні ДСП з подальшим затвердінням і утворенням міцного єдиного покриття (ДСП-смола-папір).[5] Пресування може бути гарячим (з використанням карбамідних клеїв або клеїв на основі ПВА-дисперсій) та холодним (з використанням контактних клеїв або клеїв на основі ПВА-дисперсій). Синтетичні клеї представляють цілу групу, куди входять мочевіноформальдегідние клеї, фенолформальдегідні клеї, плівкові фенолформальдегідні клеї, плівкові меламіноформальде-гідние клеї, дисперсні клеї, універсальний клей "Бустілат-М ", клейова нитка КН-54, клейовий розплав. Але вміст вільного формальдегіду в смолі ще не відповідає санітарно-гігієнічній характеристиці, так як в процесі затвердження (переробки) смоли із неї виділяється в два - три рази більше формальдегіду, ніж було у вихідній, при чому не спостерігається кореляційної залежності між вмістом формальдегіду у вихідній смолі тат його виділення при затвердінні.Обєктом дослідження були наступні зразки деревинних плит:-зразок 1. Зразки для випробувань відібрали з плити наступним чином: а) на відстані 250 мм від поперечної кромки вирізали смуги шириною в залежності від розмірів зразків; При розкрої смуг на зразки враховували наступне: повинні використовуватися як центральні, так і периферійні частини плит; зразки, призначені для визначення одного і того ж показника, вирізають рівномірно по всій довжині смуги (на відстані не менше 50 мм один від одного); Всі зразки, за винятком зразків для визначення вологості, перед випробуваннями необхідно кондиціювати при температурі (20 ± 2) ° С і відносній вологості повітря (65 ± 5)% до моменту досягнення постійної маси (рівноважної вологості). Для проведення випробування брали не менше чотирьох зразків (один з яких контрольний) розміром 100х100 мм і товщиною (18 ± 2) мм для кожного виду покриття; в центрі кожного зразка має бути отвір діаметром 7,0 мм.
Список литературы
1. Волинський В. Деревина,властивості деревини/ В.Волинський - Леспром, 2003 р. - С.35-51
2. Лакіда Ю.П. Аналіз характеристики деревинного матеріалу композиційних компонентів / Лакида Ю.П. - 2010 р. - С.156
3. Цвіткова Г.А. Класифікація деревинних композиційних матеріалів / Г.А.Цвіткова. - 2007 р. - С.54-55
4. Бехта П.А. Технологія деревинних плит і пластиків / П.А.Бехта.- 2005 р. - С.87-88
5. Тривко М.А. Конструкційні матеріали / Тривко М.А., Шейко Р.В., т.1-3,М. - 2003 - С. 34-42.