Аналіз змін в етнічній структурі населення краю, що були викликані репресіями сталінського тоталітарного режиму, німецькою окупацією, післявоєнною радянською державною політикою. Роль, місце переселенців в економічному, культурному і духовному житті УРСР.
Аннотация к работе
Актуальність теми дослідження зумовлена обєктивною необхідністю висвітлення міграційних процесів, які впливали на економічний та політичний розвиток краю, а, особливо, на демографічну ситуацію в післявоєнній Україні, зокрема її західних областей. Переміщення цивільного населення на території західних земель України, спричинені міжвоєнними поділами та репресіями сталінського тоталітарного режиму, німецькою окупацією, а згодом радянською системою післявоєнних років охопили майже всі верстви населення краю, відбились на розвитку економіки, соціальної та демографічної ситуації української нації. Поставленій в конюнктурні рамки радянської цензури, історичній науці, будучи дотичною до сфери ідеології, доводилось вивчати та оцінювати вище окреслені події у дозволених межах, тобто під кутом зору тогочасної ідеології у вигідному їй світлі. Робота виконувалась у рамках кафедральної науково-дослідної теми „Історичні та економічні особливості розвитку української спільноти у ХХ столітті” №0103U0004466. У процесі виконання роботи передбачалося дослідити: · політичні та соціально-економічні причини, характер та наслідки переміщення західноукраїнського населення в 1939-1953 рр.;На основі невідомих раніше документів і матеріалів у своїх розвідках історик аналізує складний перебіг подій в Україні в 20-х-50-х роках, показує суперечливу епоху через призму долі відомих діячів тієї епохи. Вказується, що кількість вивезених радянських громадян - 2 млн. 800 тис. осіб, з яких 80% були українцями (С.155). Автор зазначає різницю між тими українцями, які потрапили на роботи у табори праці промислових підприємств, і тими, хто був скерований у сільське господарство. Автори відзначають, що близько 10% українців з різних причин добровільно виїхали на роботи до фашистської Німеччини, однак цієї кількості виявилося замало, тому згодом почалася примусова депортація українців. Парсаданова дає інші цифри депортованих, стверджуючи, що у цей період із Західної України і Західної Білорусії було депортовано в СРСР 1 млн. 170 тис. осіб, із них поляків - 389 тис. Історик М.Бугай, аналізуючи архівні документи, які зберігаються у Державному архіві Російської Федерації, дійшов висновку, що “після переселення нових контингентів населення із західних регіонів країни на доповнення до тих, що вже були депортовані від початку 30-х років і до 1942 р., кількість сімей переселенців становила 959482 особи.