Протиборство між українськими повстанцями та сталінським тоталітарним режимом. Силові та агітаційні методи налагодження стосунків представників радянської влади з населенням. Інформаційна війна між національно-визвольним рухом і комуністичним режимом.
Аннотация к работе
Ідеологічно-психологічне протистояння ОУН-УПА та сталінського режиму в перші повоєнні роки Галицька-Дідух Т В. Якісно новий етап в осмисленні української історії ХХ ст. розпочався після розвалу СРСР та відновлення державної незалежності України. Доводиться визнати, що пострадянське українське суспільство продовжує інерцію мислення й світосприйняття радянської епохи, що позначається у всіх сферах політичного, соціокультурного, економічного, релігійного життя. Посттоталітарний синдром виявляється у нездатності суспільства втілити у життя принципи демократичного громадянського суспільства та правової держави, що виявляються у формі гострих дискусій (у тому числі з питань історії національно-визвольного руху). У статті зупинимося на ідеолого-психологічній сфері цього протистояння в період умиротворення Західної України. Зокрема, згідно з інформаційною запискою організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У на червень 1944 року у Станіславську область прибуло 129 працівників. З метою дискредитації національно-визвольного руху партапарат проводив гучні ідеологічні кампанії у засобах масової інформації по викриттю українсько-німецьких зв’язків в період Другої світової війни, ролі Греко-католицької церкви у цій співпраці, реквізиційної політики ОУН і УПА, за допомогою якої вирішувалася проблема постачання харчів і фуражу, репресивних заходів СБ щодо цивільного населення, саботажних акцій, в тому числі руйнування промислових об’єктів, адміністративних споруд, виробничих приміщень, клубів і т.п. Протягом останньої декади травня 1945 року у Станіславській області 600 осіб відгукнулися на звернення Президії Верховної Ради і Раднаркому УРСР, ЦК КП(б)У від 19 травня 1945 року До робітників, селян та інтелігенції західних областей України.