Аналіз ідеологічного фактору в процесі сучасного політичного та партійного розвитку України. Роль політичної ідеології в структурі політичної свідомості. Огляд її динаміки як критерію формування громадянського суспільства, демократизації державної влади.
Аннотация к работе
Проголошення статтею 15 Конституції України принципу ідеологічного плюралізму, а також визначення на найвищому державному рівні пріоритетів демократичного розвитку нашої країни стало підтвердженням та юридичним закріпленням тих процесів формування ідеологічного простору, які намітились в Україні одночасно з проголошенням її незалежності та відходом від властивого радянській політичній системі моно-ідеологізму. Разом з тим, початковий етап формування ідеологічного простору виявив тенденцію як звуження ідеологічної складової у діяльності партій, відсутність цілісного концептуального бачення ідеології державного й суспільного розвитку, деідеологізація політичної свідомості, зниження політичної активності населення, недостатній рівень політичної культури тощо. На жаль, превалювання у політологічних дослідженнях негативістського ставлення до ідеології, що має місце і застосовується з метою маніпулювання різноманітними соціальними групами, не сприяло проведенню фундаментальних досліджень процесів формування ідеологічного простору у незалежній Україні. Водночас тема дисертації відповідає напрямам пріоритетних досліджень, визначених оргкомітетом конференції “Нові політичні реалії України на рубежі тисячоліть”, проведеної відповідно до Розпорядження Президента України Про науково-практичну конференцію “Нові політичні реалії України на рубежі тисячоліть” від 8 грудня 2000 р. Досягнення зазначеної мети передбачає постановку і вирішення таких конкретних завдань: - на концептуальному рівні проаналізувати основні теоретико-методологічні підходи до визначення змісту поняття політичної ідеології, обґрунтувати недоцільність застосування негативістського способу інтерпретації політичної ідеології, а також систематизувати аргументацію, висунуту в працях окремих дослідників щодо критики тези про “кінець ідеології”;У підрозділі 1.1 “Теоретико-методологічні підходи до визначення змісту поняття політичної ідеології” вказується на те, що у сучасній політичній науці ми можемо зафіксувати існування не просто різних визначень поняття “політична ідеологія”, які принагідно можна було б більш-менш успішно звести до певної універсальної дефініції, але й кількох відмінних теоретико-методологічних підходів, які по-своєму подають зміст цього поняття, пропонують різні моделі реконструкції його структури, виділяють різні типи політичних ідеологій. Наприклад, для радянської політичної науки ідеологія, і політична ідеологія у тому числі, як правило, інтерпретувалась як наукова система поглядів, ідей та цінностей, як вищий науково-теоретичний рівень освоєння політичної дійсності, де раціональний елемент суттєво переважає емоційний, а адекватність відображення економічних відносин виступає головним критерієм істинності політичної ідеології. Таким чином, аналізуючи ідеологічний вимір розвитку сучасних політичних систем, намагаючись адекватно зрозуміти ті чи інші політичні процеси, їх причини, характер протікання, загальну динаміку тощо, ми обовязково маємо справу не лише з загальним поняттям політичної ідеології та необхідністю висвітлення теоретико-методологічних способів її розуміння, але й з необхідністю зясування її впливу на розвиток політичної системи, і, зокрема, такого способу взаємодії різних політичних ідеологій, як “політико-ідеологічний плюралізм”. Водночас ідеологічний плюралізм не можна підмінювати відсутністю будь-яких ідеологій, спираючись на тезу “скільки людей, стільки й ідеологій”. При цьому поняттям “ідеологічний простір” пропонується окреслювати не сферу поширення політичних ідеологій (адже ця сфера повністю збігається з політичною системою в цілому, оскільки, як було продемонстровано у першому розділі, існування будь-якої політичної системи завжди супроводжується певним ідеологічним контекстом), а сукупність факторів та умов, які забезпечують можливість суспільно-значущої легальної взаємодії різних політичних ідеологій.
План
1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Список литературы
1. Лага В.А. Демократія як ідея, ідеал та ідеологія суспільно-політичного розвитку //Держава і право: Зб. наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К.:2004. - Вип.24. - С.614-621.
2. Лага В.А. Поняття політичної ідеології та її роль у розвитку сучасних політичних систем //Держава і право: Зб. наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К.:2004. - Вип.23. - С.636-644.
3. Лага В.А. Феномен „опозиційної ідеології” та „ідеології опозиції” // Політичний менеджмент. - Український науковий журнал, 2004. - Вип. №2 (5). - С.91-100.
4. Лага В.А. Актуальні питання ідеологічного структурування сучасної партійної системи України // Актуальні проблеми політики. - Одеса, 2003. - Вип. 17. - С. 349 - 357.
5. Лага В.А. Політологічна ідеологія і права людини в Україні //”Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні”: Матеріали УІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (28-29 квітня 2005 р.). - Острог, Національний університет „Острозька Академія”, 2005. - С.152-153.