У статті автор аналізує основні причини іконоборської політики Л. ІІІ Ісавра. Доведено, що головними причинами втручання імператора у церковне життя було прагнення до очищення християнства від шкідливих нашарувань язичницького та єретичного походження.
Аннотация к работе
У статті автор аналізує причини іконоборської політики Льва ІІІ Ісавра, доводячи, що головними причинами втручання імператора у церковне життя було прагнення до очищення християнства від шкідливих нашарувань язичницького та єретичного походження. В історичній науці сформувалося ряд концепцій щодо природи іконоборства та причин, що викликали це соціокультурне явище, деякі із концепцій не витримали випробування часом і через слабку доказову базу покинули аннали канонічної історії, але і на сьогодні їх можна побачити в працях окремих істориків. У статті автор ставить за мету проаналізувати причини, що спонукали Льва ІІІ Ісавра до видання іконоборського едикту, та визначити, яких практичних результатів прагнув досягнути імператор своїм утручанням у релігійні справи держави. Папа, похваливши його за ентузіазм, заявив те, що створене людською рукою, не може бути предметом для поклоніння, разом з тим критикував єпископа за те, що він розбив ікони, позбавивши людей історичної освіти, людей неграмотних, “які, дивлячись деякою мірою на стіни, могли прочитати те, чого вони не мають змоги прочитати в рукописах”. Історики одностайно погоджуються тільки стосовно однієї причини, що викликала рішення імператора щодо заборони вшанування ікон, це природний катаклізм, що відбувся 726 року.