Обґрунтування виникнення культурологічної рефлексії як результату "зустрічного" розвитку філософії та історичної науки. Соціокультурний рівень буття філософії історії. Суб"єкт-об"єктна специфікація в пізнавальних моделях культурно-історичного дослідження.
Аннотация к работе
“Стара” світоглядна парадигма сприймала людину і природу, субєкт і обєкт як опозиційні пари, а субєктивне розглядалось як помилкове і тільки загальне ототожнювалось з обєктивним та істинним. Дослідження смислів культури, засвоєння багатоманітної культурної спадщини, знайомство з внутрішньою структурою тієї чи іншої культури, осмислення ритмів історичного буття суспільства та перспектив майбутнього зробили проблему співвідношення історії та культури однією з актуальних у гуманітарному пізнанні. Отже, відкинути історію від пізнання культури неможливо; історичні реалії вже відбулися і стали надбанням культури, тому повинні входити в контекст її (культури) дослідження. Дисертаційне дослідження відповідає темі науково-дослідних робіт кафедри теорії культури та філософії науки Харківського національного університету ім. виявити важливі загальні тенденції, притаманні процесам ідентифікації субєкта в культурно-історичних дослідженнях наприкінці ХХ століття.У першому розділі “Історія культури як предмет філософського пізнання” обґрунтовується багатовимірність пізнання історії культури, стверджується, що культурно-історична проблематика по-різному представлена в історичній науці, філософії історії та філософії культури. Підкреслюється, що культура стала предметом дослідження як філософії, так і історії вже у VI - IV ст. до н. е. В надрах філософії формувалися світоглядні основи розуміння культури, що базувалися на ідеї єдності людини з природою та вченні про становлення тілесно-душевно-духовної цілісності людини у світі природи. В історії-розповіді, історії оповідальній культура повязувалась із зовнішніми проявами історичних процесів, тобто історія культури була представлена як ілюстративне знання. “Соціокультурний рівень буття філософії історії” відзначається, що питання про сутність культури може бути вирішено з позиції цілісного розуміння історії, тобто з точки зору філософського осягнення її всезагального змісту.