Фізико-географічна характеристика Антарктиди. Перші дослідження Coleochlamys-подібних водоростей, їх морфологічний і молекулярно-філогенетичний аналіз. Водорості наземних біотопів району дослідження, їх загальний опис та оцінка екологічного значення.
Аннотация к работе
Вступ екологічний біотип водорості наземний Актуальність. Антарктида є зоною жорсткого обмеження техногенної діяльності, і тому de facto являє собою найбільшу на планеті заповідну територію. Тому вивчення складу біоти Антарктики у вирішенні проблеми збереження біорізноманітності є найактуальнішим завданням серед актуальних (Макгонигал, Вудворт, 2004). На думку вчених, в Антарктиці багато антарктичних видів ґрунтових водоростей, які є невід’ємним компонентом будь-якого біоценозу, представляють унікальну або ендемічну частину світової флори (Broady 1996). Однією з таких груп є одноклітинні зооспороутворюючі зелені водорості з асиметричними мішкоподібними клітинами, які схожі на представників роду Coleochlamys. У колекції культур ACKU (Algae Culture Collection of Kyiv University) зберігається вісім неідентифікованих штамів таких водоростей з району Аргентинських островів. Наразі прийнято вважати, що аналіз некодуючих послідовностей кластеру рибосомальних генів дозволяє оцінити рівень репродуктивної ізоляції конкретного представника від інших близьких таксонів шляхом аналізу відмін у вторинній стуруктурі ITS, зокрема, за наявністю та кількістю компенсаторних та напівкомпенсаторних змін основ, наявністю мутацій, що порушують або не порушують вторинну структуру окремих спіралей [Coleman, May, 1997; Coleman, 2000; Muller & al., 2007; Ruhl & al., 2009]. Рівень репродуктивної ізоляції надалі набуває таксономічної інтерпретації згідно з молекулярною концепцією виду, розробленою А. Колеман [Coleman, 2000; 2007; 2009]. На основі аналізу вторинної структури ITS2 протягом останніх років описано та ревізовано значну кількість родів та видів вищих рослин, водоростей, тварин та грибів. Провести редагування первинних хроматограм послідовностей ITS1-5.8S-ITS2 кластеру ядерних рибосомальних генів, анотувати послідовності ITS2 у секвенованих штамів даного роду з колекції ACKU та, використовуючи алгоритм локального вирівнювання BLAST із залученням вибірки таксонів з NCBI, виявити найбільш близькі до Coleochlamys-подібних штамів колекції ACKU. 4. Отримані результати можуть бути використані для інвентаризації видового складу ґрунтових водоростей, створення чек-лісту, а в подальшому - флори наземних водоростей морської Антарктики, в межах якої також розташована зона міжнародної наукової відповідальності України - Аргентинські острови. 1. Також до її складу входять острови: Південна Джорджія, Південні Сандвічеві, Південні Оркнейські, Південні Шетландські, Крозе, Кергелег, Баленні, Петра Першого та деякі інші. Взимку верхні шари здебільшого не замерзають, їх температурне коливання сягає від -1,8 С0 до -1,9 С0, ця температура дещо відрізняється та є теплішою у районі антарктичної конвергенції - від 1 С0 до 2 С0. Дослідження наземних біотопів Антарктиди 2.1 Перші дослідження Coleochlamys-подібних водоростей Перші вагомі дослідження водоростей наземних біотопів Антарктиди варто віднести до часів появи перших станцій на материку та ближніх до нього островах (Valov, Sdobnikova, 1961; Cameron, 1971; Friedmann, 1977, 1978; та інші). Так ми можемо зазначити, що згідно таблиці Myrmecia bisecta Reisigl була знайдена на вологому моху Andreaea sp. Hedwig, а Rhopalocystis oleifera Schussnig на вологому коврі утвореному мохом роду Calliergon sp Hedwig., який можна побачити на Рис. 2.1. Рис. 2.1 Частота зустрічання домінантів та їх локалітети Другою, не менш важливою статтею при вивченні питання водоростей Антарктиди можна важчати статтю Broady за 1995 рік «Diversity, distribution and dispersal of Antarctic terrestrial algae».