Природно-заповідний фонд Чернігівської області. Особливості державного дендрологічного парку "Тростянець" - видатної пам"ятки садово-паркової архітектури середини XIX століття. Історія розвитку та відродження парку. План-схема та проблему дендропарку.
Аннотация к работе
Природа неначе створила його для того, щоб людина використовувала дари її природи, любила та шанувала її. Близько 1200 річок басейну Дніпра нараховується на території області. Все живе тягнеться до води, її використовує людина для життя та ведення господарства, судноплавства, рибництва. Річки, водойми і болота Чернігівщини, серед яких багато втрачено при проведенні широких меліоративних робіт, вимагають пильного догляду і контролю для збереження і покращання їх стану. Ліси, які в минулому переважали, нині займають близько пятої частини території області і збереглись переважно в поліській частині області та в долинах річок.Місцевість, обрана для створення дендропарку, на початку XIX століття була типовою для Лівобережного лісостепу відкритою рівниною, розсіченою численними заболоченими балками. Парк у Тростянці заснував Іван Михайлович Скоропадський (1804-1887) у 1830-х роках, - нащадок відомого гетьмана Івана Ілліча Скоропадського (близько 1646-1722). Коли виникли земські установи, Іван Михайлович узявся за громадські справи, постійно був присутнім на земських зборах і зїздах мирових суддів. Він був членом Училищної ради, сприяв створенню в Прилуцькому повіті чоловічих та жіночих шкіл, власним коштом допомагав народним вчителям. Хутір Тростянець Іван Михайлович обрав тому, що він був віддаленим від інших поселень, розташовувався на пересіченій місцевості з ярами, маленьким струмком Тростянець і ставком, невеликими групами багатовікових дубів.Він стає науково-дослідною установою, де вивчаються питання інтродукції та акліматизації рослин, реконструкції та відновлення паркових ландшафтів, вегетативного та генеративного розмноження інтродукованих рослин і проводиться ефективна культурно-просвітницька робота. Практично відразу після передання, у Тростянці на площі 11,4 га створюється арборетум, де зібрано майже тисячну колекцію деревних видів, різновидів і форм. Активно розвивається виробничий розсадник, де вирощуються сотні тисяч саджанців різноманітних видів і форм як для потреб власне дендропарку, так і для потреб зеленого будівництва. Дендропарк використовується і як насіннєва база для постачання зацікавленим структурам насіння екзотичних видів. Легкі деревяні містки, перекинуті через ставки, дозволяють і сьогодні милуватись неповторним прибережним ландшафтом із плакучих верб, білокорих беріз, темно-зелених ялин, що древніми силуетами віддзеркалюються у воді, Іїґ зупиняючи нестримний плин часу.Балка Богівщина 3. Стара садиба 4. Лебединий став 5. Галявина Шевченка 6. Галявина "Вісім братів" 13.Як свідчать матеріали систематичних інвентаризацій, існує помітна тенденція до зміни видового складу насаджень, що особливо виражено у змішаних групах, до складу яких входять інтродуковані та місцеві види. Інтенсивна динаміка зміни видового складу характерна також для насаджень які досягають, або вже досягли критичного віку: в них відбувається прогресуюче зменшення кількості інтродуцентів і збільшення кількості місцевих видів, таких як: береза, клен, ясен, липа та інші.Дендропарк «Тростянець» знаходиться у селі Тростянець Ічнянського району. Парк у Тростянці заснував Іван Михайлович Скоропадський у 1830-х роках, - нащадок відомого гетьмана Івана Ілліча Скоропадського.
План
Зміст дендрологічний парк природний заповідний тростянець
Вступ
1. Історія парку
1.1 Відродження парку
2. План-схема дендропарку Тростянець
3. Проблеми парку
Висновки
Список використаної літератури
Вывод
1. Дендропарк «Тростянець» знаходиться у селі Тростянець Ічнянського району. Його площа 204,4 га, підпорядкований Національній академії наук України. Парк у Тростянці заснував Іван Михайлович Скоропадський у 1830-х роках, - нащадок відомого гетьмана Івана Ілліча Скоропадського.
2. Дендрологічний парк «Тростянець має досить тривалу та яскраво виражену історію. Входить до природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів України як обєкт загальнодержавного значення.
3. Парки, як осередки історії та культури нашого народу, потребують належного догляду та фінансування на їх утримання, адже вони несуть рекреаційне навантаження і повинні надихати нас на добро.