Ботаніко-географічний аналіз дендрофлори Одеси, встановлення її видового складу та особливостей вікової структури. Виявлення столітніх рослини на території міста. Вивчення біоморф та біотипів. З"ясування інтродукційного потенціалу родів і родин регіону.
Аннотация к работе
Зміни, що відбуваються у місті протягом його існування, та їхній вплив на природний рослинний покрив потребують виявлення, дослідження та опанування з позицій концепції сталого розвитку (sustainable development), з використанням останніх досягнень у теорії інтродукції рослин, охорони природи, теорії і практиці озеленення населених пунктів. Ботанічні дослідження в регіоні, в межах якого розташовано місто Одеса, розпочалися у другій половини XVII ст. і стосувалися переважно опису рослинного покриву великих за площею територій та характеризували флору окремих частин міського ландшафту. З огляду на це, дослідження сучасного стану дендрофлори міста Одеси у звязку з її формуванням, збереженням та відновленням набуває особливої актуальності. Мета дослідження - встановити та проаналізувати видовий склад і структурні та просторові особливості дендрофлори міста Одеси, визначити перспективи її оптимального використання. Вперше проведено комплексну оцінку сучасного стану дендрофлори міста Одеси, проаналізовано її просторову структуру та видовий склад, здійснено систематичний і ботаніко-географічний аналіз; охарактеризовано еколого-біологічні властивості та встановлено ступінь адаптації видів дендрофлори до місцевих умов, визначено інтродукційний потенціал найбільших родів і родин.З початку 50-их років ХХ ст. простежуються зміни локального клімату, що полягають у підвищенні зимових і зменшенні літніх температур та збільшенні кількості опадів у теплий період року (Клімат Одеси, 1986). Наведено інформацію про формування регіональної флори та рослинності у третинному і четвертинному періоді (Артюшенко, 1970, Артюшенко та ін., 1973, Щекина, 1979). Природні флорокомплекси Північно-Західного Причорноморя виникли під впливом флор оточуючих флористичних областей після відступу Чорного моря, що відбувся 3-5 тисяч років тому (Пачоский, 1908). В розділі подана коротка характеристика геолого-географічних та історичних умов регіону, історія формування рельєфу, клімату, ґрунтів, природної біоти, тощо. В розділі наведено аналіз даних про мікрокліматичні умови у місті.Видовий склад культивованої дендрофлори визначався у польових умовах та за гербарним матеріалом (гербарій MSUD). Визначення здійснювалося за загальноприйнятими методиками за допомогою сучасних монографічних видань та визначників. Обстеження здійснювалося маршрутним методом з застосуванням методу квадратного картування (Celesti-Grapow et all, 1996, 1998). В ході обстеження кожного квадрату визначалися: систематичне положення рослин, кількість екземплярів та їх місцезростання; вік, діаметр стовбура, можливість вегетативного та генеративного розмноження; екологічні особливості рослин. За результатами обстежень були розраховані акліматизаційне число та ступінь акліматизації видів, отримано попередню інформацію для розрахунку інтродукційного потенціалу найбільших родів і родин.Проведені в регіоні з кінця XVII ст. дотепер ботанічні дослідження (Гюльденштадт, 1787-1791; Бессер, 1822; Андржейовський, 1823; Ліндеман, 1871; Пачоський, 1908, 1910; Шестериков, 1912; Дубровіна, Жаренко, 1968; Тихомиров та інші, 1975-1982; Васильєва-Немерцалова, 1996) містили переважно опис флори (у тому числі, дендрофлори) Північно-Західного Причорноморя. Таким чином, на цей час, дослідженими виявилися окремі типи насаджень в межах міста (переважно, паркові та колекційні насадження ботанічного саду). За результатами аналізу історичних джерел найбільша кількість видів дендрофлори спостерігалася в місті на початку ХІХ ст. та на межі ХХ і ХХІ століть. У цей час активно випробовувалися види, гібриди і форми декоративних деревних рослин. Найбільшу кількість видів було введено у середині ХХ століття, що було повязано з економічним розвитком та післявоєнною відбудовою регіону.Загальна площа міста становить 160 км2, з них під зеленими насадженнями всіх типів (за звітом КП “Міськзелентрест” за 2006 рік) знаходиться 10 км2, площа зелених насаджень загального використання складає 5,4 км2. Нами встановлено, що просторова структура дендрофлори міста формувалася відповідно до планів міської забудови та озеленення з коригуванням локальними біокліматичними умовами. В межах міста можна виділити зони, що характеризуються різною сукупністю ґрунтово-кліматичних умов та ступенем антропогенного навантаження. Класифікація міських насаджень (Кучерявий, 1981) включає насадження: загального використання, обмеженого використання і спеціального призначення. Передбачаються певні перспективи поповнення видового складу насаджень загального використання за рахунок насаджень спеціального призначення і обмеженого використання.До відділу Pinophyta відносяться три класи, 4 порядки, 7 родин, 25 родів, 98 видів; до Magnoliophyta - два класи, 40 порядків, 71 родина, 179 родів, 589 видів Дві третини видів відносяться до 13 родин, окрім вищевказаних, це: Aceraceae Juss. Кількість видів сучасної дендрофлори міста Одеси становить 1/5 частину всіх видів дендрофлори України (Кохно, 2001). Представники цих родин походять з теплих регіонів Землі і