Взаємозалежність між процесами демократизації українського суспільства і судової системи, аналіз демократичного змісту основних принципів судоустрою та судочинства. Сучасні форми управлінської діяльності в судовій системі і напрямки їх удосконалення.
Аннотация к работе
Судово-правова реформа, яка проводиться в Україні з 1992 року, спрямована не лише на підвищення ефективності правосуддя, але й на вдосконалення системи управління судовою системою, що є можливим лише на основі її демократизації. Проблеми демократизації судової системи в науці судоустрою розглядалися в контексті загальних питань судово-правової реформи. Серед дослідників цих проблем необхідно виділити суддів - практиків, у тому числі з науковими ступенями: В. визначити завдання і функції колегіальних управлінських структур судів та органів суддівського самоврядування з урахуванням потреб їх дальшої демократизації; проаналізувати ефективність правового регулювання процесуальних аспектів у діяльності колегіальних управлінських органів в судах та органів суддівського самоврядування.У підрозділі 1.3 “Концептуальні проблеми правового регулювання управлінської діяльності у судовій системі в умовах демократії” визначаються особливості окремих субєктів судового управління: суддів, колегіальних внутрішньосудових органів, органів суддівського самоврядування. Основними рисами суддівського самоврядування є такі: воно уособлює публічну владу і спрямовано на забезпечення нормальної життєдіяльності судової системи; існування суддівського самоврядування випливає безпосередньо з положень Конституції України; суддівське самоврядування, будучи частиною судової системи, водночас має самостійний статус, власні завдання і компетенцію; його органи взаємодіють з індивідуальними і колективними субєктами судового управління; суддівське співтовариство делегує частину своїх функцій і повноважень органам суддівського самоврядування; через поєднання діяльності державних органів і органів суддівського самоврядування і використання останніми методів управління, властивих громадським обєднанням, їх статус наближається до статусу субєктів громадянського суспільства; в основі суддівського самоврядування лежить захист професійних інтересів; воно базується не на самоорганізації, а безпосередньо на основі приписів закону; діяльність структур суддівського самоврядування фінансується з державного бюджету. У підрозділі 2.1 “Завдання і функції управлінських структур судів та органів суддівського самоврядування” підкреслюється, що завданнями судового управління є вживання органами і посадовими особами судової системи, іншими уповноваженими державними структурами, органами суддівського самоврядування заходів щодо забезпечення ефективної діяльності судів по здійсненню правосуддя, а функціями судового управління - напрямки діяльності, спрямованої на забезпечення здійснення правосуддя. 103 Закону про судоустрій, відповідно до якої діяльність самоврядних органів “має сприяти” забезпеченню нормальної діяльності судів і суддів і зазначити, що ця діяльність має бути “спрямована на створення цих умов”. Пропонується закріпити в Законі про судоустрій єдину норму, що стосується обовязковості рішень самоврядних структур, виклавши її у такій редакції: “Рішення органів суддівського самоврядування, винесені відповідно до їхньої компетенції, обовязкові для всіх керівників судів, суддів цих судів, працівників апарату судів, кваліфікаційних комісій, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, органів Державної судової адміністрації України.Демократизм судової системи - це властивий їй стан, що характеризується особливою роллю судової влади у системі поділу влади як арбітра у вирішенні конфліктів на ґрунті реалізації норм права, гаранта захисту прав і свобод людини і громадянина, особливим демократичним порядком формування її структур, високим статусом суддів у суспільстві, досконалістю вирішення процесуальних і управлінських питань. Існування суддівського самоврядування закріплено в Конституції України, воно є особливим проявом публічної влади, субєкти самоврядування є частиною судової системи, а їх діяльність - частиною судового управління, вони мають самостійний статус у межах судової системи, самоврядування повязано з делегуванням суддівським співтовариством частини своїх повноважень самоврядним органам, в його основу покладено захист професійних інтересів судців, воно базується не на самоорганізації, а на основі вимог закону, фінансується за рахунок державного бюджету. Функціями управління судовою системою України є: забезпечення організаційного порядку, оперативне розпорядництво, інформаційно-аналітична діяльність, організація і ведення кадрової роботи, забезпечення самостійності судів і незалежності суддів, ресурсне забезпечення, розгляд звернень громадян, представництво. їх реалізація сприяє упорядкуванню управлінської діяльності, а, значить, і її демократизації. На першочергову увагу заслуговують такі організаційно правові питання демократизації судової системи , як розподіл справ між суддями з участю суддівських колективів і органів суддівського самоврядування, упорядкування процедури призначення на суддівські посади і на керівні посади в судах шляхом обговорення зборами суддів і затвердження радами суддів та РСУ, закріплення в законодавстві видів і порядку заохочен