Демодекоз собак - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 29
Патогенез демодекозу собак. Перевірка ефективності івермектину і амітразину, розробка науково обґрунтованих методів лікування демодекозу м’ясоїдних. Клінічні особливості перебігу демодекозу собак у м. Одеса. Розрахунок ефективності ветеринарних заходів.


Аннотация к работе
Коли людина піклується про тварину, вона стає добрішою, з повагою ставиться до інших. З часом це маленьке кошеня чи цуценя виростає, у нього зявляються свої інстинкти, звички, а інколи і неприємні риси характеру. Догляд за такими тваринами вимагає деякого досвіду і часу. Слід відмітити, що від людини залежить, чи будуть собака, кішка здоровими і доглянутими. Якщо людина піклується про здоровя та зовнішній вигляд своєї тварини, то і людині не загрожує небезпека, адже вона несе відповідальність за життя та здоровя тварини.Кліщі (Acarina) - групова назва, що обєднує три ряди класу павукоподібних (Arachnida): паразитиформних - Parasitiformes, акариформних - Acariformes і кліщів-сінокосців - Opiliocarina. Ветеринарне значення мають два ряди кліщів: Acariformes (кліщі - збудники хвороб) і Parasitiformes (кліщі, які переносять збудників хвороб) [13]. Ряд Acariformes включає кліщів трьох підрядів: саркоптиформних (Sarcoptiformes), тромбідиформних (Trombidiformes) і панцирних (Oribatei).В залежності від видової приналежності має подовжене тіло, розміром від 0,22-0,25 мм (у самців) і відповідно від 0,24-0,30 мм (у самок). Статевонезрілі особини, личинки і німфи мають більш коротке черевце, личинка безнога, на місці ніг розташовані 3 пари горбків - зачатки кінцівок. Форма тіла кліщів преімагінальних фаз розвитку в області розташування ніг бочкоподібна, що свідчить про непристосованість личинок і німф до пересування по твердій поверхні. Гнатосома імаго могутня, пристосована для добування їжі, включає дві пари навколоротових кінцівок - хеліцери і педіпальпи - і непарний орган - гіпостом. За допомогою гачкоподібних хеліцер, роблячи ними ножицеподібні рухи, імаго здатні підрізати оболонки клітин, уміст яких, потрапляючи в демодекозне вогнище, служить їжею личинкам і німфам.У процесі онтогенезу кліщі проходять наступні фази: яйця - личинки - протонімфи - дейтонімфи - імаго [7,13]. Після появи на світ кліщі преімагінальних стадій рухаються, живляться, а також ростуть і розвиваються і через 6 - 8 днів перетворюються в протонімфи (6 ніжок), які за 3 дні стають восьминіжковими дейтонімфами (личинки другого віку) морфологічно схожими на дорослих особин (відрізняючись від них тільки довжиною черевця). Дейтонімфи залишають волосяний мішечок разом із секретом сальних залоз і розсіюються по інших фолікулах. Самці вмирають, а запліднені самки спускаються у волосяні мішечки (живуть у волосяних цибулинах 4-6 днів). Кліщі занурюються переднім кінцем тіла в порожнину волосяних мішечків і сальних залоз, де інтенсивно розмножуються.Демодекоз у собак протікає в двох основних формах: у локальній (синоніми: обмежений, монетний демодекоз) і генералізований (синоніми: загальний демодекоз). Ця форма зустрічається в 90 % випадків захворювання й уражає молодих собак до одного - двох років в 80 % випадків [42,46]. При осередковій (лускатій) формі демодекозу в собак на різних ділянках шкіри голови: в області очних дуг (так називані “демодекозні окуляри” чи монокль), повік, кути губ, на морді від чола до ніздрів, основи вушних раковин, на шиї, грудях, кінцівках і рідше на зовнішніх покривах тулуба, розвивається еритема (почервоніння шкіри), що добре помітно в собак, що мають непігментовану шкіру, випадає волосся і формуються алопеції у вигляді окремих круглих плям діаметром близько 5 см, що супроводжується жирною себореєю. Шкіра на уражених ділянках потовщується, стає зморшкуватою, (нерідко з тріщинами, з яких виділяється сукровиця або кров) набуває синювато - сірого чи мідно - червоного забарвлення (це почервоніння одержало назву "червоної корости") і звичайно буває вкрита лусочками ороговілого епідермісу (сквамозна форма). Прогноз при цій формі більш сприятливий, особливо якщо хворіють дорослі собаки (у віці біля року), захворювання не генералізовано, оскільки кількість вогнищ ураження не перевищує 4-5 і вони не поширюються на весь тулуб тварини, немає мікробної суперінфекції (тому його називають сухим, лускатим демодекозом) [11,15,30,37,42].Часто цих кліщів розглядають у якості коменсалів (звичних мешканців) волосяних мішечків, що можуть стати хвороботворними і діючими в залежності від обстановки. В зовнішньому середовищі ізольовані від хазяїна кліщі зберігають життєздатність при кімнатній температурі в сухому повітрі не більш півтора - трьох діб, а при температурі 10-14 °С кліщі стають нерухомими (по іншим даним, як тільки кліщі Demodex canis виявляються поза хазяїном, чи навіть на поверхні шкіри, вони швидко гинуть внаслідок висихання). Кліщі передаються тільки безпосередньо від собаки до собаки. Найчастіше щенята заражаються від матері в перші години життя (максимум - у перші три дні) при контакті з її мордою і сосками під час облизування чи годівлі молоком (у вагітних сук кліщі Demodex canis можуть розмножуватися на сосках і на морді). У дорослих собак розвитку захворювання сприяють ослаблення імунітету, ендокринні захворювання, аутоімунні захворювання, а також деякі фізіологічні зміни - эструс (тічка), чи вагітність, лактація; осла
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?