Функціонування популяцій інвазійних рослин в антропізованих екосистемах, пов’язаних з агросферою, їх синекологія. Фактори агресивності інвазійних видів. Розробка методу фітоценотичного контролю адвентивних видів. Застосування фітоценотичного контролю.
Аннотация к работе
Осичнюка [1973], рослинний покрив Українського природного степового заповідника (відділення Хомутовський степ, Михайлівська цілина та Камяні Могили) дуже змінився за рахунок розростання кореневищних злаків - видів Elytrigia Sp., Bromopsis inermis (Leyss.) Holub, B. riparia (Rehm.) Holub, Calamagrostis epigeios (L.) Roth. та кущів - Caragana frutex (L.) C. Найсерйознішим з них, на наш погляд, є адвентизація рослинного покриву та зниження рівня біологічної різноманітності, внаслідок чого величезні території виявляються зайнятими бідними на види угрупованнями з домінуванням 1-2 адвентивних видів. Дослідження проводились в Національному ботанічному саду НАН України в 1983-2003 рр. у відповідності з планами науково-дослідних робіт з комплексного вивчення взаємовідносин рослин в природних та штучних фітоценозах за розділом теми: “Экологические механизмы аллелопатического взаимодействия организмов в биогеоценозах” (1983-1987 рр., № д.р. Автором особисто проведено більше 40 наукових експедицій в Український природний степовий заповідник (відділення Хомутовський степ та Камяні Могили), в ряд господарств України, а також - в Ставропольський край (Росія) для виконання геоботанічних досліджень, польових експериментів та збору матеріалу (рослин і грунту) для дослідження алелопатичної активності й видового складу та активності мікроорганізмів. Матеріали дисертації доповідались на: Конференції з теорії інтродукції рослин (Київ, 1983), засіданні за круглим столом Українського ботанічного журналу (Київ, 1985), засіданні Бюро відділення загальної біології Президії АН України (Київ, 1987), Всесоюзній нараді “Агрофітоценози і екологічні шляхи підвищення їх стабільності та продуктивності“ (Іжевськ,1988), Пятому міжнародному симпозіумі “Synantropic Flora and Vegetation“ (Мартін, Словаччина, 1988), Всесоюзній конференції “Екологічні проблеми охорони живої природи“ (Москва, 1990), конференції “Фітонциди.Показано, що по даному градієнту знижується більш, ніж у два рази кількість еколого-ценотичних груп видів; до того ж, заміщення специфічних груп (степові, лучні тощо) на групи широкоамплітудних видів, серед яких більшість - синантропні. При вивченні спонтанних синантропних видів (бурянів) важливе значення має виявлення їх фітоценотичних особливостей, тобто ролі, яку ці види відіграють в побудові та динаміці автотрофного компоненту екосистем. Оскільки Ambrosia artemisiifolia на території Євразії проявила себе як вид, що має широку екологічну амплітуду, тому було важливо проаналізувати її стратегію шляхом співставлення ценотичної позиції виду в ряді фітоценозів. A. artemisiifolia на константність найбільш представлених аборигенних синантропних видів показали (рис 1), що при високому покритті цього виду в рудеральних угрупованнях (А) і в агроценозі просапних культур (Б) він дуже пригнічує місцеві однорічні види і навіть багаторічні (Convolvulus arvensis L., Taraxacum officinale L., Cirsium setosum (Willd.) Bess.). Встановлено, що дійсно цей вид знижує швидкість перебігу перелогової сукцесії: при відсутності будь-якого впливу на цей вид у контролі відзначено найменшу видову різноманітність угруповання, особливо в порівнянні з варіантом 1, де чисельність видів у всі роки досдідження незмінно була найбільшою.Встановлено зниження кількості еколого-ценотичних груп видів (від 7 в природоохоронних екосистемах до 3 у трансформованих ), видового багатства - в 3 рази, вологості грунту - більш , ніж у 2 рази, маси рослинних решток - більш ніж на порядок, що призводить до домінування інвазійних широкоареальних видів. Встановлено: появу нових діагностичних видів із числа інвазійних, погіршення асоційованості рослинності, появу інвазійних популяцій, заміщення менш агресивних аборигенних видів-експлерентів адвентивними в антропізованих екосистемах, що свідчить про такі фітоценотичні показники екологічного неблагополуччя, як криза та екологічне лихо. Виявлено два типи субстратегій експлерентів - детермінантні (Д) та індетермінантні (ІД-види). Д-види домінують як на сухих так і на вологих місцезростаннях (Ambrosia artemisiifolia); ІД-види надають перевагу вологим місцезростанням (Galinsoga parviflora), причому ІД-види пристосовані до швидкого використання вологи на випадок посухи - високий кореневий індекс та швидке настання генеративної фази, що є додатковими факторами пристосування адвентивних видів у нових умовах. Встановлено, що інвазійні рослини Ambrosia artemisiifolia та Galinsoga parviflora менш чутливі до загущення і впливу консументів, що надає переваги популяціям цих видів у захопленні антропізованих місцезростань і витіснені місцевих видів.
Вывод
Наведено загальну характеристику автотрофної ланки степових антропізованих екосистем по градієнту деградації - від природоохоронних (заповідних) до різного ступеня антропогенно трансформованих (агроекосистеми). Встановлено зниження кількості еколого-ценотичних груп видів (від 7 в природоохоронних екосистемах до 3 у трансформованих ), видового багатства - в 3 рази, вологості грунту - більш , ніж у 2 рази, маси рослинних решток - більш ніж на порядок, що призводить до домінування інвазійних широкоареальних видів.
Встановлено: появу нових діагностичних видів із числа інвазійних, погіршення асоційованості рослинності, появу інвазійних популяцій, заміщення менш агресивних аборигенних видів-експлерентів адвентивними в антропізованих екосистемах, що свідчить про такі фітоценотичні показники екологічного неблагополуччя, як криза та екологічне лихо.
Встановлено, що в нових для себе умовах деякі адвентивні види-експлеренти набувають рис K-стратегії, тому для них характерний RK тип стратегії. Це дозволяє їм на 1-3 роки затримувати перелогову сукцесію і довше утримувати за собою місцезростання.
Виявлено два типи субстратегій експлерентів - детермінантні (Д) та індетермінантні (ІД-види). Д-види домінують як на сухих так і на вологих місцезростаннях (Ambrosia artemisiifolia); ІД-види надають перевагу вологим місцезростанням (Galinsoga parviflora), причому ІД-види пристосовані до швидкого використання вологи на випадок посухи - високий кореневий індекс та швидке настання генеративної фази, що є додатковими факторами пристосування адвентивних видів у нових умовах.
Доведено, що висока алелопатична активність адвентивних видів відіграє певну роль в зниженні урожаїв (зокрема пшениці) та заміщенні аборигенних видів адвентивними.
Показано, що алелопатична активність Ambrosia artemisiifolia змінюється при пошкодженні її фітофагом: при незначному (1-й бал) - різко підвищується, при сильному (4-5-й бали) спадає, що знімає ценотичний “тиск” популяцій даного виду і сприяє відновленню нативної рослинності.
Встановлено, що інвазійні рослини Ambrosia artemisiifolia та Galinsoga parviflora менш чутливі до загущення і впливу консументів, що надає переваги популяціям цих видів у захопленні антропізованих місцезростань і витіснені місцевих видів.
Дослідження демекології інвазійних видів виявило негативний комплексний вплив їх високої алелопатичної активності, відсутності консументів та деяких біоморфологічних особливостей на культурні та аборигенні дикоростучі види.
Виявлено значний внутрішньовидовий поліморфізм у Ambrosia artemisiifolia: гетерокарпія, наявність континууму форм - останнє свідчить про неповне домінування ознак у даного виду, так званий Zea-тип наслідування.; підтверджено на прикладі гінодіецичного виду A. artemisiifolia концепцію В.А. Геодакяна про появу жіночих форм на обжитих, “старих” місцезростаннях. Більше того, виявлено декілька жіночих форм цього виду.
Встановлено, що форми A. artemisiifolia диференційовані по просторових і часових нішах у гіперпросторі місцезростань - це надає стійкості і деякої “закритості” угрупованням, які заміщують нативну рослинність антропізованих екосистем і певний час утримують її на найнижчому, першому рівні, біологічної різноманітності (відсутність різноманітності фітоценозів і на порядок збіднениий видовий склад).
Розроблено концепцію фітоценотичного контролю адвентивних видів, основою якої стала схема демутації перелогів К.М. Залеського, а також положення про фундаментальну та реалізовану ніші згідно з якою багаторічні види, більш просунуті в плані прогресивної сукцесії, краще диференційовані за нішами і їх угруповання закриті для інвазійних видів. Підбір і висів ценотично сильніших видів - однорічних та багаторічних на угіддях, засмічених інвазійними видами, та зміцнення позицій місцевих дикоростучих видів шляхом пізнього скошування лягли в основу методу.
За результатами досліджень нами запропоновано дві групи варіантів фітоценотичного контролю: 1. а) сторення штучних злаково-бобових фітоценозів на неорних землях і краях полів; б) застосування злаково-бобових травосумішок під покрив ячменю та одноразове пізнє скошування адвентивних видів у плодових садах; в) застосування однорічних культур, здатних пригнічувати адвентивні буряни в агрофітоценозах (Helianthus annuus, Pisum sativum, Triticum aestivum, Secale cereale); 2. Одноразове пізнє скошування адвентивних видів (Ambrosia artemisiifolia, Solidago canadensis);
В польових експериментах доведено, що результатом фітоценотичного контролю адвентивних видів на неорних угіддях і в плодових садах є прискорення сукцесії та збільшення чисельності місцевих видів, що сприяє оптимізації антропізованих екосистем.
Застосування фітоценотичного контролю Ambrosia artemisiifolia в плодових садах сприяло підвищенню врожайності сливи порівняно з засміченими садами в 4,6 рази, а також оздоровленню дерев - зникнення в дослідних варіантах попелиці, борошнистої роси, парші, моніліозу, особливо на яблунях сорту “Слава Переможцям”.
Запропоновано в умовах виробництва екологічний каркас навколо полів, чистих від інвазійних видів, із багаторічних злаково-бобових травосумішей. Це дозволяє захистити агрофітоценози від вторгнення адвентивних видів та допомагає збереженню аборигенних рідкісних та зникаючих видів в агрофітоценозах та штучно змодельованих природних, відновити консортивні звязки і тим самим послужить елементом біогеоценомеліорації.
Впровадження методу фітоценотичного контролю амброзії полинолистої проведено в 10 областях України на площі 7185 га та в Росії (Ростовська область, Краснодарський, Ставропольський і Приморський краї) на площі 1,85 млн га. Економічний ефект - 78,5 -80,7 руб./га. Економефект від впровадження 145,36 млн руб.(з них в Україні 0,56 млн руб.)
Список литературы
Монографія
Марьюшкина В.Я. Амброзия полыннолистная и основы биологической борьбы с ней.- Киев: Наук. думка.- 1986.- 117 с. (тираж 1500 экз.)
Марьюшкина В.Я. Биологический метод борьбы с амброзией полыннолистной на непахотных угодиях УССР. // Экспресс-информация УКРНИИНТИ.- 1984.- 11с. (тираж 3840 экз.)
Марьюшкина В.Я., Дерибон Т.В. Возможности использования аллелопатии для борьбы с сорной растительностью (зарубежный опыт). // Экспресс-информация Укр НИИНТИ.- 1985.- 7 с. (тираж 1120 экз.).
Марьюшкина В.Я., Дерибон Т.В. Использование аллелопатии в растениеводстве (отечественный опыт). // Экспресс-информация Укр НИИНТИ.- 1985.- 6с. (тираж 1400 экз.).
Марьюшкина В.Я. Рекомендации по применению метода фитоценотического контроля амброзии полыннолистной на непахотных угодьях УССР.- Киев: ЦРБС АН УССР.- 1989.- 9 с. (тираж 500 экз.).
Статті у фахових виданнях
Марьюшкина В.Я., Гродзинский А.М. Локальное и диффузное почвоутомление в естественных степных фитоценозах // Доповіді АН УССР, серія “Б”.- 1983.- №2.- С.65-68.
Марьюшкина В.Я., Гродзинский А.М.Аллелопатическая активность мирабилис ночецветной (Mirabilis oxybaphus) // Доповіді АН УССР, серія “Б”.- 1984.- №1.- С. 60-62.
Марьюшкина В.Я., Дидык Л.Г. Гетерокарпия у амброзии полыннолистной и ее связь с биологическим покоем семян // Доповіді АН УССР, серія “Б”.- 1984.- №5.- С.65-67.
Марюшкіна В.Я., Гродзінський А.М., Міркін Б.М. Модифікація аналізу ценотичного режиму в травосумішах // Укр. ботан. журн.- 1984.- т.41, №4.- С.72-78.
Марюшкіна В.Я., Гродзінський А.М., Головко Є.А. Антропогенний вплив і грунтовтома в степових фітоценозах //Укр.ботан.журн.- 1985.- т.42, №1.- С.34-38.
Марюшкіна В.Я., Міркін Б.М., Хазіахметов Р.М. Оцінка стратегії Ambrosia artemisiifolia методом статистичного аналізу ценоклину // Укр.ботан.журн.- 1987.- т.44, №2.- С.24-26.
Марьюшкина В.Я., Дидык Л.Г., Козеко В.Г. Фитоценотический метод контроля амброзии полыннолистной на непахотных угодьях // Защита растений.- 1987.- .№10.- С.34-36.
Марьюшкина В.Я., Козеко В.Г., Каюткина Т.М. Влияние многолетних травосмесей на запас семян амброзии полыннолистной в почве // Биологические науки.- 1988.- №4.- С.80-85.
Марьюшкина В.Я., Ковалев О.В., Каюткина Т.М., Козеко В.Г. Моделирование влияния Zygogramma suturalis F. на скорость прохождения залежной сукцессии в зоне сплошного распространения Ambrosia artemisiifolia // Доповіді АН УССР, серія “Б”.- 1989.- №9.- С.69-71.
Марьюшкина В.Я., Дидык Л.Г. Гетерокарпия и активность формообразования у амброзии полыннолистной // Доповіді АН УССР, серія “Б”.- 1990.- №2.- С.39-62.
Марьюшкина В.Я. Экологический подход к содержанию почвы в плодовых садах: проблемы и перспективы.- Москва, 1990.- 13с.- Деп. ВИНИТИ 15.11.90, №5800-В90.
Марьюшкина В.Я., Головко Э.А. Роль аллелопатического фактора во взаимоотношениях амброзии полыннолистной с горохом посевным // Доповіді НАН УССР, серія “Б”.- 1991.- №6.- С.148-151.
Марьюшкина В.Я. Влияние Ambrosia artemisiifolia на скорость демутации залежи // Бот.журн.- 1991.- т.76, №8.- С.1135-1143.
Марьюшкина В.Я., Каюткина Т.М. Характер взаимоотнощений индигенных и адвентивных видов растений // Доповіді АН Украины.- 1992.- №6.- С.145-147.
Марюшкіна В.Я. Нотатки про деякі ботанічні терміни // Інтродукція рослин.- 1999.- №2.- С.22-24.
Марюшкіна В.Я. Варіанти фітоценотичного контролю амброзії полинолистої.1 //Питання біоіндикації та екології.- 2001.- Вип.6, №3. - С. 3-18.
Марюшкіна В.Я. Адвентизація рослинності як наслідок спонтанної та цілеспрямованої інтродукції // Інтродукція рослин.- 2002.- №1.- С.49-60.
Марюшкіна В.Я., Гриценко В.В., Дідик Н.П. Статистичний аналіз ценотичних відносин видів на ділянці “Степи України” НБС НАНУ // Доповіді НАН України. - 2002. - №6. - С. 166-170.
Марюшкіна В.Я., Гриценко В.В. Перспективи фітоценотичного контролю Solidago canadensis L. // Доповіді НАН України.- 2000. - № 8. - С.158-162.
Марюшкіна В.Я. Варіанти фітоценотичного контролю амброзії полинолистої. 2 // Питання біоіндикації та екології.- 2002.- Вип.7, №1.- С.10-21.
Марюшкіна В.Я. Варіанти фітоценотичного контролю амброзії полинолистої. 3 // Питання біоіндикації та екології.- 2002.- Вип.7, №2-3.- С.39-56.
Статті в наукових виданнях
Марьюшкина В.Я., Соломаха В.А. Ассоциации сегетальной растительности с Ambrosia artemisiifolia в северном степном Приднепровье // Фитоценология антропогенной растительности: Сб. науч. тр.- Уфа: Изд-во Башкирского госуниверситета, 1985.- С.84-90.
Марьюшкина В.Я., Гродзинский А.И., Хазиахметов Р.М., Онищенко Л.И. Опыт статистического анализа ценотических отношений Ambrosia artemisiifoliac другими сорными компонентами в некоторых сообществах. // Фитоценология антропогенной растительности, Уфа: Сб. науч. тр.- Уфа: Изд-во Башкирского госуниверситета, 1985.- С.40-48.
Марьюшкина В.Я., Соломаха В.А. Рудеральные сообщества с участием Ambrosia artemisiifolia северного степного Приднепровья. //Вопросы динамики и синтаксономии антропогенной растительности: Сб. науч. тр.- Уфа: Изд-во Башкирского госуниверситета, 1986.- С.49-55.
Марьюшкина В.Я. К вопросу о потенциальной засоренности почвы амброзией полыннолистной // Биолого-экологические особенности интродуцированных растений: Сб. науч. тр.- Киев: ЦРБС НАНУ, Ротапринт.- 1985.- С.21-23.
Марьюшкина В.Я., Резник С.Я., Ковалев О.В., Калинин О.М., Ильина Е.Г., Барт А.Г. Конфигурация распределения амброзиевого полосатого листоеда (Zygogramma suturalis Chevr,Coleoptera, Chryzomelidae) в зоне высокой плотности популяции Ambrosia artemisiifolia //Энтомологическое обозрение.- 1986.- т.65, вып.2.- С.244-250.
Марьюшкина В.Я., Ковалев О.В. Влияние амброзиевого полосатого листоеда на аллелопатическую активность амброзии полыннолистной // Теоретические основы биологической борьбы с амброзией: Тр. Зоол. ин-та.- т.189.- Ленинград: Наука, 1989.- С.76-80.
Марьюшкина В.Я. Ковалев О.В. Аллелопатическая активность видов представителей кореневищной стадии залежной сукцессии. // Теоретические основы биологической борьбы с амброзией. Тр. Зоол. ин-та., т. 189.- Ленинград: Наука, 1989.- С.221-223.
Марьюшкина В.Я. Красная книга гербологии. // Химия и жизнь.- 1989.- № 10.- С. 32-34.
Марьюшкина В.Я. Некоторые методологические аспекты аллелопатических исследований. //Аллелопатия и продуктивность растений: Сб. науч. тр.- Киев: Наук. думка, 1990.- С.133-138
Марьюшкина В.Я. Пища богов? // Химия и жизнь.- 1991.- № 8.- С.47-48.
Maryushkina V.Ya. Peculiarities of common ragweed (Ambrosia artemizifolia) strategy // Agriculture, ecosystems and environment.- 1991.- V. 36.- Р.207 216.
Марьюшкина В.Я. Динамика аллелопатической активности некоторых сорных видов // Круговорот аллелопатически активных веществ в биогеоценозах: Сб. науч. тр.- Киев: Наук. думка, 1992.- С.73-91.
Марюшкіна В.Я. Фітоценотичний контроль спонтанно інтродукованих видів як один із шляхів. оптимізації екосистем плодових садів // Інтродукція і акліматизація: Зб. наук. пр.- Київ: Наук. думка, 1995.- С.7-10.
Марюшкіна В.Я., Дідик Н.П., Гриценко В.В. Ценотичні взаємовідносини Galinsoga parviflora Cav.,в посівах культурних рослин // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Біологія. Зб. наук. пр.- Чернівці: Рута, 2002.- вип. 145.- С.20-24.
Тези доповідей з матеріалів дисертації.
Марьюшкина В.Я. Оптимизация экологических условий рудеральных местообитаний и некоторых агрофитоценозов. // Тез. докл. совещ. “Агрофитоценозы и эколог. пути повышения их стабильности и продуктивности”.- Ижевск.- 1988.- С. 142-143.
Maryushkina V.Ya. Phytoenotic control of Ambrosia artemisiifolia. - Symposium synantropic Flora and Vegetation V 22-27.08.1988, Martin (Slovakia), 1988.- P.343-345.
Марьюшкина В.Я., Козеко В.Г., Каюткина Т.М. Аллелопатический фактор во взаимоотношениях амброзии полыннолистной с многолетними злаками. // Фитонциды. Бактериальные болезни растений: Сб. Матер. конфер. -ч.1.- Львов.- 1990.- С.87.
Марьюшкина В.Я., Козеко В.Г., Грахов В.П., Бречко В.Л. Появление в почве специфических веществ при моделировании различной плотности прорастания бодяка полевого. // Фитонциды. Бактериальные болезни растений: Сб. Матер. конфер.- ч.1.- Львов.- 1990.- С.90.
Марьюшкина В.Я., Лебедев В.П. Фитоценотический метод подавления сорных растений. // Тез. конф. “Экол. проблемы охраны живой природы”.- Москва.- 1990.- С.208.
Марьюшкина В.Я. Проблема определения потенциально опасных для СССР сорных растений. //Тез. докл. XIV рабочего совещания руководителей служб защиты растений ботанических садов СССР: “Вопросы теории и практики защиты интродуцированных растений от вредителей, болезней и сорняков”.- Киев.- 1991.- С.71-72.
Марьюшкина В.Я. Детерминантность и индетерминантность роста однолетних синантропных видов. // Тез. конф. “Популяции растений:принципы организации и пробл. охраны природы”.- Йошкар-Ола.- 1991.- С.85-86.
Марьюшкина В.Я. Интродукция и биологическое разнообразие - совместимо ли это? //Тез. докл. сессии Совета ботан. садов Украины.- Ялта.- 1995.- С.138-139.
Марюшкіна В.Я. Онтогенез лободи білої в залежності від впливу незабутниці дрібноквіткової. // Матер. 10 міжнар. наук.конф. “Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор в ботанічних закладах Євразії”.- Умань.- 1998.- С. 96-97.
Марюшкіна В.Я. Формообразование у Ambrosia artemisiifolia в разных частях ареала. // Тез. 11 наук. конф. Біла Церква, 1999.- С. 182-185.
Марюшкіна В.Я. Стратегія онтогенезу Sinapis arvensis L. в залежності від фітоценотичного оточення // Матеріали 12 міжнародної наук. конф. “Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії”.- 2000.- Полтава- С.206-208.
Maryushkina V.Y., Gritsenko V.V., Didyk N.P. Ecologo-coenotic factors in restoration of steppe vegetation in “M.M.Gryshko” National botanical garden. // 3rd European Conference on Restoration Ecology “Challenges of the new millenium - our joint responsibility”.- Budapest (Hungary).- 2002.- P. 137.
Maryushkina V.Y., Gritsenko V.V. The role of invasive element in steppe vegetation of Kyiv suburbs // Abstracts of V international conference “Anthropization and Environment of Rural Settlements, Uzhgorod & Kostrino.- Kyiv.- 2002.- P. 53-54.
Maryushkina V.Y., Didyk N.P. Allelopathic study of the quackgrass coenopopulation of steppe and forest-steppe zone of Ukraine // Abstracts of V international conference “Anthropization and Environment of Rural Settlements”.- Uzhgorod & Kostrino.- Kyiv.- 2002.- P.22-23.
Maryushkina V.Y., Gritsenko V.V. Methods of density control of invasive species Solidago canadensis L.in Ukraine // 12-th International EWRS Symposium. proceedings.- Wageningen (the Netherlands).- 2000.- P.288-289.
Maryushkina V.Y., Didyk N.P. Experimental study of the interference between Ambrosia artemisiifolia L. and Elytrigia repens (L.) Nevsky. // 12-th International EWRS Symposium. proceedings.- Wageningen (the Netherlands).- 2000.- P.322-323.
Марюшкіна В.Я.,Мельник В.І., Шумик М.І., Гриценко В.В.Перспективи використання барвистих газонів та куртин степових видів у зеленому будівництві // Матеріали міжнародної конференції “Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон”.- Ч. 2.- Одеса.- 2002.- С.33-36.
Maryushkina V.Y., Didyk N.P., Gritsenko V.V., Perspectives of using of allelochemicals of cultivated and wild plant species to control quackgrass (Elytrigia repens (L.)Nevski) in agrocenoses // Abstr.of the Rep. “ESNA-XXXII Annual Meeting”.- Warshaw (Poland).- 2002.- P.177.
Maryushkina V.Y., Didyk N.P., Gritsenko V.V., Perspectives of using allelopathic properties of dominants of meadou and steppe communities for the restoration of natural phytocenoses // Тез.доп. І Міжнар. конфер. “Відновлення порушених екосистем”.- Донецьк: ТОВ “Лебідь”.- 2000.- С. 132-134.
Марюшкіна В.Я., Дідик Н.П., Гриценко В.В. Аналіз ценотичних взаємовідносин в фітоценозах з різним характером антропогенного навантаження // Матеріали читань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю.Д. Клеопова “Ю.Д. Клеопов та сучасна ботанічна наука”.- Київ: Укр.фітосоціоцентр.- 2002.- С.259-263.