Алергенна флора й захворюваність полинозом в світовому просторі. Еколого-біоморфологічні особливості пилку алергенних рослин. Характеристика алергенної флори міста за ступенем небезпеки. Профілактика полинозів та заходи боротьби з ними в урбоекосистемі.
При низкой оригинальности работы "Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Етапи виконання роботи Дата виконання Написання розділу І до 2012 р. Після завершення літературного оформлення випускної роботи в повному обсязі необхідно доповісти основні її положення, висновки та пропозиції на засіданні кафедри прикладної екології. Завдання до виконання отримав В.В. Проведено таксономічне обстеження алергенної флори урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський, надано кількісну і якісну оцінку структури алергенної флори й аерополинокомплексів деяких основних структурних підрозділів міста - для виявлення особливості їхньої тимчасової динаміки й закономірності формування, сформовано пропозиції.2.1 ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНІ, ҐРУНТОВІ УМОВИ МІСТАПРОПОЗИЦІЇPollen - пилок) - алергічне захворювання з групи атопічних, яке викликається пилком рослин та характеризується гострими запальними змінами в слизових оболонках, зокрема дихальних шляхів і очей. Аналіз літературних джерел (Хаитов, 2002; Мошкевич, 1999; Чучалін, 2000; Гущин і ін., 2002 та ін.) свідчить про широке поширення у світі полинозів, про значні своєрідності в поширенні пилку в атмосфері, розповсюдження видового складу пилкових алергенів, що підтверджує важливість вивчення характеру поширення алергенної рослинності у всіх природних зонах і виявлення закономірностей в аеропалинологічному режимі. У виникненні й плині полинозів значну роль відіграють природно-географічні умови, характер рослинності, поширеність алергенних рослин, строки й тривалість їхнього цвітіння, кількісний і якісний склад пилку в повітрі, варіації вмісту пилку по сезонах і залежно від умов погоди. Установлено, що провідними пилковими алергенами в південній Каліфорнії служать дерева (Olea europea, Quercus, Morus, Ulmus), пилок яких утримується в повітрі в період із січня по червень. Цієї ж групи рослин викликають алергію й у Мехіко: пилковий календар свідчить про значну концентрацію пилка дерев: Alnus у січні-лютому, злаків - лютому, Pinus - березні-червні, злаків Lolium perenne - грудні, Gynodon dactylon - жовтні-листопаді й бурянів Artemisia - січні-лютому [13].· Полинозом хворіють люди з алергічним фоном: ексудативно-катаральний діатез у ранньому віці, у старших - прояви харчової алергії. · Початок захворювання співпадає з періодом цвітіння рослин, до пилку яких є алергія, і симптоми захворювання повторюються щорічно в один і той же час. · Після припинення контакту з пилком, який викликає алергічні реакції, симптоми зникають. Алергенні і антигенні властивості пилку визначаються білковими і небілковими азотовмісними сполуками з молекулярною масою від 10 до 32х103. Пилок різних лугових трав має спільні антигени, а спільних антигенів в пилку злакових і дерев немає.Боніні від імені цієї організації, а також Європейської федерації асоціацій астми та алергії, Інституту алергії наголосив на необхідності привернення політичної уваги до епідемії нового тисячоліття - алергічних захворювань [1]. Так. матеріали щодо медичного, соціоекономічного значення алергічних захворювань, від яких страждають мільйони громадян, та програма заходів по попередженню зростання цієї патології були представлені на розгляд Європейського парламенту та Європейської комісії, в багатьох країнах створені національні програми. Зусилля суспільства по відношенню до цих груп різні: у здорових - запобігати захворюванню, шляхом виявлення контингентів зі схильністю до розвитку алергічних реакцій та попередження контактів з алергенами, у хворих на алергію - обмежити навантаження винними алергенами та потенційно небезпечними чинниками, створити умови для мінімалізацїї патологічних змін в організмі (рання діагностика, ефективне лікування), підвищення якості життя кожного пацієнта. У трете тисячоліття Україна вступила з великою когортою хворих на алергію, що мають серйозні проблеми, які вони не в змозі вирішити самотужки без допомоги суспільства. Забезпечення прав хворого на алергію, на наш погляд, має два напрямки: медичний (контроль за хворобою, яка вже зявилась) та соціальний (контроль за середовищем, де перебуває хворий). При цьому результат лікування залежить від точності діагностики; строків початку лікування (бажано зменшити інтервал між появою перших симптомів і встановленням діагнозу алергологом, в цьому процесі роль лікаря першого контакту та його обізнаність мають першочергове значення); адекватності терапії, що проводиться, наявному захворюванню (діагнозу); достатності лікування за переліком і дозою; ступеню комплайенсу. який залежить від майстерності лікаря, обізнаності та інформованості пацієнта, доступності та простоти виконання рекомендованих заходів.Довжина періоду із середньодобовою температурою вище 10 0С складає 155-160 діб, а з температурою вище 150С - 110 діб. Весняні приморозки в середньому завершують панувати в кінці квітня, а осінні розпочинаються в першій половині вересня. Упродовж року опади випадають нерівномірно. Найбільша їх кількість припадає на липень-серпень, коли вони випадають у вигляді дощів, а інколи носять заливний характер. Найменша кількість опадів припадає на зимовий місяць - січень.Ко
План
Календарний план виконання роботи
Вывод
ПРОПОЗИЦІЇ1. На основі досліджень, зроблено систематичний і еколого-географічний огляд алергенних рослин урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський. Показано, що якщо компонувати алергеннонебезпечну флору за зонами урбоекосистеми, домінуючими та небезпечними є: - для транспортної зони: тополя чорна Populus nigrum, клен гостролистий Acer angustifolia, липа дрібнолиста Tilia cordata, полин гіркий Artemisia obtectus, полин звичайний A. vulgaris, амброзія полинолиста Ambrosia artemisiifolia, лобода біла Chenopodium album та лобода червона Chenopodium rubrum;
- 01-25 вересня - полин звичайний, амброзія полинолиста, лобода біла та червона, чорнощир нетреболистий, нетреба звичайна.
В результаті чого зясовано, що найбільш небезпечний пилок рослин, які починають цвісти приблизно в кінці березня, в середині квітня та наприкінці серпня початку вересня.
3. Визначено, що в транспортній зоні найбільш алергеннонебезпечні фітокомплекси сконцентровані за околицями міста; в захисній - в районі крайових насаджень парку; житловій - в центральній частині міста та масиву «Мікрорайон», який ще характеризується як епіцентр протягів; складській - в районі привокзальної частини; рекреаційній - в прирічковій частині міста; рудеральній - поза заселеній частинах; в селітебній - в районі масиву «Мікрорайон»; промисловій - в районі Залізничного вокзалу, ГЕС.
4. Відзначено, що рослинність некроземів міста також вносить питомий вклад в зростання небезпеки щодо формування полинозів.
5. Показано, що травяна рослинність природної зони, яка відноситься до рослин-антропофілів відсутня або перебувають в мінімальній кількості.
Пропозиції
У період цвітіння дерев і трав, уникати перебування з дітьми в садах, полях, лісах тощо.
Якщо поблизу росте дуже багато рослин, на яка викликає алергію, доцільно на деякий час змінити місце проживання.
Вікна оселі тримати завжди зачиненими, декілька разів на день робити вологе прибирання приміщення. Прийшовши з вулиці, обовязково прийняти душ і перевдягнутися. Також на період цвітіння очі варто захистити щільними, спеціально пристосованими окулярами.
Нині існують сучасні антигістамінні засоби: Кларитин, Лоратадин, які потрібно приймати один раз на день, починаючи за 2-3 тижні до початку цвітіння рослин і впродовж усього періоду цвітіння (тобто ще 2-3 тижні). У такий спосіб можна забезпечити нормальний стан дитини в цей час та уникнути неприємних проявів захворювання.
У період викидання колоса чи волоті у злакових, бутонізації у бобових, капустяних, тобто початку цвітіння алергеннонебезпечної рослинності, потрібно проводити викошування, обрізку гілок тощо.
На початкових етапах розвитку алергеннонебезпечної рослинності проводити хімічні, механізовані та біологічні способи боротьби.
Список литературы
Вступ
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медико-біологічною й соціальною проблему. Нині 30-40% населення земної кулі страждає алергійними захворюваннями (Хаитов, 2002), у тому числі викликаними рослинами (у різних регіонах від 5 до 30% загальної кількості хворих алергією). Установлено, що кожні 10 років кількість хворих в усьому світі подвоюється. Згідно із прогнозом учених в 2015 р. понад 50% населення Землі буде піддане полинозам (Мошкевич, 1999). Основною причиною росту алергійних хвороб є погіршення екологічних умов.
Проблема полинозів, тобто алергійних хвороб, викликаних пилком рослин, має яскраво виражений регіональний характер. Поширеність реакції на рослини зумовлена екологічними умовами регіону, розмаїтістю флори, строками цвітіння рослин, ступенем алергенності їхнього пилку. У звязку із цим виникає гостра необхідність розробки в кожному регіоні науково обґрунтованої уяви про алергенні рослини і їх пилкових комплексах для проведення профілактичних робіт і лікування хворих полинозом.
Алергенні рослини і їх палинокомплекси, незважаючи на величезне значення їх для профілактики полинозів, виявилися недостатньо вивченими в багатьох містах України, у тому числі й м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області. В Україні полинози займають провідне місце серед алергопатології. Однак дотепер спеціальні дослідження з еколого-біологічних аспектів полиноза практично не проведені, немає повних відомостей про алергенну флору, пилкових комплексах алергенних рослин, недостатні дані про характер поширення й екології найпоширеніших алергенних рослин країни, не говорячи вже про особливості й динаміку структури їх палинокомплексів. Все це ускладнює організацію специфічної діагностики, імунотерапії хворих полинозом і проведення лікувально-профілактичної роботи в країні. Це визначило напрямок і зміст нашого дослідження.
Метою роботи є комплексний аналіз стану алергенної флори і її пилкових складових в умовах природної та урбанізованої систем м. Корсунь-Шевченківський на демекологічному рівні.
Для досягнення даної мети треба було вирішити наступні завдання: - провести таксономічну ревізію алергенної флори м. Корсунь-Шевченківський, установити її зонально-регіональну специфіку, класифікувати види за ступенем їх алергеноактивності й виділити серед них особливо небезпечні види алергенних рослин;
- виявити особливості поширення й деякі риси екології найпоширеніших і особливо небезпечних алергенних рослин урбоекосистеми;
- дати кількісну і якісну оцінку структури алергенної флори й аерополинокомплексів деяких основних структурних підрозділів міста - для виявлення особливості їх тимчасової динаміки й закономірності формування;
- розробити практичні рекомендації з метою поліпшення профілактики й діагностики полинозів.
Обєкт досліджень - фітокомплекси структурних компонентів м. Корсунь-Шевченківський.
Предмет досліджень - розподіл та чисельність рослин-полинозоутворювачів за компонентами урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський.
3. Нурмухамбетова А.А., Мошкевич В.С. Альтернативные методы СИТ пыльцевыми аллергенами, у больных поллинозом/ В кн. «Труды первого национального конгресса клинических иммунологов и аллергологов»// Алматы, 1999. - 22 с.
4. Чучалин А.Г. Бронхиальная астма. В 2-х тт. - М., 1997. - 399 с., 431 с.
5. Гущин И.С., Курбачева О.М. Аллергенспецифической иммунотерапия аллергических заболеваний // Пособие для врачей. - М., 2002.
6. Беклемишев К.В. Экология и биогеография пелагиали. М., Наука, 1969. - 289 с.
7. Levetin, E. and P. Van de Water. Environmental Contributions to Allergic Disease, Current Allergy Reports, 2001. - 1 (6). - Р. 506-514.
8. Burch, M. and E. Levetin Effects of Meteorological Conditions on Spore Plumes. Int. J. Biometeorol, 2002. - 46. - Р. 107-117.
9. Valle C. a. oth. Effect of sublingual immunotherapy// Allegol. et immunopatol., 2000. - V. 28. #6. - p. 312-317.
10. Паттерсон Р., Грэммер Л.К., Гринбергер П.А. Аллергические болезни. Диагностика и лечение. - 2000. - C. 168-205.
11. Нурмухамбетова А.А., Мошкевич В.С. Локальная специфическая иммунотерапия таблетироваными аллергенами / В кн.: «Труды первой международной конференции - медицина через интеграцию» //Алматы, 1998. - C. 84.
12. Sensi L. Marccuci F. a. oth. Sublingual tryptase and ECP in children treated with grass pollen sublingual immunotherapy // Allergy, 2001. - V.56 #11. - P. 1087-1095.
13. Абдрасил Г.С. К вопросу о стандартизации пыльцевых аллергенов // Гигиена, эпидемиология и иммунология, 2000. - №1 - 2. - C. 91-99.
14. Куприянов С.Н. Специфическая гипосенсибилизация путем оральной аппликации аллергена// Методические рекомендации, Ашгабад, 1996. - 12 с.
15. Нургожин Т.С. Общность проблем фармакотерапии науровне ПМСП в Казахстане и Узбекистане // Фармация Казахстана. - 2006. - №1. - С. 14-15.
16. Cunningham-Rundles C. Physiology of IGA and IGA deficiency // J. Clin. Immunol. - 2001. - Vol. 21.
17. Grigg J. Management of pediatric asthma // Postgraduate Med. J. - 2004. - Vol.80. - P. 535-540.
18. Hafsten U. Late and Post-Weichelian shore level changes in South Norway. Oele, E., R.T.E. Schuttenhelm & A.J. Wiggers (eds.): The Quaternary History of the North Sea. Uppsala, 1979.
19. Jager S, S. Nilsson, B. Berggren, A.M. Pessi, M. Helander, H. Ramfjord, Trends of some airborne tree pollen in the Nordic countries and Austria, 1980 - 1993. Grana, 35. - 1996. - P. 171-178.
20. Frieri M. Asthma concepts in the new millennium: update in asthma pathophysiology //All. Asthma Proc. - 2005. - Vol.26. - N2. - P. 83-88.
21. Chinen J., Shearer W.T. Basic and clinical immunology // J. All. Clin. Immunol. - 2005. - Vol. 116. - N.2. - P. 411-418.
22. Molina R.T., Rodriguez A.M., Palacios I.S., Lopez F.G. Pollen production in anemophilous trees. - 1996, Grana, 35. - P. 38-46.
23. Nardi G., Demasi O., Marchegiani A. A study of airborne allergenic pollen content the atmosphere of Ascoli Piceno. - 1986, Ann Allergy, 57. - P. 193-197.
24. Norris-Hill, J., Emberlin J. Diurnal variation of pollen concentration in the air of north-central London. - 1991, Grana, 30. - P. 229-234.
25. Peternel R., Culig J., Mitic B., Vukusic I., Sostar Z. Analysis of airborne pollen concentrations in Zagreb, Croatia, 2003, Ann Agric Environ Med, 10. - P. 107-112.
27. Бомба М. Як побороти амброзію / М. Бомба, В. Щока, М. Наконечний // Пропозиція. - 2006. - №5 (131). - С. 92.
28. Дерега Р.А. Небезпечний бурян наступає / Р.А. Дерега, М.А. Дажук, С.А. Заколовський // Карантин і захист рослин. - 2007. - №8. - С. 22-23.
29. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - [Изд. 4-перераб. и допол.]. - М. : Колос, 1979. - 416 с.
30. Драніщев М.І. Чорнощир нетреболистий. Розповсюдження і засоби боротьби з ним в умовах Донбасу / М.І. Драніщев, І.І. Малихін // Проблеми бурянів і шляхи зниження забурянених орних земель. - К. : Колобіг, 2004. - С. 48-52.
31. Видовий склад та пилкоутворююча здатність алергенних видів рослин на Сході України / М.І. Конопля, Т.Г. Корольова, О.В. Ботарчуков [та ін.] // Вісник ЛДПУ імені Тараса Шевченка. - 2000. - №3 (3). - С. 29-33.
32. Марьюшкина В.Я. Агрофитоценотические особенности Ambrosia artemisifolia L. и разработка биологического метода борьбы с ней: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. биол. наук / В.Я. Марьюшкина. - К., 1983. - 23 с.
33. Манжос С.Б. Обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бурянами на необроблюваних землях Лівобережного степу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук / С.Б. Манжос. - Дніпропетровськ, 2002. - 16 с.
34. Матюха Л.П. Буряни-алергени / Л.П. Матюха, В.Л. Матюха, В.В. Рябоволенко // Захист рослин. - 2003. - №2. - С. 14-17.
35. Методические рекомендации по учету и картированию засоренности посевов [под общ. ред. А.В. Фисюнова]. - Днепропетровск, 1974. - 71 с.
36. Оніпко В.В. Біологічні особливості амброзії полинолистої та розробка заходів боротьби з нею в агроценозах польових культур Лівобережного Лісостепу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г наук / В.В. Оніпко. - Полтава, 2001. - 20 с.
37. Строна И.Г. Методика изучения биологических свойств семян сорных растений / И.Г. Строна. - М.: Колос, 1964. - 28 с.
38. Фисюнов А.В. Сорные растения / А.В. Фисюнов. - М.: Колос, 1984. - 320 с.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
