Перші форми предметно-художньої діяльності людини. Поняття мімезису в естетиці Стародавньої Греції. Декоративно-прикладне мистецтво як знаряддя праці у процесі розвитку суспільства, опис його видів: текстильне, керамічне, тектонічне та стеретомічне.
Аннотация к работе
Хіба можна було піддавати сумнівам реальну, дійову, повсякденну необхідність мистецтва, коли воно було органічно вплетене в практичне життя людей, було невідємним від ремесел, що створювали необхідний для існування людей світ предметів, речей, знарядь? Мистецтво тісно було повязане з магічними обрядами, завдяки яким люди намагалися впливати на довколишню дійсність. Ціцерон указував, що "мистецтво черпає красу з природи", проте еталон краси - це завжди узагальнене уявлення, "збірний образ", який не досить часто можна зустріти у природі, в реальному житті. Так само як одні митці відтворюють предмети за допомогою кольору або форми, а інші - за допомогою голосу, так і в усіх названих видах поетичної творчості відтворення відбувається за допомогою ритму, слова й мелодії, причому користуватися цими засобами можна всіма зразу або кожним окремо. Будь-яке мистецтво має справу з виникненням і вмілим обдумуванням, аби постало "щось" із речей, які можуть бути або не бути і чиє джерело міститься у творці, а не у витворі.У його предковічних образах, зручних утилітарних формах і динамічних мотивах орнаменту містяться символи втаємниченої, чарівної природи, складні перипетії нашої історії, особливості побуту, доброта і щедрість душі українського народу.
Вывод
Українське народне і професійне декоративно-прикладне мистецтво Набуло широкого визнання у нашій країні та за кордоном. У його предковічних образах, зручних утилітарних формах і динамічних мотивах орнаменту містяться символи втаємниченої, чарівної природи, складні перипетії нашої історії, особливості побуту, доброта і щедрість душі українського народу.
Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво є важливою складовою частиною системи художньої освіти. Постійно зростає всезагальний інтерес до нього. Відкриваються нові факультети і відділення у вищих і середніх педагогічних та художніх закладах, організуються.
2. Виноградова И.П. Основы дизайна.-Карагевс: КЧГПУ, 1999.-93с.
3. Даниленко В.Я. Дизайн: Підручнник для студ. вищих навч. закл., які навч. за спец. “Дизай” /Харківська держ. академія дизайну і мистецтв; Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України.-Х.: Видавництво ХДАДМ, 2003. - 320 с.
4. Ковешникова Н.А. Дизайн: история и теория. - М.: Омега. - Л, 2005. - 224 с.
5. Мосорова Н.Н. Философия дизайна: Учеб. пособие /Урал. гос. архит. - худож. акад. - Екатеринбург, 1999. - 173 с.
6. Безмоздин Л.Н. В мире дизайна /Ташк. политехн. ин-т им. Бируни.- Ташкент: Фан, 1990. - 311 с.
7. Глазычев В.Л. О дизайне (Очерки по теории и практике дизайна на Западе). - М.: Искусство, 1970. - 192 с.
8. Кантор К.М. Правда о дизайне. Дизайн в контексте культуры доперестроичного тридцатилетия 1955-1985. История и теория. - М.: АНИР, 1996. -288 с.