Аналіз особливості семантичних відносин між елементами текстів. Розкриття поняття змістовної еквівалентності перекладу, відтворенні змісту першотвору. Оцінка адекватності, образно-художньої та мовно-естетичної відповідності перекладу поетичних творів.
Аннотация к работе
Розвиток перекладознавства другої половини ХХ - початку ХХІ ст. засвідчує, що порівняльне вивчення текстів оригіналу та перекладу може охоплювати різні сторони формальної чи змістовної структури текстів, проте центральним питанням теорії перекладу залишається всебічний опис та аналіз семантичних відносин між цими текстами, розкриття поняття змістовної еквівалентності перекладу, позаяк у більшості випадків першочергове завдання перекладача полягає у відтворенні змісту першотвору. Відповідь на питання про сутність змісту, які його компоненти і якою мірою вони відтворюються при перекладі дає уміння описувати смислову структуру тексту та зіставляти елементи цієї структури в оригіналі й перекладі. Відтворення багатозначності поетичного твору становить важливе практичне завдання художнього перекладу та принципову проблему, що належить до відання теорії перекладу. Системно-контекстуальний та структурний підходи до вивчення функцій підтексту в поезії, способів його творення та засобів виявлення і відтворення в перекладі перебувають на разі в початковій стадії свого розвитку, що не сприяє швидшій розробці повноцінної макрообразної моделі поетичного твору, за допомогою якої можна було б здійснювати повноцінний аналіз останнього та забезпечувати його достовірний переклад. Мета дисертації - виявлення природи та сутності підтексту поетичного твору, контексту, в якому він реалізується, чинників, що впливають на процес його сприйняття, декодування та еквівалентне відтворення у перекладі.У Вступі коротко висвітлено суть і стан дослідження підтексту в перекладознавстві, його значущість, підстави та вихідні дані для розробки цієї теми; розкрито предмет дослідження та обєкт наукового аналізу; визначено мету дисертації та її завдання; викладено наукову новизну роботи та її методологічну основу; подано відомості щодо апробації роботи, твердження, винесені на захист; охарактеризовано теоретичне та практичне значення праці, матеріал та структуру дослідження. Розділ 1 „Підтекст: творення, декодування, переклад” присвячено розкриттю та аналізові явища підтексту в художніх та, зокрема, віршових творах з позицій його виникнення, декодування та відтворення через трактування перекладу поетичного твору як семантичного перетворення його структури, через виклад історії дослідження підтексту та суміжних понять, релевантних для перекладу та через тлумачення підтексту як образної домінанти в поетичному перекладі. Структура надає творові внутрішньої доцільної зібраності та упорядкованої завершеності. Розкриваючи в процесі аналізу ці складні та неоднозначні стосунки, ми осягаємо авторський задум - поетичний зміст твору, відмінний від змісту в загальноприйнятому значенні цього слова - певне образно-мисленнєве ціле, що виникає із суми елементарних смислів, які складають вірш, але не зводиться до простої суми цих смислів. Конотація сприяє розкриттю глибинного змісту твору, але це не означає, що дане значення, реалізуючись у контексті є підтекстом.У дисертації обґрунтовано і теоретично узагальнено нове розвязання завдань декодування поетичного підтексту та відтворення його в перекладі шляхом визначення підтексту як образного складника поетичного твору та опису його функціональних особливостей, що сприятиме досягненню повноціннішого перекладу поезії та поглибленню обєктивності критики останнього. Серед ознак підтексту є такі, що характеризують його як внутрішній прихований зміст твору, іноді він становить додатковий зміст твору, а частіше - його ідейний задум, головну думку, і, водночас, він - особливий вид образу: підтекстовий або субсемантичний образ, що виникає на семантико-композиційному рівні та є повноправним складником поетичного макрообразу. В звязку з тим, що образна структура субсемантичного образу охоплює найчастіше весь поетичний твір і, отже, межі підтексту й твору збігаються, структурне співвіднесення між складниками вірша стає основним законом сприйняття та перекладу останнього. Факторами, що впливають на декодування та відтворення підтексту, є ступінь володіння мовою оригіналу й перекладу та інвентарем засобів мовного аналізу, асоціативний запас памяті перекладача, часовий критерій, місцевість та національно-культурна своєрідність, досвід та загальний інформаційний запас тлумача, здатність проникнення в суспільно-політичне, культурно-історичне тло першотвору, володіння іншими фоновими знаннями, до яких належить обізнаність із подробицями біографії автора, історією та умовами написання твору, критичним матеріалом, коментарями, репліками та виступами самого автора, його філософськими, соціально-ідеологічними, політичними та ін. поглядами, іншими творами автора, мемуарами, епістолярною спадщиною тощо. Проаналізовані приклади обґрунтовують поняття єдності творів одного автора, а також існування та взаємозумовленість індивідуальної авторської символіки, що часто лежить в основі підтексту поетичного твору і яку можна назвати ідіолектною.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації обґрунтовано і теоретично узагальнено нове розвязання завдань декодування поетичного підтексту та відтворення його в перекладі шляхом визначення підтексту як образного складника поетичного твору та опису його функціональних особливостей, що сприятиме досягненню повноціннішого перекладу поезії та поглибленню обєктивності критики останнього.
Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Підтекст поетичного твору виявляється та інтерпретується як у межах однієї надфразової єдності, так і в співвіднесенні кількох контактно та дистантно розміщених надфразових єдностей, але найчастіше - на рівні всього тексту.
2. Наявність підтексту в поетичному творі характеризується присутністю в тексті сигналів, за допомогою яких він виявляється та перекладається.
3. Серед ознак підтексту є такі, що характеризують його як внутрішній прихований зміст твору, іноді він становить додатковий зміст твору, а частіше - його ідейний задум, головну думку, і, водночас, він - особливий вид образу: підтекстовий або субсемантичний образ, що виникає на семантико-композиційному рівні та є повноправним складником поетичного макрообразу.
4. Підтекст поетичного твору буває інтенційним та оказіональним. Обидва види підтексту підлягають відтворенню при перекладі поетичного твору.
5. У випадку, коли субсемантичний образ формує головну думку віршового твору, він набуває ознак домінантності при перекладі твору іншою мовою.
6. При перекладі поетичного твору аналіз та відтворення елементів, що складають його субсемантичний образ, має відбуватися в двох аспектах - композиційному та структурному, і розкриття конкретного співвідношення індивідуальної (композиційної) та загальної (структурної) функцій в кожному елементі становить основне завдання перекладача.
7. Субсемантичний образ формується в міру розгортання змістовно-фактуальної інформації в структурі цілого тексту. В звязку з тим, що образна структура субсемантичного образу охоплює найчастіше весь поетичний твір і, отже, межі підтексту й твору збігаються, структурне співвіднесення між складниками вірша стає основним законом сприйняття та перекладу останнього.
8. Субсемантичний образ, як імплікаційна категорія, не завжди вичленовується в тексті і, відповідно, не завжди сприймається реципієнтом-перекладачем. Навіть у випадку його повного чи неповного сприйняття інтерпретація підтексту є різною. Проте, можливості різного тлумачення підтексту не безмежні, вони визначаються текстом і підпорядковані йому. Співтворчість автора й перекладача - основна умова адекватного перекладу поетичного підтексту.
8. Факторами, що впливають на декодування та відтворення підтексту, є ступінь володіння мовою оригіналу й перекладу та інвентарем засобів мовного аналізу, асоціативний запас памяті перекладача, часовий критерій, місцевість та національно-культурна своєрідність, досвід та загальний інформаційний запас тлумача, здатність проникнення в суспільно-політичне, культурно-історичне тло першотвору, володіння іншими фоновими знаннями, до яких належить обізнаність із подробицями біографії автора, історією та умовами написання твору, критичним матеріалом, коментарями, репліками та виступами самого автора, його філософськими, соціально-ідеологічними, політичними та ін. поглядами, іншими творами автора, мемуарами, епістолярною спадщиною тощо.
9. При перекладі підтексту значну роль відіграє дослідження системи внутрішніх текстових звязків, основу якої складають два процеси: процес повторення елементів у тексті та процес їх ретроспективного співвіднесення. Ретроспекція не лише створює умови для побудови цієї системи, а й відіграє важливу роль у декодуванні та перекладі образної інформації, повний обсяг якої реконструюється лише внаслідок аналізу всіх одиниць, що повторюються.
10. У багатьох випадках поетичний твір може знайти своє ідентичне тлумачення іншою мовою, лише будучи інтерпретованим у контексті всієї збірки, до якої він входить, оскільки всі вірші є часто взаємодоповнюючими або мають взаємоповязану образну значимість. Проаналізовані приклади обґрунтовують поняття єдності творів одного автора, а також існування та взаємозумовленість індивідуальної авторської символіки, що часто лежить в основі підтексту поетичного твору і яку можна назвати ідіолектною.
11. Розгляд віршів на синтагматичному рівні демонструє, як слова, що часто повторюються в поезії Р. Фроста, досягають символічного рівня завдяки тій ролі, яку автор відводить організації поетичного тексту. Аналіз образу в межах цілісної структури тексту допомагає розкрити смислову глибину та перспективу символу, а відповідний аналіз перекладів даних творів - функціональну спроможність засобів образного відтворення обраних перекладачем.
12. Контекст, необхідний для осмислення підтекстового образу з метою перекладу, характеризується широкими позатекстовими звязками й може бути названим рецептивним інтерпретаторським контекстом. В ньому реалізуються, конкретизуються, уточнюються і доповнюються значення мовно-образних одиниць, що формують підтекст.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Кикоть В. М. Першотвір і множинність перекладів / В. М. Кикоть // Теорія і практика перекладу : респ. міжвід. наук. зб. - К.: Вища школа, 1992. - Вип. 18. - С. 41-54.
2. Кикоть В. М. Підтекст як вимір макрообразу / В. М. Кикоть // Вісник Київського ун-ту. Історико-філологічні науки. - К.: Либідь, 1992. - Вип. 5. - С. 78-84.
3. Кикоть Валерій. Багатовекторний підтекст і його відтворення у перекладі / В. М. Кикоть // Вісник Черкаського ун-ту. Серія : філологічні науки. - Черкаси, 2007. - Вип. 107. - С. 13-18.
4. Кикоть Валерій. Підтекст як образна домінанта в художньому перекладі / В. М. Кикоть // Вісник Черкаського ун-ту. Серія : філологічні науки. - Черкаси, 2005. - Вип. 76. - С. 5-7.
5. Кикоть Валерій. Рецептивний контекст як фактор впливу на вірність декодування підтексту поетичного твору / В.М. Кикоть // Вісник Черкаського ун-ту. Серія : філологічні науки. - Черкаси, 2006. - Вип. 86. - С. 15-31.
6. Кикоть В. М. Поезія Роберта Фроста та її українські переклади / В. М. Кикоть // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи / НАН України. Центр наукових досліджень і викладання іноземних мов; редкол. А. Бєлова (голов. ред.) [та ін.]. - К.: Логос, 2008. - С. 155-186.
7. Кикоть В., Свинцицкий И. Я. Прост ли Фрост? / В. М. Кикоть, И. Я. Свинцицкий // Теория и практика перевода : респ. межвед. науч. сб. - К.: Вища школа, 1987. - Вып. 14. - С. 77-81.
8. Кикоть В. Від перекладача (Про поезію Р. Фроста) / В. М. Кикоть // Валерій Кикоть. Вірші. Переклади. - Черкаси, 1994. - С. 72-73.
9. Кикоть Валерій. Роберт Фрост і його поезія / В. М. Кикоть // Холодний Яр. - 2007. - № 1. - С. 118-120.
10. Кикоть В. М. Воссоздание семантико-стилистической функции металоги-ческой части текста как одного из компонентов образной целостности подлинника в переводе / В. М. Кикоть // Тезисы конференции „Функциональные и семантические корреляции языковых единиц”, 17-19 апреля 1990 г., КГУ им. Т.Г. Шевченко. - К., 1990. - С. 215-216.
11. Кикоть В. М. Про оцінку та метод перекладу / В. М. Кикоть // Областная научно-техническая конференция „Социально-экономические и научно-технические проблемы развития народного хозяйства” : тезисы докладов. - Черкассы, 1990. - Ч. 2. - С. 9-10.