Поняття про ідеальну оптичну систему і її властивості. Лінійне збільшення. Кардинальні елементи ідеальної оптичної системи. Залежності між положенням і розміром предмету і зображення. Зображення похилих площин. Формули для розрахунку ходу променів.
Аннотация к работе
Ідеальна оптична система Вступ Оптичні прилади та системи в значній мірі визначають науково-технічний прогрес у всіх областях нашої діяльності. Оптичні системи широко застосовуються в приладах отримання та переробки інформації, управління сучасною технікою і технологією. Ньютон побудував телескоп з дзеркальним обєктивом, вільним від цього недоліку. Рефрактори давали кращі зображення і не вимагали переполіровки темніючих з часом важких металевих дзеркал. У 1941 р. Д.Д. Максутов створив меніскові системи, простіші у виготовленні і коротші, ніж система Шмідта. Метою дипломної роботи є вивчення ідеальної оптичної системи, розрахунку ходу променя через оптичну систему, монохроматичних аберацій оптичних систем та 3D моделювання їх. Лінійне збільшення Ідеальною оптичною системою називають оптичну систему, що відображає кожну точку предмету точкою і що зберігає заданий масштаб зображення. Лінійним збільшенням ? оптичної системи називають відношення лінійного розміру зображення, перпендикулярного до оптичної осі, до відповідного розміру предмету, також перпендикулярного до оптичної осі; Для ідеальних оптичних систем з круговою симетрією лінійне збільшення постійне в межах всього поля зображення. Кожна нескінченно віддалена точка належить пучку паралельних прямих (пучок паралельних прямих Рис. 1. Візьмемо в цій площині точку S, що належить оптичній осі (рис. Ця система, якщо вона ідеальна, в просторі зображень забезпечить отримання осьової точки F звязаною з нескінченно видаленою осьовою точкою. Відстань між задньою головною точкою Н і заднім фокусом F називають задньою фокусною відстанню оптичної системи .