Становлення толерантності як цінності і норми культури та права Британії, а згодом як новоєвропейської універсалії, що опирається на засади лібералізму. Концепція віротерпимості Джона Локка. Проблема браку культури толерантності в українській політиці.
Аннотация к работе
Зазначені обставини, таким чином, актуалізують потребу у подальших розвідках проблеми толерантності, у напрацюваннях, які б сприяли формуванню в політикумі консенсусної культури, усталених практик пошуку компромісів, без включення котрих в правила політичної гри, її норми та принципи залишатимуться недемократичними, несучасними. Якщо в часи Середньовіччя кожна людина сприймалась як невідємна клітина єдиного духовного тіла Христового, цілісність котрого уявлялась абсолютно непорушною і безумовною, а будь-які індивідуальні відхилення жорстко переслідувалися, то Новий час з його рухом Реформації означав раціоналізацію духовного життя і по-новому репрезентував видиму земну єдність містичного духовного Христового тіла. Якщо античність відкрила людині феномен свободи, повязавши її, передовсім, з розумом, а християнство своїм постулатом про рівність душ і вченням про есхатологічну перспективу повідомило, що свобода дарована людині Богом і вже від неї самої залежить як скористатися нею через свій вибір, то в Новий час відбувається поступове оволодіння свободою самою людиною як самодостатнім субєктом мислення, волі, дії. Економічно активна верства населення - буржуазія, що народжувалась, напевно, добре усвідомлювала, що "дарована свобода все ж не є свободою, адже лише та свобода справжня, дієва. яку самі для себе беруть, отже - це свобода егоїста" [1,202], що "моя свобода стає повною лише тоді, коли вона перетворюється на мою силу і тоді я перестаю просто бути вільним, а стаю власником" [1,200]. За цих умов єдність містичного духовного тіла Христового не розпалась, як вважає дехто з вчених, а просто набула нової якості - за кожним, хто належить до цієї єдності в силу сповідування єдиного для всіх Бога, визнається право раціонально-прагматичним чином упорядковувати свої відносини з духовним Абсолютом, тобто чинити свободу і послугуватися нею за аналогією із своєю власністю.
Список литературы
1. Штирнер М. Единственный и его собственность/Пер. с нем. Б.В. Гиммельфарба, М.Л. Гохшиллера. - СПБ.: Азбука, 2001. - 448 с.
2. Довгополова О.А. Толерантність та відторгнення в культурі раннього Нового часу// Філософська думка. - 2007. - № 2. - С.96 -111.
3. Лазутин А.В. Конфликт между христианами и иудеями Испании до мусульманского завоевания// Межкультурная дистанция и межкультурный диалог в истории и современности. Материалы открытого регионального молодежного научного форума. - Самара: ООО "Издательство Сам НЦ РАН", 2008. - 330 с.
4. Национальная идея в Западной Европе в Новое время. Очерки истории / Отв. ред. В.С. Бондарчук. - М.: НКД "Зерцало - М", "Издательский дом "Вече", 2005. - 496 с.
5. ЖАКЛЕГОФФ. Рождение Европы /Серия "Становление Европы"/Пер. с фр. А.И. Поповой. - СПБ.: "Александрия", 2008. - 398 с.
6. Локк Дж. Опыты о законе природы//Сочинения: В 3 т./Пер. с англ. и лат. Т. 3 / Ред. и сост., авт. примеч. А.Л. Субботин. - М.: Мысль, 1988. - 688 с.
7. Локк Дж. Опыт о веротерпимости. - Т.3 / Ред. и сост., авт. примеч. А.Л. Субботин. - М.: Мысль, 1988. - 688 с.
8. Локк Дж. Послание о веротерпимости. - Т.3 / Ред. и сост., авт. примеч. А.Л. Субботин. - М.: Мысль, 1988. - 688 с.
9. Локк Дж. Два трактата о правлении. - Т.3 / Ред. и сост., авт. примеч. А.Л. Субботин. - М.: Мысль, 1988. - 688 с.
10. Локк Дж. Два трактата о воспитании. - Т.3 / Ред. и сост., авт. примеч. А.Л. Субботин. - М.: Мысль, 1988. - 688 с.
11. Гвидо Де Роджеро. Что такое либерализм// О свободе. Антология мировой либеральной мысли (I половина ХХ века). - М.: Прогресс - Традиция, 2000. - 696 с.