Вплив концепцій громадянського гуманізму епохи Ренесансу на культурно-національне відродження і розвиток культурно-національної самобутності українського народу, його мови, релігії, церкви, традицій культури, формування національної самосвідомості.
Аннотация к работе
Серед дослідників панує переконання, що саме відсутність громадянського суспільства є вагомою причиною такого тяжкого й страждального шляху до цивілізованого, гідного людини життя в Україні, оскільки народи, які зуміли організуватися в громадянське суспільство, нині живуть в умовах розвиненої демократії, де держава виступає насамперед гарантом такої демократії. В Україні знаємо добровільні організації свідомих громадян - маєтного міщанства і заможних селян, козаків - братства, які виникли в період першого українського відродження, і взяли на себе відповідальність за подальший розвиток українського суспільства. Якщо зарубіжні, в тому числі й російські дослідники позначили терміном громадянський гуманізм певний період в історії італійського Відродження, то в українській медієвістиці це поняття стосується філософсько-етичних концепцій діячів братського руху, письменників-полемістів, які плідно працювали на утвердження ідей "спільного блага" в період першого культурно-національного відродження, який називаємо українським Ренесансом. Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній на підставі численних матеріалів: джерел та наукових досліджень - здійснено спробу виділення й систематизації ідей громадянського гуманізму в період культурно-національного відродження в Україні (XVI-XVII ст.) в контексті ідей ренесансного гуманізму, який сформувався в Італії в епоху Відродження на ґрунті поєднання ідей античного та християнського гуманізму і утверджувався в Україні у згаданий період. Зокрема, вперше обєктами дослідження стали систематизовані прояви цілого комплексу ідей громадянського гуманізму в духовній культурі України як явища ренесансного світогляду в період культурно-національного відродження, осмислення специфіки цих ідей в Україні, зумовленої соціально-культурним контекстом, а також акцентування їх носіїв як нового типу особистості в українському суспільстві, саме представників української культури.У першому розділі "Бібліографічні та методологічні проблеми дослідження феномену громадянського гуманізму в Україні" проаналізовано джерельну базу та наукові праці, які стосуються ідей громадянського гуманізму в українській духовній культурі зазначеного періоду. Паславський у монографії "З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці XVI - першій третині XVII ст." (1984) виділяє спеціальний параграф "Громадянський гуманізм", де на конкретному матеріалі, в основному творах полемістів, переконливо стверджує наявність таких ідей в українській духовній культурі. Автор зосереджує увагу спершу на діяльності українців, що працювали поза межами батьківщини, а також поляків-католиків і протестантів, які збагатили і українську, і польську культуру ідеями громадянського гуманізму, примножуючи спільне благо (С. Саме у названих працях детально опрацьований зміст понять "ренесансний гуманізм", "християнський гуманізм", а також "громадянський гуманізм", що значно полегшило автору її головне завдання - прослідкувати утвердження ідей громадянського гуманізму та його специфіку в українській духовній культурі. У другому розділі "Специфіка ідей громадянського гуманізму" зосереджено увагу на розгляді концепцій громадянського гуманізму дослідниками італійського Відродження - Е.