Політичні та організаційно-правові засади діяльності земського самоврядування на українському Правобережжі у 1911-1920 рр., основні напрямки, форми, методи та ефективність господарської й культурно-просвітницької діяльності земських установ краю.
Аннотация к работе
Вдосконалення місцевого самоврядування в сучасній Україні зумовлює інтерес до вивчення світового і вітчизняного досвіду у цій сфері діяльності. Використання творчої сили місцевого самоврядування у розбудові держави сприяє гармонійному поєднанню історичних традицій суспільного розвитку й новаторських форм громадського буття, консолідації суспільства, подоланню у ньому споживацьких тенденцій, перетворенню громадянина з інертного спостерігача суспільних процесів на їх активного учасника. Вирішення складних соціально-економічних та культурно-просвітницьких завдань розвитку нашої держави вимагає дедалі ширшого залучення до їх здійснення всіх верств населення. Земське самоврядування на українському Правобережжі через побоювання царатом польського сепаратизму було запроваджене лише у 1911 р. Хронологічні рамки охоплюють 1911-1920 рр., тобто від моменту введення земств у Правобережній Україні царським урядом до припинення їх діяльності радянською владою.М.П.Драгоманов, поділяючи погляди ліберальних дослідників, виступав за доцільність використання земств для захисту національних прав українців на основі “державно-земської автономії” та одним із перших порушив питання про хибність зволікання із введенням земств у Правобережній Україні. Протилежну позицію - консервативно-імперську - представляли монархічно налаштовані історики, які наголошували на недоцільності запровадження в країні будь-яких форм самоврядування, пропонували виключити земства з політичного життя, максимально обмежити їх компетенції в господарському управлінні та культурному розвитку регіонів. Діячі УНР в еміграції наголошували на їх ролі у сприянні самоорганізації українців, піднесенню освіти на українських землях. Особливе місце серед робіт сучасних вітчизняних дослідників посідають праці О.Реєнта, В.Шандри, О.Рубльова, В.Литвина, в яких аналізується урядова політика щодо земств наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., ставлення національних урядів до земств у роки Української революції, роль земств в українізації місцевого життя у 1917-1920 рр. До опулікованих джерел належать законодавчі акти вищих органів влади, аналіз яких дав змогу визначити правові та організаційні засади діяльності земських установ Правобережної Україні; програмні документи політичних партій, робота з якими дозволила зясувати суспільно-політичні аспекти проблеми поширення земств на українське Правобережжя; земське діловодство: протоколи засідань земських зборів, доповіді та звіти земських управ, документи земських кас дрібного кредиту, господарських нарад тощо; економіко-статистичні матеріали; періодичні видання, які висвітлювали повсякденну діяльність земств; мемуари, спомини, промови урядовців та громадських діячів - безпосередніх учасників подій.До питання про поширення земського самоврядування на Правобережну Україну // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Земства України - організатори і учасники Всеросійської 1913 року виставки у Києві // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Агропропаганда - важлива ланка діяльності земств Правобережної України та Бессарабії // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Київське Товариство західних земств // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Південно-Західні комітети Всеросійського земського союзу в Україні на початку Першої світової війни // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОсновний зміст дисертації викладено у таких публікаціях автора