Передумови та історія заснування земських статистичних закладів на Півдні України, їх склад та фінансування. Ставлення до земської статистики земських діячів та населення. Пріоритетні напрямки, головні досягнення та наслідки статистичних досліджень.
Аннотация к работе
Діяльність земських статистичних закладів (унікального явища в історії статистики) на Півдні України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. мала важливе значення в першу чергу для самих земств, надаючи їм матеріали для оподаткування, для різноманітних заходів земств та їх клопотань перед урядом. У ХІХ ст. статистику вважають універсальним засобом пізнання дійсності, і через цю універсальність до земської статистики крім суто статистичних даних потрапляли різні нестатистичні відомості з історії, природознавства, правознавства тощо. Для реалізації мети були поставлені наступні дослідницькі завдання: зясувати значення, яке бачили у функціонуванні земських статистичних закладів керівні органи земств Півдня України і окремі видатні статистики; встановити причинно-наслідковий звязок між подіями у суспільному та економічному житті середини ХІХ - початку ХХ ст. і часом заснування органів земської статистики на Півдні України; виявити особливості (спільні та відмінні риси) організаційних засад, складу та фінансування як чинників, що безпосередньо впливали на діяльність трьох південноукраїнських земсько-статистичних закладів; дослідити статистичну діяльність земств Півдня України з метою визначити її пріоритетні напрямки і головні досягнення; зясувати ступінь взаємодії уряду і земства на підґрунті статистики на місцевих прикладах; встановити особистий внесок у статистичну справу окремих статистиків південноукраїнських земств; зясувати наслідки земської статистичної діяльності; дослідити, яким чином явища соціально-економічної дійсності та їх зміна знаходили відображення у результатах земсько-статистичної діяльності. Більшість цих праць створена людьми, які мали справу зі статистикою взагалі чи земською статистикою зокрема. Інший дослідник Н.Авінов розділив усі розглянуті ним 27 земств за ступенем завершеності оціночних робіт станом на 1910 р. на пять груп: 1) роботи завершені - 6 земств, 2) завершено збирання матеріалу - 5 земств, 3), 4), 5) - інші 16 земств, які характеризувалися відповідно задовільним, поганим та найнижчим рівнями виконання оціночних робіт.Діяльність земських статистичних закладів і окремих статистиків Півдня України мала велике значення у дослідженні регіону з різних аспектів. Багато статистиків брали участь у статистичних зїздах і нарадах, вносячи нові погляди на методи проведення статистичних досліджень. На першому етапі існування земської статистики (до закону 8.06.1893 р.) засади організації статистичної діяльності встановлювали самі земства, а на другому - вже спеціальні комісії, керовані урядом. Перший етап характеризується також фінансовим утриманням земствами власних статистичних закладів, а другий - урядовими витратами на земську статистичну справу. Іноді ці процеси відбувалися через боротьбу ідейних течій (які мали діаметральні погляди на питання корисності статистики) у керівних органах земства - губернських зібраннях.
Вывод
1. Статистична справа була одним із напрямків практичної роботи земств і носила переважно фіскальний характер.
2. Діяльність земських статистичних закладів і окремих статистиків Півдня України мала велике значення у дослідженні регіону з різних аспектів. Багато статистиків брали участь у статистичних зїздах і нарадах, вносячи нові погляди на методи проведення статистичних досліджень. Їх досвід був використаний у інших земствах.
3. На першому етапі існування земської статистики (до закону 8.06.1893 р.) засади організації статистичної діяльності встановлювали самі земства, а на другому - вже спеціальні комісії, керовані урядом. Перший етап характеризується також фінансовим утриманням земствами власних статистичних закладів, а другий - урядовими витратами на земську статистичну справу.
4. Земсько-статистичні заклади Півдня України пройшли складний шлях становлення та діяльності. Вони створювалися, скасовувалися і знову відновляли свою діяльність. Іноді ці процеси відбувалися через боротьбу ідейних течій (які мали діаметральні погляди на питання корисності статистики) у керівних органах земства - губернських зібраннях. У Херсонському земстві, де представники "ліберальної" течії складали вагому частку земських зібрань і управ, статистична справа зробила великі досягнення, а у Катеринославському та Таврійському земствах, де більшість становили так звані "консерватори", статистична організація у 80-х рр. ХІХ ст. була скасована і лише за вимогами обовязкового відкриття оціночно-статистичних закладів згідно з законом 1893 р. була відновлена. З усіх трьох земських статистичних закладів найменшого сприяння з боку земського керівництва зазнав Катеринославський заклад.
5. Важливими чинниками діяльності земсько-статистичних закладів були фінансування та склад. Обсяги та складність завдань, які ставили земство перед власними статистичними закладами або скорочення терміну дослідження призводило до збільшення кількості статистичних робітників та фінансових витрат.
6. Особовий склад статистичних закладів становили переважно носії ліберальних та помірковано-революційних поглядів. Фанатична відданість деяких земських статистиків справі проявлялася у кількості особисто створених (монографічних) статистичних праць, а також у багатьох роках сумлінної праці на ниві земської статистичної справи (О.О.Русов, В.С.Пругавін, К.А.Вернер, М.І.Борисов, П.П.Фірсов).
7. Взаємовідносини закладів земської та урядової статистики характеризувалися обопільним використанням обома сторонами статистичних даних. Земських статистиків до цього змушувала неможливість здобути потрібні дані власними силами, а урядова статистика користувалася даними земської статистики на підставі законодавства. Земства і земські статистичні заклади зробили певний внесок у діяльність урядової статистики (фінансування до 1896 р., надання даних, зібраних земськими статистиками урядовим статистичним закладам за вимогами урядових циркулярів). Результати діяльності урядової та земської статистики взаємодоповнюючі, дозволяють створити цілісну картину життя суспільства ХІХ - поч. ХХ ст. в окремих регіонах.
8. У своїх виданнях земські статистики чітко фіксували зміни в розвитку соціально-економічних процесів в даному регіоні, вплив загальних тенденцій на економічне, торгівельне, соціальне життя місцевого населення.
9. Результати діяльності земсько-статистичних закладів були використані земствами у незначному обсязі, а дані оціночно-статистичної діяльності 90-х рр. ХІХ - 10-х рр. ХХ ст. не мали майже ніякого практичного значення для земств. Внаслідок війни, проведення переписів 1916 і 1917 рр., революційних подій оціночні роботи призупинялися, а швидкі і радикальні зміни в економіці знецінювали вже зібрані матеріали. Однак земські статистичні видання є цінними джерелами з історії України в цілому та історії краю зокрема. Вони складалися обізнаними у своїй справі людьми, які сумлінно до неї відносилися і намагалися достовірно, повно та критично зображувати оточуючу дійсність. Ці видання містять багатий фактичний матеріал з соціально-економічної, етнічної, демографічної та релігійної ситуації у окремих регіонах. Ширше використання дослідниками матеріалів земської і урядової статистики, а також праць окремих статистиків значно збагатить джерельну базу історичної науки.
Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені у наступних публікаціях автора
1. Праці Катеринославського губернського статистичного комітету (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) як джерело до історії міст і сіл // Історія України: маловідомі імена події, факти: Зб. ст. / Редкол.: П.Т.Тронько (відп. ред.) та ін. - К. - Донецьк: Рідний край, 2001. - Вип. 16. - С. 210 - 214.
2. "Огляди губерній" адміністративних статистичних закладів ХІХ - початку ХХ століття як історичне джерело // Гуманітарний журнал. - 2001. - №1 - 2. - С. 161 - 166.
3. Діяльність статистичних закладів Катеринославського земства // Гуманітарний журнал. - 2002. - №1. - С. 102 - 110.
4. Статистик В.С.Пругавін як дослідник Катеринославщини // Гуманітарний журнал. - 2002. - №2. - С. 109 - 113.
5. В.В.Курілов як дослідник ґрунтів Катеринославщини // Гуманітарний журнал. - 2003. - №1. - С. 26 - 31.
6. Утворення та діяльність губернських статистичних комітетів на території Наддніпрянської України // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: Зб. наук. пр. / Редкол.: С.І.Світленко (відп. ред.). - Д.: Вид-во Дніпропетровського університету, 2001. - С. 79 - 86.