Аналіз історіографічних джерел щодо діяльності українських молодіжних організацій у міжвоєнній Польщі. Вивчення розвитку проблеми в різних соціокультурних умовах. Персоніфікація наукового доробку істориків та окреслення кола недостатньо вивчених питань.
Аннотация к работе
Діяльність українських молодіжних товариств у міжвоєнній Польщі: український дискурс Футала В.П. Анотація. З’ясовано особливості розвитку проблеми в різних соціокультурних умовах, виокремлено основні напрями досліджень, звернено увагу на процес прирощування наукових історичних знань, персоніфіковано науковий доробок істориків та окреслено коло недостатньо вивчених питань. Ключові слова: історіографічне джерело, історіографічний факт, молодіжний рух, молодіжні товариства, Західна Україна, міжвоєнна Польща. Abstract. The article analyzes the historiographical sources that reveal the activity of Ukrainian youth organizations in the interwar Poland. The features of the problem in different socio-cultural conditions, singled out the basic directions of research, drawn attention to the process of accretion of historical scientific knowledge, scientific achievements personified the circle of historians and insufficiently studied issues. Keywords: historiography source, historiographical fact, youth movement, youth societies, Western Ukraine, interwar Poland. молодіжний український соціокультурний польща Постановка проблеми. Національно-демократичний табір представляли руханково-спортивні товариства “Сокіл-Батько”, “Луг”, “Пласт”, “Каменярі”, студентські організації. Так, на замовлення Верховної пластової команди у Львові один із її діячів П. Ісаїв наприкінці 1920-х рр. на основі опублікованих матеріалів і власного досвіду склав історію Пласту, яка, на жаль, не збереглася через репресивні заходи польської влади супроти товариства у 1930 р. Проте зібрані П. Ісаєвим матеріали лягли в основу нарису історії Пласту авторства С. Левицького (1934 р.), окремі частини якого публікував журнал “Вогні”. Ще більш загальний і фрагментарний характер має робота організатора сокільського руху на західних землях України до Першої світової війни І. Боберського. У невеликій за обсягом брошурі5 автор тільки на декількох сторінках зробив поверховий огляд діяльності “Сокола-Батька” у міжвоєнний період. Короткі нариси про становище молоді у Польщі, зародження і перші кроки Комуністичної спілки молоді Західної України (КСМЗУ) вийшли з-під пера галичан, які виїхали в Радянську Україну, а також партійних і державних діячів УСРР6. Автор спекулятивно стверджував, що через спортивні організації “Сокіл”, “Луг” відбувалася мілітаризація молоді та ідеологічна підготовка мас до нападу на СРСР. Автор однозначно негативно висловився щодо дій останніх: “Серйозною проблемою стало ставлення Пласту до УВО, пізніше до ОУН, яка, як тоталістична організація намагалася повести Пласт по свойому шляху або довести його до ліквідації. ... До того ж, Левицький не обмежився висвітленням розвитку молодіжного руху в Галичині, він також торкнувся діяльності Пласту на Волині, у Закарпатті й на еміграції. Вагомим внеском у розвиток теорії українського Пласту стала книжка одного з його визначних представників у Г аличині Ю. Старосольського “Велика гра”, що перший раз на еміграції вийшла ще у 1948 р., а потім перевидавалася у 1979-му та у 1995-му вже в Україні. У першій уміщено дві статті - В. Яніва про суспільну функцію “Лісових Чортів” (ЛЧ) у міжвоєнний період17 та Р. Це питання частково знайшло відображення в ґрунтовній праці С.