Історичні, політичні та економічні передумови виникнення акціонерних пароплавних товариств. Процес становлення та розвитку російського товариства пароплавства і торгівлі, його вплив на пароплавну справу та приватне кораблебудування на півдні України.
Аннотация к работе
Складовою цього процесу був інтенсивний розвиток транспортної системи взагалі і торгового флоту у Чорноморсько-Азовському басейні зокрема, який перетворився на універсальну складову комунікаційного засобу звязку з навколишнім світом і стимулював налагодження соціально-економічних та культурних звязків з найвіддаленішими країнами. Розвиток РТПІТ в період промислового перевороту відображав складність і суперечливість соціально-економічних процесів, що протікали в період розбудови парового торгового флоту Російської імперії пореформеної доби. Всебічне вивчення проблематики, повязаної з історією пароплавних акціонерних товариств, дозволяє проаналізувати накопичений попередниками досвід та зясувати зроблені в минулому прорахунки. Мета дисертаційної роботи - висвітлити процес становлення та розвитку РТПІТ і його вплив на пароплавну справу та приватне кораблебудування на півдні України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Реалізація визначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань дослідження: - проаналізувати наукову розробленість проблеми в історіографії та визначити основні джерела з історії РТПІТ;У першому розділі «Історіографія діяльності Російського товариства пароплавства і торгівлі та історичні джерела його вивчення» проведено аналіз наукової розробки теми в історичній літературі, розкривається ступінь дослідженості проблеми, наведено огляд опублікованих і архівних джерел. У першому підрозділі першого розділу «Вивчення діяльності Товариства у період його функціонування» висвітлено початкові спроби дослідників дати оцінку історії РТПІТ. Другу групу складають спеціалізовані дослідження з історії РТПІТ, які представлені працями А.О. Наукову літературу радянської доби було умовно поділено на дві тематичні групи: перша - праці з вивчення окремих аспектів соціально-економічного розвитку країни та регіону, друга - дослідження, присвячені вивченню торгівельного флоту. У третьому підрозділі першого розділу «Компанія як обєкт дослідження в сучасній історичній науці» розглянуто доробок вітчизняних та закордонних дослідників історії торгового флоту.Проте їх рухомий склад був нездатним забезпечити потреби регіону у перевезенні вантажів та пасажирів, а втручання з боку держави та їх незначна капіталізація призводили до неефективної діяльності. Результати Паризької мирної угоди змусили уряд Російської імперії розпочати розбудову потужного торгового флоту. З перших днів свого існування компанія розпочинає виконувати як військову, так і комерційну функцію, що пояснюється залученням приватних капіталів для розбудови РТПІТ. Цей різновид угод закладав основні організаційні принципи компанії та визначав напрями співпраці між державними інстанціями та адміністрацією РТПІТ. Застосований в роботі метод щорічного поетапного дослідження, направлений на визначення коефіцієнту успішності РТПІТ за роки керівництва справами того чи іншого директора-розпорядника (Ку) свідчить, що ефективність роботи Товариства та дивіденди акціонерів безпосередньо залежали як від обєктивних, так і від субєктивних факторів.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У висновках, враховуючи основну мету і завдання дослідження, узагальнено результати дисертації, які зводяться до наступних положень: 1. У другій чверті ХІХ ст. у соціально-економічному житті Південної України відбуваються суттєві зрушення, повязані з початком модернізації економіки Російської імперії. Становлення ринкових відносин у виробничій сфері активізувало розвиток зовнішньої торгівлі та викликало відкриття перших пароплавних компаній. Проте їх рухомий склад був нездатним забезпечити потреби регіону у перевезенні вантажів та пасажирів, а втручання з боку держави та їх незначна капіталізація призводили до неефективної діяльності.
2. Результати Паризької мирної угоди змусили уряд Російської імперії розпочати розбудову потужного торгового флоту. Паралельно з геополітичними та стратегічними інтересами керівництво країни переслідувало і економічні інтереси. В такій ситуації у 1856 р. було прийняте рішення про створення РТПІТ. З перших днів свого існування компанія розпочинає виконувати як військову, так і комерційну функцію, що пояснюється залученням приватних капіталів для розбудови РТПІТ.
3. Створення впливової пароплавної компанії вимагало від уряду підписання особливих документів - статутів. Цей різновид угод закладав основні організаційні принципи компанії та визначав напрями співпраці між державними інстанціями та адміністрацією РТПІТ. Статути компанії зазнавали постійних редакцій. Із підписанням кожного нового статуту можливості державного контролю над компанією розширювалися. Напрями і регулярність роботи ліній пароплавного сполучення зазвичай визначалися не комерційними інтересами, а геополітичними завданнями.
4. Аналіз параграфів статутів дозволяє визначити, що відповідальність за комерційні успіхи та провали компанії, покладалась на директорів-розпорядників. Застосований в роботі метод щорічного поетапного дослідження, направлений на визначення коефіцієнту успішності РТПІТ за роки керівництва справами того чи іншого директора-розпорядника (Ку) свідчить, що ефективність роботи Товариства та дивіденди акціонерів безпосередньо залежали як від обєктивних, так і від субєктивних факторів. За допомогою цієї методики можна визначити директорів-розпорядників, комерційна діяльність яких була найбільш ефективною, а саме М.М. Чіхачева, М.Ф. Фан-дер-Фліта та І.Е. Жірара.
5. У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. РТПІТ було складовою частиною транспортної системи Чорноморсько-Азовського басейну. Лінії пароплавного сполучення, розроблені компанією, звязали між собою міста чорноморського узбережжя та сприяли економічному розвитку регіону. РТПІТ стало провідним вітчизняним пароплавним підприємством.
6. Отримання від держави субсидій у вигляді помильної плати дозволило монополізувати ринок перевезень та витіснити неконкурентоспроможні пароплавні фірми. Така стратегія розвитку спонукала до створення могутніх конкурентоспроможних пароплавств, що сприяло становленню галузі та налагодженню безпеки перевезень.
7. З часу підписання Паризької мирної угоди РТПІТ стає альтернативою Чорноморського флоту. Захист берегів регіону став невідємною частиною діяльності РТПІТ. Пароплави компанії брали участь у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр., російсько-японській та Першій світовій війнах. Матроси та капітани стали кадровою основою військово-морського флоту. Крім надання пароплавів у розпорядження морського відомства, компанія здійснювала перевезення до театру бойових дій військових вантажів, солдат та офіцерів.
8. Розширення матеріально-технічної бази змусило дирекцію РТПІТ заснувати власні судноремонтні підприємства. Були збудовані заводи в Одесі та Севастополі. Лазаревське адміралтейство РТПІТ стає центральним судноремонтним підприємством регіону. Після російсько-турецької війни 1877-1878 рр. адміралтейства РТПІТ переорієнтовуються на виконання військових замовлень. З передачею Лазаревського адміралтейства у власність морського відомства правління РТПІТ модернізує адміралтейство в Одесі, яке зосереджується на судноремонтних операціях для торгового флоту. Після закінчення громадянської війни Одеське та Лазаревське адміралтейства продовжували працювати і стали основою судноремонтної галузі радянської України.
9. РТПІТ стало найжиттєздатнішим пароплавним підприємством регіону з часу зародження парового флоту. Його історія нараховує понад шістдесят років. Дирекції компанії вдалося поєднати виконання геополітичних та військових цілей з інтересами акціонерів. Адміністрація РТПІТ забезпечувала виплати дивідендів за акціями навіть в роки революційних подій та війн. Правлінню вдалося мінімізувати соціальну напругу на підприємстві та знайти спільну мову з працівниками. Однак, з приходом до влади більшовиків відбувається націоналізація торгового флоту, яка і припинила функціонування РТПІТ в Чорноморсько-Азовському басейні. Пароплави компанії, які залишились в портах регіону, стали базою для створення торгового флоту радянської України.
Список литературы
1. Демідов А.В. Виникнення та основні етапи розвитку пароплавних компаній Чорноморського басейну в другій чверті ХІХ ст. / А.В. Демідов // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 96. - Вип. 83. - Історичні науки. - Миколаїв : Видавництво МДГУ імені П. Могили, 2008. - С. 153-156.
2. Демідов А.В. Висвітлення діяльності «Русского общества пароходства и торговли» на сторінках журналу «Русское Судоходство» / А.В. Демідов // Науковий вісник / Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2008. - № 8 (64). - С. 170-177.
3. Демідов А.В. Участь М.А. Аркаса в створенні Російського товариства пароплавства і торгівлі / А.В. Демідов // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 83. - Вип. 70. - Історичні науки. - Миколаїв : Видавництво МДГУ імені П. Могили, 2008. - С. 15-18.
4. Демідов А.В. Відродження та розвиток торгівельного пароплавства в Чорноморському басейні після Східної (Кримської) війни: військово-політичний аспект / А.В. Демідов // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2009. - № 163. - С. 76-78.
5. Демідов А.В. Основні підходи до вивчення історії акціонерних пароплавних компаній в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. / А.В. Демідов // Регіональні дослідження в Україні: досягнення і проблеми : збірка матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 90-ій річниці утворення м. Первомайськ. - Первомайськ, 2009. - С. 20-22.
6. Демідов А.В. Розвиток торгівельного флоту Південної України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.: історія вивчення в радянський період / А.В. Демідов // Науковий вісник / Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2009. - № 7 (85). - С. 185-197.
7. Демідов А.В. Використання методики «коефіцієнт успішності» при вивченні історії акціонерних пароплавних товариств другої половини ХІХ - початку ХХ ст. (на матеріалах звітів Російського товариства пароплавства і торгівлі) / А.В. Демідов // Інтелігенція і влада : громадсько-політ. наук. збір. Вип. 20 / М-во освіти і науки України ; Одес. нац. політех. ун-т. ; [редкол. : Г.І. Гончарук (гол. ред.) та ін.]. - Одеса : Астропринт, 2010. - С. 27-33.
8. Демідов А.В. Внесок М.М. Чіхачева у розвиток акціонерної пароплавної справи другої половини ХІХ ст. / А.В. Демідов // Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив. - К., 2010. - Ч. 3. - С. 22-24.
9. Демідов А.В. Внесок Російського товариства пароплавства і торгівлі у розвиток системи річкових перевезень Чорноморсько-Азовського басейну / А.В. Демідов // Україна наукова. - Сімферополь, 2010. - С. 27-29.
10. Демідов А.В. Основні етапи націоналізації акціонерних пароплавних компаній Чорноморсько-Азовського басейну в період становлення радянської влади / А.В. Демідов // Збірник наукових праць І науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу КІРУЕ. - Первомайськ : ПФ КІРУЕ, 2010. - С. 124-127.
11. Демідов А.В. Розвиток ліній пароплавного сполучення в Чорноморсько-Азовському басейні у третій чверті ХІХ ст. / А.В. Демідов // Актуальні проблеми соціально-економічних трансформацій у міжнародному середовищі : матеріали науково-практичної конференції, м. Тернопіль, 23 квітня 2010 р. - Тернопіль : ТКІ, 2010. - С. 22-23.
12. Демідов А.В. Робітники та моряки Російського товариства пароплавства і торгівлі в революційному русі 1905-1907 рр. / А.В. Демідов // Генерація наукових ідей: соціально-економічні, суспільно-політичні, гуманітарні, історичні, культурологічні та правові аспекти досліджень проблем сучасного українського суспільства. - Вип. 1. - Первомайськ : ПФ КІРУЕ, 2011. - С. 164-171.