Ознайомлення з особливостями побудови банківської системи в Україні. Аналіз сутності ліквідності балансу, ділової активності, кредиторської та дебіторської заборгованості. Розробка практичних шляхів удосконалення роботи банківської системи України.
Аннотация к работе
Під нею розуміють сукупність різних видів банків та небанківських інститутів в їх взаємозвязку, яка існує в тій чи іншій країні в певний історичний період. Банки складають невідємну рису сучасного грошового господарства, їх діяльність тісно повязана з потребами відтворення. Банк - це автономне, незалежне кредитна установа, що має статус юридичної особи та здійснює діяльність в сфері надання фінансово-кредитних послуг. Специфіка полягає в тому, що банки працюють в сфері обміну, а не з сфері виробництва. І в даний час в країні функціонує Національний банк України - структура, створена в 1991 р і представляє верхній рівень банківської системи і ціла мережа комерційних банків, склад і чисельність яких істотно змінюється в часі.Що стосується банківської системи, то ця мета не просто не збільшується пропорційно кількості банків, які входять в систему, а взагалі переміщується на другий план, залишаючись лише метою окремих банків. Проте, вона не є сумою механічного складання подібної функції всіх банків, які входять в систему. Якщо банк, як, наприклад, Ощадбанк України, спеціалізується на депозитних операціях, то в складі системи він може запропонувати мобілізовані кошти банкам, які виконують кредитні операції. Але тільки система може визначити межі цієї діяльності, які адекватні попиту на гроші, і ввести в ці межі емісійну функцію кожного банку. Як посередники на грошовому ринку, банки функціонують переважно за рахунок чужих капіталів - акціонерного капіталу, залучених коштів вкладників і позик інших банків.Початок формування в Україні власної банківської системи ринкового типу був покладений Законом «Про банки і банківську діяльність», прийнятим Верховною Радою 20 березня 1991 У основу розвитку банківської системи України цим Законом були покладені принципи, загальновизнані у світовій практиці [1]: • дворівневу побудову; На тлі провідних банків світу капіталозабезпеченість українських банків настільки мала, що жоден з українських банків не ввійшов до списку першої тисячі банків світу, який був опублікований англійським журналом «The Banker» в 1994 р Ситуація не змінилася і на початок 2000 р Найбільший за цим показником банк України - Промінвестбанк - мав на початок 2000 р 128,4 млн. дол. Вирішити проблему капіталізації банків можливо лише на шляху прискорення ринкової трансформації економіки, зростання її ефективності, оздоровлення державних фінансів і підвищення прибутковості банків. Прийнятий в 1991 р Закон України «Про банки і банківську діяльність» [1] перш ніж визначити, які банки можуть бути в Україні і як вони повинні функціонувати, зафіксував концептуальне положення, згідно з яким банківська система України повинна бути дворівневою, встановив, які банки належать до кожного з рівнів і яким буде механізм звязків між ними. Банківська система має здатність до самонастроювання, саморегулювання: якщо один з банків банкрутує, його «нішу» негайно займають інші банки; якщо змінюється економічна ситуація в країні, банки негайно адекватно змінюють методи діяльності, як це сталося в Україні в період гіперінфляції 1992-1994гг., коли всі банки перетворилися в універсальні, щоб вижити.Створення нової банківської системи в Україні на основі державних банків почалося в 1991 році з прийняттям Закону "Країни" Про банки і банківську діяльність ", згідно з яким було закладено основи класичної дворівневої банківської системи, яка включає верхній і нижній рівні, а також визначено, які банки належать до кожного з рівнів і яким буде механізм звязків між ними. В результаті дезінтеграції колишнього Радянського Союзу українське відділення Державного банку СРСР змушене було прийняти рішення про розподіл асигнувань, оскільки союзний банк не підготував плану кредитів на початок 1991 року. Вже влітку 1991 року інструкції союзного Державного банку не мали зобовязуючої дії в Україні, а 25 грудня 1991 року Державний банк СРСР був офіційно ліквідовано і НБУ став центральним банком України. Він виконує традиційні функції, які характерні для центрального банку держави: це емісійний та розрахунковий центр держави, банк банків і банкір уряду. Він не займається кредитно-розрахунковим обслуговуванням інших банків і кредитних закладів, не видає кредитів комерційним банкам, не організовує механізм міжбанківського кредитування;Банк ВБР був створений порівняно недавно і за ці кілька років його спіткали як швидкі злети, так і падіння. Природно, під час правління якого, банк ВБР Україна процвітав. Зараз же банк чекає більш сумна доля, вірніше, вона вже його наздогнала. Отже, офіційно банк почав свою діяльність практично у загострення кризової економічної ситуації - в квітні 2009 року. Але, до слова сказати, банк уже на початку шляху добре себе зарекомендував і показав свою амбітність і прагнення зайняти лідерську позицію.Фінансовий стан підприємства оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, що характеризують можливість своєчасного і повного добутку розрахунків по короткострокових зобовязаннях з контрагентами. Аналіз ліквідн
План
Зміст
Вступ
1. Банківська система: сутність і принципи побудови
1.1 Функції і роль банківської системи в економіці держави
1.2 Особливості побудови банківської системи в Україні
1.3 Національний банк - головний елемент банківської системи України
2. Аналіз фінансово-господарської діяльності банку
2.1 Загальна характеристика та структура управління
2.2 Аналіз ліквідності балансу
2.3 Аналіз ділової активності
2.4 Аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості
2.5 Аналіз фінансової стійкості
3. Шляхи удосконалення роботи банківської системи України, вирішення проблеми банків-банкрутів
3.1 Вирішення проблем банківської системи країни
3.2 Пропозиції щодо удосконалення процедури ліквідації банків та їх наслідків