Відкриття матеріалів іншій стороні кримінального провадження - фактор, що реалізує принцип змагальності обвинувачення та захисту на завершальних стадіях досудового розслідування. Порядок подання постанови про направлення справи до суду у Франції.
Аннотация к работе
Закінчення досудового розслідування є важливим етапом у кримінальному провадженні з огляду на те, що при цьому оцінюються зібрані у справі докази в сукупності та вирішується подальша доля матеріалів кримінального провадження. Водночас процедура відкриття матеріалів іншій стороні сприяє заповненню можливих прогалин досудового провадження, а прокурору та слідчому надає змогу проведення додаткової перевірки тих чи інших обставин, на які можуть звернути увагу заінтересовані субєкти кримінального процесу [1]. 294 КПК РК, визнавши, що у кримінальній справі встановлено всі обставини, які підлягають доведенню, особа, що здійснює досудове розслідування, письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, якщо вони беруть участь у справі, а також потерпілого, його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників про закінчення провадження слідчих дій у справі. Якщо підозрюваний і захисник явно затягують ознайомлення з матеріалами справи, то особа, що здійснює досудове розслідування, має право скласти графік ознайомлення з матеріалами справи, що затверджується прокурором, зі встановленням певного терміну. За українським законодавством у разі зволікання із ознайомленням з матеріалами, до яких надано доступ, за клопотанням сторони кримінального провадження слідчий суддя зобовязаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, по закінченні якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів (ч.
Список литературы
кримінальний досудовий обвинувачення
1. Гришин Ю. Особливості процесуального алгоритму відкриття сторонами матеріалів кримінального провадження / Ю. Гришин, Н. Чальцева.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.
3. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Казахстан от 4 июля 2014 года.
4. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Молдова от 14 марта 2003 года № 122-XV.
5. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь от 16 июля 1999 года № 295-3.
6. Уголовно-процессуальный кодекс Азербайджанской Республики, утв. Законом Азербайджанской Республики от 14 июля 2000 года № 907-ІГ.
7. Уголовно-процессуальный кодекс Армении, принят 1 июля 1998 года.
8. Филимонов Б.А. Защитник в германском уголовном процессе / Б.А. Филимонов. - М.: Спарк, 1997. - 112 с.
9. Уголовно-процессуальный кодекс Федеративной Республики Германия - Strafprozessordnung (STPO) - Научно-практический комментарий и перевод текста закона / П. Головненков, Н. Спица. - Universittsverlag Potsdam, 2012. - 404 с.
10. Code de procedure penale. Version consolidee au 2 mars 2017.
11. Головко Л.В. Дознание и предварительное следствие в уголовном процессе Франции / Л.В. Головко. - М.: СПАРК, 1995. - 130с.
12. Гуценко К.Ф. Уголовный процесс западных государств. - [изд. 2-е, доп. и испр.] / К.Ф. Гуценко, Л.В. Головко, Б.А. Филимонов. - М.: Зерцало-М, 2002. - 528с.