Історичний аналіз процесу запровадження політики колективізації на селі впродовж 1928-1933 рр. Огляд діяльності органів юстиції в досліджуваних умовах, що проведена на основі аналізу архівних документів, стосовно тогочасної правової політики держави.
Аннотация к работе
Особливо це стосується періоду колективізації сільського господарства України, позначеного репресіями щодо селянства, голодомором, численними випадками порушення законності на селі. Незважаючи на те, що в Україні, починаючи з другої половини 1980-х рр., багато дослідників торкалися проблем колективізації, розкуркулення, політичних репресій щодо селянства, тією чи іншою мірою досліджували політико-економічний курс, запроваджуваний більшовиками в галузі сільського господарства наприкінці 20-х - початку 30-х рр. Їхня роль у запровадженні політики колективізації на селі й до цього часу залишається маловивченою. Неупереджений аналіз діяльності тогочасних органів юстиції, спрямованої на запровадження в життя політики колективізації на селі, дозволяє висвітлити механізм здійснення владними органами репресивного курсу щодо селянства. Обєктом дисертаційного дослідження є органи юстиції України, під якими в той час розуміли суд, прокуратуру та органи їм підпорядковані.У першому з них - “Історіографія досліджуваної проблеми” - відзначається, що література, стосовно діяльності органів юстиції на селі під час колективізації, а також правової політики держави, яка обумовлювала таку діяльність, є досить обмеженою. Першу групу складають дослідження, в яких розглядаються проблеми, повязані з колективізацією сільського господарства в Україні, політико-економічним курсом держави щодо українського села, репресіями та голодом, що їх супроводжували, і в контексті такого розгляду торкалися діяльності органів юстиції на селі та правової політики держави, в рамках якої така діяльність здійснювалася. Марочко, аналізуючи причини та наслідки голоду в Україні на початку 1930-х рр., а також економічний механізм хлібних заготівель у цей період, наводить численні приклади жорстоких репресій відносно селян під час таких кампаній, негативно оцінює правові заходи керівництва Наркомату юстиції УСРР, спрямовані на підтримку карально-насильницьких дій державних структур, подає епізоди репресивної діяльності органів юстиції на селі. Проведений ним аналіз правових аспектів державної політики щодо села в 1928-1929 рр., дає право стверджувати, що законотворча діяльність в Україні того періоду всебічно сприяла запровадженню репресій на селі. Таким чином, можна констатувати, що роботи, які ми відносимо до першої групи, висвітлюють лише деякі аспекти діяльності органів юстиції на селі, торкаються правового забезпечення запровадженого репресивного курсу тільки побіжно, що не дозволяє скласти повноцінного уявлення про основні напрями діяльності цих органів на селі під час колективізації та про правову політику держави, спрямовану на забезпечення такої роботи.Наявна література розглядає лише окремі аспекти, що стосуються діяльності органів юстиції на селі під час колективізації; державний політико-економічний курс щодо села був обумовлений “великим стрибком” у промисловості, з його “надіндустріалізацією” та експропріацією селянських господарств, носив репресивний характер щодо селянства і забезпечувався відповідною правовою політикою з пріоритетом політичної доцільності перед законністю, яка сприяла ескалації насилля та беззаконня на селі; функціональні та структурні зміни, кадрова політика в органах юстиції впродовж 1928-1933 рр., були націлені на підвищення ефективності репресивної діяльності цих органів стосовно селянства, а тому не змогли забезпечити належний рівень підтримання законності на селі в цей період; упродовж досліджуваного періоду поширилися такі напрями діяльності органів юстиції на селі, що були спрямовані на забезпечення прискореної колективізації, розкуркулення, хлібозаготівельних кампаній, а тому повязані із застосуванням масових репресивних заходів проти селян; форми і методи роботи у всіх сферах прокурорського нагляду були спрямовані на поставлення під тотальний контроль владних структур, правлячої партії тих установ, які були задіяні у соціально-політичних перетвореннях на селі заради забезпечення цих перетворень.
План
. Основний зміст дисертації
Вывод
Підсумки дослідження, здійснені узагальнення. Констатується, що: - аналіз історіографії проблеми дає підстави стверджувати про відсутність спеціальних досліджень з даної проблеми. Наявна література розглядає лише окремі аспекти, що стосуються діяльності органів юстиції на селі під час колективізації;
- державний політико-економічний курс щодо села був обумовлений “великим стрибком” у промисловості, з його “надіндустріалізацією” та експропріацією селянських господарств, носив репресивний характер щодо селянства і забезпечувався відповідною правовою політикою з пріоритетом політичної доцільності перед законністю, яка сприяла ескалації насилля та беззаконня на селі;
- функціональні та структурні зміни, кадрова політика в органах юстиції впродовж 1928-1933 рр., були націлені на підвищення ефективності репресивної діяльності цих органів стосовно селянства, а тому не змогли забезпечити належний рівень підтримання законності на селі в цей період;
- упродовж досліджуваного періоду поширилися такі напрями діяльності органів юстиції на селі, що були спрямовані на забезпечення прискореної колективізації, розкуркулення, хлібозаготівельних кампаній, а тому повязані із застосуванням масових репресивних заходів проти селян;
- форми і методи роботи у всіх сферах прокурорського нагляду були спрямовані на поставлення під тотальний контроль владних структур, правлячої партії тих установ, які були задіяні у соціально-політичних перетвореннях на селі заради забезпечення цих перетворень. Форми і методи роботи органів суду та слідства забезпечували швидкі темпи вирішення справ за рахунок якості їхнього розгляду та посилений репресивний тиск на селянство;
- діяльність органів юстиції, у рамках запровадженої стосовно села репресивної політики, призвела до засудження десятків тисяч безвинних селян, систематичного порушення законності та свавілля відносно селянства. Водночас помітні спроби цих органів, захистити, хоча й куцу, але законність, не виходячи за рамки запровадженого політико-економічного курсу щодо села. історичний політика архівний
ПУБЛІКАЦІЇ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Правовий аспект колективізації в Україні (1928-1933 рр.) // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. - Дніпропетровськ, 2001. - Вип. 5. - С. 56-64.
Роль органів юстиції у хлібозаготівельних кампаніях за часів колективізації сільського господарства в Україні (1928-1933 рр.) // Бористен. - 2001. - № 10 (124), жовтень. - С. 15-17.
Кадрова політика в органах юстиції УСРР за часів проведення колективізації сільського господарства (1928-1933 рр.) // Бористен. - 2001. - № 11 (125), листопад. - С. 9-11.