Діяльність органів місцевого самоврядування у сфері розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах - Автореферат

Для дослідження проблеми підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування у сфері розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах становлять значний інтерес наукові праці щодо формування механізмів державного управління та їх методологічного супроводу Б.Андресюка, В.Бабаєва, М.Баймуратова, В.Бакуменка, О.Батанова, Л.Веліхова, О.Вороніна, В.Воротіна, В.Голубь, А.Дєгтяра, М.Долішнього, О.Ігнатенка, Л.Калініченка, В.Князєва, М.Корецького, В.Куйбіди, О.Лазора, О.Лебединської, М.Лесечка, В.Мамонової, А.Мерзляк, Т.Мотренка, П.Надолішнього, О.Нікітіна, О.Оболенського, Г.Одінцової, Р.Плюща, В.Полтавець, В.Рижих, А.Саллівана, С.Саханенка, С.Серьогіна, Ю.Сурміна, А.Ткаченка, О.Шаптали, Ю.Шарова, В.Юрчишина та ін. Незважаючи на активізацію дослідницьких зусиль у згаданих напрямах, слід зазначити, що проблеми діяльності органів місцевого самоврядування у сфері розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах до цього часу ще не були предметом комплексного наукового аналізу. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України в рамках комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації ДР-ОК 0201U004833). Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що діяльність органів місцевого самоврядування щодо розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах буде більш ефективною за умови науково обґрунтованого визначення цілей організаційного управління розвитком цієї інфраструктури в містах, динамічного моделювання їх інфраструктурного потенціалу, використання комплексу методів і форм удосконалення інфраструктурного комплексу міста. Мета дисертаційного дослідження полягає в науковому обґрунтуванні напрямів, методів і форм діяльності органів місцевого самоврядування щодо розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах, спрямованої на підвищення рівня задоволення потреб територіальних громад та забезпечення ефективності функціонування підприємств різних форм власності в містах.У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету, завдання, обєкт, предмет та визначено методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації. У першому розділі - “Теоретико-методичні аспекти розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах” - систематизовано проблеми розвитку соціальної та виробничої інфраструктури міст у роботах вітчизняних учених, здійснено огляд наукових праць зарубіжних авторів за темою дослідження. Аналіз наукових праць свідчить, що проблема розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах (РВСІ) є комплексною і повязана з необхідністю підвищення дієвості стратегічного планування як інструменту реалізації економічної політики органів місцевого самоврядування (ОМС) у цій сфері (В.Бабаєв, В.Іванова). Показано, що використання тих чи інших методів у забезпеченні інфраструктурного розвитку міст визначається передусім змістом місцевих проблем, що вирішуються у взаємозвязку з формуванням науково-технічних, економічних і соціальних чинників. У другому розділі - “Організація управління органами місцевого самоврядування розвитком виробничої та соціальної інфраструктури в містах” - визначено цілі організаційного управління РВСІ, розроблено динамічну міжгалузеву модель розвитку інфраструктурного потенціалу міста, окреслено напрями оцінювання рівня її формування, узагальнено підходи до програмно-цільового управління процесами вдосконалення інфраструктури в містах.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання щодо розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування на основі обґрунтування підходів, методів і форм їх діяльності за цим напрямом. Розглянуті праці мають фрагментарний характер і стосуються лише окремих аспектів цієї проблеми щодо стратегічного планування як інструменту реалізації економічної політики органів місцевого самоврядування, формування інфраструктури виробництва без урахування пріоритетності соціальних чинників, оптимального функціонування економіки міста. Розкрито сутність визначення цілей організаційного управління розвитком виробничої та соціальної інфраструктури в містах на основі теоретико-методичних положень теорії графів, які передбачають використання основних понять мети, системи і процесу досягнення мети, а також додаткових понять потреби, завдань і заходів. Розвиток інфраструктурного комплексу розглядався як процес взаємодії субєктів та обєктів управління містом із взаємним споживанням певних ресурсів, компоненти яких були представлені як розпливчата множина із заданою функцією належності, а особливості вирішення завдань відображені з використанням характеристик складності та важливості, що дає можливість обґрунтувати пріоритетність, послідовність та

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ