Історична картина розвитку науки і техніки залізничного транспорту в Росії та в Україні в співставленні із зарубіжним досвідом. Аналіз педагогічної, науково-організаційної, інженерної і громадської діяльності М.А. Белелюбського, видатна спадщина вченого.
Аннотация к работе
Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю глибоікого і всебічного дослідження творчого доробку діячів вітчизняної науки і культури, які своєю самовідданою працею сприяли розвитку вітчизняного наукового та освітнього простору. Яскравою постаттю до літопису світового залізничного транспорту взагалі та в Україні, зокрема, увійшов вчений та інженер-залізничник Микола Аполлонович БЕЛЕЛЮБСЬКИЙ (1845-1922). Видатний вчений проявив себе як заслужений професор та чудовий завідувач Механічної лабораторії Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення, що дозволило поставити його імя в ряд найбільш видатних імен світової транспортної науки. Белелюбського, опрацювання на сучасному рівні результатів його багаторічного пошуку має виняткове і практичне значення. У своєму кінцевому результаті воно відкриває можливість відтворення маловідомих сторінок розвитку залізничного транспорту, висвітлює механізм функціонування низки структурних підрозділів Міністерства шляхів сполучення та різних громадських організацій (Російське технічне товариство, Міжнародне товариство з випробування матеріалів тощо).Белелюбського постійно фігурує також на сторінках таких журнальних видань - «Инженер», «Сборник Института инженеров путей сообщения», «Вестник силикатной промышленности», «Главсиликат», «Строительная промышленность», «Профессональное образование», «Журнал Министерства путей сообщения», «Железнодорожное дело», «Технический сборник и вестник промышленности», «Зодчий», «Цемент, его производство и применения» та в різних інших технічних журналах французькою, німецькою та англійською мовами [5]. В цих виданнях знаходимо важливу інформацію про життя та діяльність М.А. Белелюбського. Белелюбський був обраний екстраординарним професором кафедри будівельної механіки та завідувачем механічної лабораторії, а у 1878 р. Белелюбського було засновано “Товариство надання допомоги малозабезпеченим студентам”. Протягом 40 років його діяльність була спрямована на перетворення Лабораторії в навчальний та своєрідний центр, повязаний з промисловістю та будівництвом.В дисертації вперше здійснено історико-науковий аналіз життя і діяльності визначного українського інженера-залізничника і мостобудівника М.А. Белелюбського відбувалося під впливом розвитку концепцій транспортної науки ХІХ ст. Белелюбський присвятив питанням спорудження металевих мостів та дослідженню будівельних матеріалів. Белелюбським, назвемо найбільші: міст через Дніпро у Дніпропетровську, міст через Інгулець біля Кривого Рога, через р. Белелюбського споруджено низку мостів оригінальних конструкцій (понад 100 проектів, загальна довжина мостів - понад 17 км через Дніпро, Каму, Оку, Неву, Амударю, Іртиш, Білу, Уфу, Волхов, Нєман, Селенгу).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
1. В дисертації вперше здійснено історико-науковий аналіз життя і діяльності визначного українського інженера-залізничника і мостобудівника М.А. Белелюбського (1845-1922). Вивчення його наукового доробку, нових літературних джерел і матеріалів архівів м. Києва, Москви, та Санкт - Петербурга дозволило комплексно представити особистість ученого, дати належну оцінку його наукових уподобань.
2. Встановлено, що формування наукового світогляду М.А. Белелюбського відбувалося під впливом розвитку концепцій транспортної науки ХІХ ст. На формування наукового світогляду М.А. Белелюбського вирішальний вплив мали його вчителі та наставники: С.В. Кербедз, М.І. Липин, М.С. Волков, П.П. Мельников. Результати наукових досліджень відображені в більш ніж сотні наукових праць вченого. Це унікальні джерела, що дають змогу обєктивно відтворити події історії вітчизняної залізничної науки.
3. Вперше запропоновано періодизацію життя та діяльності М.А. Белелюбського, а саме: таганрозький і санкт-петербурзький періоди його життя, а також його творчої спадщини.
4. Технічну діяльність М.А. Белелюбський присвятив питанням спорудження металевих мостів та дослідженню будівельних матеріалів. Це дозволило йому розвинути підвалини в мостобудуванні закладені Д.І. Журавським і С.В. Кербедзом. Головна його заслуга - надзвичайна старанність проектування металевих мостів згідно державних норм, теоретична обґрунтованість прийнятих рішень, експериментальна перевірка мостів випробуваннями. Ним була уведена типізація прогонових конструкцій, які готувалися на 120 вітчизняних заводах і майстернях. Серед великої кількості мостів, спроектованих М.А. Белелюбським, назвемо найбільші: міст через Дніпро у Дніпропетровську, міст через Інгулець біля Кривого Рога, через р. Білу біля Уфи, Сизранський міст через р. Волгу. Ці мости функціонують досі і стали надбанням багатьох поколінь.
За проектами М.А. Белелюбського споруджено низку мостів оригінальних конструкцій (понад 100 проектів, загальна довжина мостів - понад 17 км через Дніпро, Каму, Оку, Неву, Амударю, Іртиш, Білу, Уфу, Волхов, Нєман, Селенгу). Серед них: двоповерховий металевий міст через Дніпро в Катеринославі (нині Дніпропетровськ, 1883-84) завдовжки 1,25 км; металевий міст через р. Інгулець (1884), що мав прогін 94,5 м, який було перекрито напівпараболічною фермою з дворозкісною решіткою; двопрогінний металевий міст через Русанівську протоку в Києві (1904-06), де використано двошарнірні арки з затяжкою і прогоном 101 м.
5. Визначено, що М.А. Белелюбський зробив вагомий внесок у розробку та застосування цементів та залізобетону. Він вважається одним із основоположників науки про цемент у нашій країні. Усі дослідження та випробування цементів вчений проводив у створеній ним Механічній лабораторії Інституту інженерів шляхів сполучення. Це дозволило йому розробити технічні умови для застосування цементу. Він створив спеціальний журнал «Цемент», був організатором цементних зїздів у країні та за кордоном. Надзвичайно важлива його роль у створенні та застосуванні залізобетону.
6. Показано, що наукові дослідження М.А. Белелюбського в галузі будівельної механіки здійснювалися в контексті завдань транспортної науки і техніки. Вчений запропонував нові підходи для розрахунку металевих конструкцій взагалі, і стиснутих стержнів, зокрема. М.А.Белелюбський вперше застосував залізобетонні сваї при спорудженні мосту на Катерининській (тепер Придніпровській) залізниці у 1907 році. Особливо важливі його дослідження стосовно мостів з їздою по верху і всередині.
7. М.А. Белелюбський, займаючись виготовленням мостів, вніс до технічних умов вимоги, які покращували якість робіт щодо виготовлення мостової сталі та її обробки. Він першим у світі підняв питання (1882) про доцільність застосування литого металу у конструкціях мостів.
8. Адміністративна діяльність М.А. Белелюбського у Відомстві шляхів сполучення супроводжувалася громадською діяльність в Російському технічному товаристві. Одночасно йому доводилося вирішувати різні інженерні і наукові завдання. На посаді Голови Мостової комісії при Міністерстві шляхів сполучення М.А. Белелюбський багато зробив для розробки технічних умов і норм щодо мостобудування, брав участь у вирішенні різних технічних питань залізничної справи. Видатний вчений неодноразово висловлювався у пресі з питань будівництва мостів в Російській імперії і у своїй діяльності всіляко сприяв розвиткові вітчизняної промисловості і залізничного транспорту.
9. Встановлено важливу роль М.А. Белелюбського як просвітителя і історика науки. Активна літературна і публіцистична діяльність в технічних, залізничних, у тому числі науково-популярних журналах, величезне ділове листування з представниками науково-технічної громадськості, викладацька робота, забезпечували М.А. Белелюбському своєрідний імідж вченого-інженера, залізничника і мостобудівника. Більшість робіт вченого мали світоглядну спрямованість. Його праці відігравали роль не тільки в науковому середовищі, але і серед величезної кількості звичайних інженерів та науковців. Наукова та соціокультурна спадщина М.А. Белелюбського - видатне явище у транспортній науці і техніці, вона стала містком для продовження студій вченого в сучасних умовах. Формами поширення надбань вченого-залізничника можуть бути доповіді на нарадах працівників транспортної галузі, написання студентами рефератів, курсових і дипломних робіт, різні публікації про нього. Вище сказане є свідченням доцільності вивчення наукової спадщини М.А. Белелюбського у вищих технічних навчальних закладах України, видання окремою збіркою його фундаментальних праць. Назвемо найвизначніші з них: „Механическая лаборатория 1875-1886” (1886), „Отчет о деятельности механической лаборатории С.-Петербургского института инженеров путей сообщения” (1896), „Международное общество по испытанию материалов техники” (1896), „Речь, посвященная памяти Д.И. Журавского” (1897).
Список литературы
1. Демченко Т.Ф. М.А.Белелюбський - видатний вчений, інженер-мостобудівник та досвідчений педагог / Т.Ф. Демченко // Історія української науки на межі тисячоліть. - 2006. - Вип. 26. - С. 80-90.
2. Демченко Т.Ф. М.А.Белелюбський як професор Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення / Т.Ф. Демченко // Історія української науки на межі тисячоліть. - 2007. - Вип. 29. - С. 73-79.
3. Демченко Т.Ф. Життєвий та творчий шлях видатного будівника залізничних мостів М.А.Белелюбського / Т.Ф. Демченко // Історія української науки на межі тисячоліть. - 2007. - Вип. 31. - С. 52-59.
4. Демченко Т.Ф. Микола Аполлонович Белелюбський як громадський діяч / Т.Ф. Демченко // Історичні записки: Зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 19, Ч. 1. - С. 54-61. - (Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля).
5. Демченко Т.Ф. Життєвий та творчий шлях М.А. Белелюбського. Дитячі та юнацькі роки / Т.Ф. Демченко // Перші наукові читання, присвячені діяльності О.П. Бородіна, 26 березня 2005 р.: тези доп. - К., 2005. - С. 26-30.
6. Демченко Т.Ф. Внесок М.А.Белелюбського в розвиток вчення про будівельні матеріали / Т.Ф. Демченко // Актуальні питання історії техніки: 5-а Всеукраїнська наукова конф., 19-20 жовтня 2006 р.: тези доп. - К., - 2006. - С. 48-51.
7. Демченко Т.Ф. До історії наукової, педагогічної та організаційної діяльності М.А. Белелюбського / Т.Ф. Демченко // Дванадцята Всеукраїнська конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів, 20 травня 2007 р.: тези доп. - 2007. - С. 94-98.
8. Демченко Т.Ф. Внесок професора М.А. Белелюбського в розвиток цементної галузі / Т.Ф. Демченко // Актуальні питання історії науки і техніки: 6 - а Всеукраїнська наукова конференція, 11 - 12 жовтня 2007 р.: тези доп. - Полтава, 2008. - С.31-33.
9. Демченко Т.Ф. Внесок М.А. Белелюбського в розвиток механічної лабораторії / Т.Ф. Демченко // Історія освіти, науки і техніки в Україні: четверта конференція молодих учених та спеціалістів, 29 січня 2008 р.: тези доп. - К., 2008. - С. 111-112.
10. Демченко Т.Ф. «Мостова» спадщина М.А. Белелюбського / Т.Ф. Демченко // Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем в умовах реформування залізничного транспорту: управління, економіка і технології: четверта міжнародна науково-практична конф., 26-27 лютого 2008 р.: тези доп. - К., 2008. - С. 232-234.