Аналіз культурно-просвітницької та видавничої діяльності Луцької братської школи на території Волині. Розкриття особливостей організації навчального процесу. Характеристика змістового наповнення курсу навчання, а також методики викладання предметів.
Аннотация к работе
Одним із важливих напрямків культурно-освітньої діяльності братств було створення і функціонування широкої мережі шкіл та налагодження видавничої справи1. В школі навчався поет і політичний діяч Данило Братковський, який був автором збірки сатиричних епіграм «Світ, оглянутий по частинах», що вийшла в Кракові в 1697 р.,а також Йов Кондзелевич, який був в 1710 і 1713 рр. ігуменом братського монастиря. Ніхто не мав права укладати будь-яку угоду без відома вчителя, про справи в школі теж не можна було «виносить за порог школьный», заборонялися іновірні та єретичні книги. Відомими вчителями Луцької школи були ченці братського монастиря - Єлисей Ільковський (Ілповецький) (керівник школи в 1627 р., відомий як композитор), Павло Босинський (вчитель в 1634 р.), ігумен Августин Славинський (викладач риторики, філософії і математики в середині XVII ст.), можливо, також Зосим Согникевич, художник Йов Кондзелевич, а відомими меценатами школи були Лаврентій Древинський, Гальшка Гулевичівна Лозка, Юрій Пузина, а також «даскал братський луцький» міщанин Павло Білецький, можливо і Зосим Согникевич (пізніше викладач Київської колегії). Аналізуючи статути провідних братських шкіл, а також літературу з досліджуваної проблематики, можна виокремити найважливіші спільні освітньо-виховні тенденції, які були характерні для діяльності цих шкіл, а саме: 1) навчання велося рідною мовою; 2) у змісті навчання присутні як світські так і духовні науки; 3) у змісті навчання переважали гуманітарні науки; 4) в усіх школах впроваджувалась класно-урочна система навчання; 5) використовувалися різноманітні методи навчання, а саме: лекції, бесіди, диспути, взаємне (парне) навчання, самостійні роботи з підручниками, списування на таблиці, складання віршів, промов, написання диктантів та інше; 6) основою морального виховання вважалися християнські догми.