Дія української просвітницької самоорганізації, що діяла в другій половині XIX – першій половині XX ст. у Східній Галичині під назвою "Просвіта". Перший вияв діяльності "Просвіти". Тематика книжок про потреби галицьких русинів, про шляхи їх розвитку.
Аннотация к работе
«Просвіта» відіграла важливу роль у заснуванні та використанні різних фондів, спрямованих на освітні й національні потреби. їх мета - матеріальна підтримка учнів, студентів, письменників, сприяння видавничій справі. Потрібна була організація, яка ставила б собі за мету «вспомаганье народного образованья во взгляді моральном, матеріальном і політичном через видаванье книг практичних, брошур і т.д. в таком язиці, которым народ говорить». Автор фрагментарно окреслив напрямки діяльності майбутньої організації - крім видавництва, передбачалося засновувати видавничі фонди, дівочі школи, стипендії; зазначив, що таке товариство мало б політичну користь, оскільки зєднало б різні сили на основі ідеї просвіти народу й покращення його долі; наголосив на позаполітичній суті організації, яка не заперечувала б існування кількох партій і не передбачала б їх злиття, головне ж бо - обєднання зусиль в імя інтересів народу; дипломатично обійшов дискусію щодо правопису, здаючи цю проблему на руки науковців, але наголосивши, що освічувати народ можна тільки тією мовою, якою він розмовляє. Ідею виступів учасників зібрання можна визначити словами тодішнього студента Андрія Січинського: «кождий нарід, хотячий ся добити до національної самостійности, найперше о просвіту маси народу дбати мусить… для того повиннісьмо тепер всіма силами кинутись до праці, котра… повинна поступати після певної обдуманої програми,… повиннося стреміти до того, щоби нарід наш книжки читати міг і читати хотів, що дасться осягнути дешевістію, - і приступністю язика» 4. Місцем проведення зборів, у перші роки існування Товариства була вже згадувана міська стрільниця, орендовані «Руською Бесідою» кімнати в Народному Домі, а згодом - в будинку на вул.За час своєї діяльності Товариство «Просвіта» своєю працею, своїм ідейним підґрунтям відіграло важливу роль ц справі ідейно-духовного обєднання двох частин українських земель, розділених двома імперіями. Перш за все це виявилося в поширенні наддніпрянських національних ідей у Східній Галичині через твори українських письменників і через особисті контакти. До речі, вперше звернення з-за Збруча до «Просвіти» було зачитане вже на третьому засіданні Виділу 12. 02. 1869 р. Звязок Товариства з діячами національного відродження зі Сходу був постійним. Спроба ж просвітян поширювати свої книжки в українських «губерніях» наштовхнулася не спротив російського уряду.
Вывод
товариство самоорганізація просвіта книжка
За час своєї діяльності Товариство «Просвіта» своєю працею, своїм ідейним підґрунтям відіграло важливу роль ц справі ідейно-духовного обєднання двох частин українських земель, розділених двома імперіями. Перш за все це виявилося в поширенні наддніпрянських національних ідей у Східній Галичині через твори українських письменників і через особисті контакти. До речі, вперше звернення з-за Збруча до «Просвіти» було зачитане вже на третьому засіданні Виділу 12. 02. 1869 р. Це був збірник творів для народу, а також вимога друкувати їх фонетикою. Звязок Товариства з діячами національного відродження зі Сходу був постійним. «Просвіта» поширювала і сама друкувала твори наддніпрянських письменників і науковців. Цей факт набуває особливого значення, якщо врахувати, що за горезвісними указами 1863 та 1876 pp. в підросійській Україні видання українською мовою були заборонені. Спроба ж просвітян поширювати свої книжки в українських «губерніях» наштовхнулася не спротив російського уряду.
Однак політичні зміни в Російській імперії у 1905 р. і лібералізація суспільного життя привели до легалізації й розвитку національного руху на українських землях. Одним з його проявів був процес заснування «Просвіт» у багатьох містах Східної України, зокрема в Києві. В 1910-1911 pp. повернувшись до політики реакції, імперія ліквідувала просвітні установи.
Тісний звязок Товариства «Просвіта» з Наддніпрянщиною заклав ґрунт для перетворення Львова в центр національного відродження й центр українського духовного життя. Зауважимо, що сучасні українська літературна мова (на заміну церковнословянській), правопис (фонетика замість етимології), та й сама назва Україна (замість Русь), що були взяті зі Східної України, утвердилися і стали панівними в Східній Галичині завдяки зусиллям народовців і насамперед Товариству «Просвіта».
Проіснувавши 71 рік, Товариство своєю діяльністю виконало надзавдання - організувало українців до праці в царині духовній, чим викристалізувало основи нації, підняло русинів до рівня громадян, свідомих потреби боротьби за свою державу.
Такого феномену було досягнуто завдяки подвижницькій роботі просвітян, які змогли адекватно оцінити реалії, визначити нагальні потреби й перспективи, що забезпечило «Просвіті» в складних умовах життєздатність, дієвість, загальнонародне визнання й успіх в реалізації поставлених цілей.
Список литературы
1С Качала из Шельпак. Погляди на справи русько-народніи в начали года 1868 // Слово. -1868 - №2.
2 Качала С. Ещо о русском народном обществе. // Слово. - 1868. - №27.
3 Белей І. Двадцять и пять літ исторії Товариства «Просвіта». - Львів. - 1894. - С 11.