Джерельна та методологічна основа дослідження діяльності Конституційного Суду України щодо тлумачення Конституції. Тлумачення права та проблема ефективності юридичної процедури розгляду справ з позиції герменевтики. Онтологія тлумачення норм права.
Аннотация к работе
З іншого боку, презентується „інтерпретаційна” проблематика застосування Конституції, законодавства, підзаконних нормативних актів, з якою стикаються як судові та інші правозастосовчі органи, так і громадяни в процесі захисту своїх прав і свобод. Відповідно до Конституції КСУ є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції та законів України (ст. 9) розробити теоретичні та практичні рекомендації щодо вдосконалення методики тлумачення Конституції, вдосконалення чинного законодавства та впровадження більш досконалих форм і методів тлумачення Конституції у сферу юридичної практики на основі узагальненого позитивного світового і вітчизняного досвіду. Як певний вид юридичної діяльності тлумачення Конституції України включає: 1) субєкт діяльності (КСУ), 2) результат діяльності - акти тлумачення (рішення та висновки) КСУ, 3) систему раціональних прийомів діяльності, які повинні забезпечити належний результат (прийоми, способи, методи тлумачення норм права), 4) обєкт діяльності (тлумачення) - правові норми Конституції, законів. Копєйчикова, відповідно до якого проблема тлумачення конституції досліджується, по-перше, як „діяльність” і, по-друге, як елемент „механізму реалізації прав та свобод людини і громадянина”.У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, демонструється звязок із науковими програмами, визначається мета, завдання, обєкт та предмет дослідження, розкриваються методологічні, теоретичні та емпіричні основи дослідження, обґрунтовується новизна положень, що виносяться на захист, характеризується теоретичне та практичне значення отриманих результатів. У підрозділі 1.1 „Джерельна база дослідження проблематики діяльності Конституційного Суду України щодо тлумачення Конституції” окреслюються сучасні напрями загальнотеоретичних досліджень проблеми тлумачення Конституції в практиці Конституційного Суду України. У дисертаційному дослідженні використовується поняття „дискурс” та підходи теорії дискурсу до цього поняття, які пропонуються в останніх фундаментальних монографіях М. Вони пропонують такі варіанти визначення у вигляді схематичної формули: 1) дискурс = мова текст; 2) дискурс = текст інтерактивність ситуативний контекст культурний контекст; 3) дискурс = підмова текст контекст. На підставі теорії дискурсу та комунікативної теорії показується мовно-комунікативна функція актів тлумачення, які характеризуються розгорнутою письмовою формою юридичної аргументації, яка: а) дає можливість раціонально розуміти юридичне обґрунтування рішення; б) дає можливість оскаржити рішення під кутом зору обґрунтованості та правильності тлумачення закону відповідно до Конституції; в) є репрезентацією застосування норм Конституції до конкретних життєвих обставин, до конкретних фізичних та юридичних осіб; г) є засобом упровадження принципу однаковості розуміння положень Конституції під час розглядання судами конкретних справ, тобто є основою конституційного принципу рівності (ст.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий мовно-комунікативний підхід у теорії тлумачення Конституції та законодавства на підставі теоретичних та практичних проблем інтерпретаційної практики Конституційного Суду України.