Узагальнення теоретичних і методичних засад становлення і розвитку системи іпотечного кредитування в Україні. Визначення загальносвітових тенденцій та специфічних рис розвитку національної системи іпотечного кредитування. Оцінка заставленого майна.
Аннотация к работе
В сучасних умовах розвитку банківської системи України іпотечному кредитуванню приділяється особлива увага. Комерційні банки акумулюють ресурси, призначені для фінансування реального сектора економіки, визначають форми забезпечення кредитів. Зросли не тільки суми залучених депозитних вкладів громадян, але й обсяги кредитів, які банки активно видають фізичним особам, зокрема динамічно розвивається іпотечне кредитування. У звязку з цим великого значення набуває вивчення досвіду функціонування іпотечних та універсальних банків в країнах з розвинутою економікою, практика надання іпотечних кредитів та форми залучення коштів для фінансування довгострокових іпотечних кредитів, багато з яких в наш час є абсолютно новими для українських комерційних банків. Високо оцінюючи вклад вітчизняних та зарубіжних авторів у вирішення питань функціонування комерційних банків в системі іпотечного кредитування, слід зазначити про обєктивну необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і практичних розробок проблем їх діяльності з урахуванням специфіки національної системи іпотечного кредитування.У першому розділі дисертації “Теоретико-методологічні засади функціонування системи іпотечного кредитування в Україні”, проведено аналіз основних моделей організації іпотечного кредитування і загальносвітових тенденцій діяльності банків у системі іпотечного кредитування, конкретизовано способи залучення фінансових ресурсів для стимулювання розвитку іпотечного кредитування, визначено специфічні риси розвитку національної системи іпотечного кредитування в Україні. Вони можуть бути повністю закритого типу, коли вклади є єдиним джерелом ресурсів (як, наприклад, будівельні ощадні каси - Bausparkasse у Німеччині), відносно закритого типу (будівельні товариства - Building societies у Великобританії), та повністю відкритого типу (ощадно-позичкові асоціації - Saving and Loans в США), коли джерелом ресурсів є як вклади, так і кошти, що залучаються на фінансовому ринку. На ефективність способів залучення коштів для фінансування довгострокових іпотечних кредитів перш за все впливає наявність надійних фінансових інструментів або механізмів, які б забезпечували кредиторам можливість отримання ресурсів у необхідних обсягах, за відносно низькою ринковою вартістю та на узгоджених за строками і процентними ставками кредитних іпотечних активах. В роботі нами було зазначено, що головною метою розвитку системи іпотечного кредитування в Україні є забезпечення економічних, правових та інституціональних умов позичальникам і кредиторам для реалізації без зайвих перешкод їхніх прав та можливостей щодо використання нерухомого майна з метою проведення іпотечних операцій. В роботі доведено, що іпотечні кредити можна структурувати наступним чином: за характером застосування процентної ставки - кредити з фіксованою ставкою та кредити зі змінною ставкою;У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці теоретичних та методичних засад становлення та розвитку системи іпотечного кредитування в Україні, проведенні аналізу діяльності комерційних банків на ринку іпотечного кредитування, розробці та впровадженні процедури роботи підрозділів банків з майном, запропонованим як забезпечення зобовязань та механізм і порядок взаємодії цих підрозділів. Основні висновки дисертаційного дослідження полягають у наступному: Одним із важливих елементів фінансово-господарського механізму країн із розвинутою економікою є застава нерухомого майна (іпотека), за допомогою якої гарантується виконання фінансових та інших зобовязань субєктів ринкових відносин. На ефективність способів залучення коштів для фінансування довгострокових іпотечних кредитів, перш за все, впливає наявність надійних фінансових інструментів або механізмів, які б забезпечували кредиторам можливість отримання ресурсів у необхідних обсягах, за відносно низькою ринковою вартістю та на узгоджених за строками і процентними ставками кредитних іпотечних активів. Використання комерційними банками таких способів мобілізації фінансових ресурсів, як рефінансування з використанням заставної і секюритизації іпотечного кредиту, що сприяє залученню ресурсів з ринку цінних паперів на іпотечний ринок, може суттєво підвищити ліквідність операцій з іпотечного кредитування, а також сприятиме створенню довгострокової ресурсної бази. Специфіка іпотечного кредитування, його тісна взаємодія з оцінкою нерухомості, страхуванням та реєстрацією нерухомості, визначила необхідність існування таких інфраструктурних елементів, як: іпотечні кредитні інститути, страхові компанії, професійні оцінювачі, ріелторські фірми, система реєстрації обігу нерухомості, організатори вторинного ринку іпотечних кредитів, нотаріату, органи опіки та піклування, юридичні консультації.
План
2. Основний зміст дисертації
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці теоретичних та методичних засад становлення та розвитку системи іпотечного кредитування в Україні, проведенні аналізу діяльності комерційних банків на ринку іпотечного кредитування, розробці та впровадженні процедури роботи підрозділів банків з майном, запропонованим як забезпечення зобовязань та механізм і порядок взаємодії цих підрозділів.
Основні висновки дисертаційного дослідження полягають у наступному: Одним із важливих елементів фінансово-господарського механізму країн із розвинутою економікою є застава нерухомого майна (іпотека), за допомогою якої гарантується виконання фінансових та інших зобовязань субєктів ринкових відносин. Ефективне застосування іпотеки сприяє подальшому розвитку кредитних відносин та встановлює гарантії захисту прав кредиторів при здійсненні іпотечного кредитування, що, в свою чергу, впливає на підвищення ефективності діяльності банківської системи в цілому.
Порядок іпотечного кредитування забезпечує цілісність заставного майна поряд із стабільністю його ціни та створює банку-кредитору економічну базу для довгострокового повернення кредитних ресурсів.
Домінуючою проблемою довгострокового іпотечного кредитування є залучення фінансових ресурсів у цю сферу найбільш ефективними способами. На ефективність способів залучення коштів для фінансування довгострокових іпотечних кредитів, перш за все, впливає наявність надійних фінансових інструментів або механізмів, які б забезпечували кредиторам можливість отримання ресурсів у необхідних обсягах, за відносно низькою ринковою вартістю та на узгоджених за строками і процентними ставками кредитних іпотечних активів.
Використання комерційними банками таких способів мобілізації фінансових ресурсів, як рефінансування з використанням заставної і секюритизації іпотечного кредиту, що сприяє залученню ресурсів з ринку цінних паперів на іпотечний ринок, може суттєво підвищити ліквідність операцій з іпотечного кредитування, а також сприятиме створенню довгострокової ресурсної бази.
Враховуючи сучасний розвиток фінансової системи в Україні, необхідно забезпечити впровадження універсальної моделі системи іпотечного кредитування, яка сприятиме діяльності як банків, так і небанківських установ, створюючи для них рівні умови. Міжнародний досвід свідчить про те, що найбільш ефективною і придатною для імплементації в існуючих українських реаліях є дворівнева модель системи іпотечного кредитування, яка передбачає наявність первинного і вторинного ринків іпотечного кредитування.
Специфіка іпотечного кредитування, його тісна взаємодія з оцінкою нерухомості, страхуванням та реєстрацією нерухомості, визначила необхідність існування таких інфраструктурних елементів, як: іпотечні кредитні інститути, страхові компанії, професійні оцінювачі, ріелторські фірми, система реєстрації обігу нерухомості, організатори вторинного ринку іпотечних кредитів, нотаріату, органи опіки та піклування, юридичні консультації.
Іпотечні кредити, що надаються вітчизняними комерційними банками за своїми параметрами все більше наближаються до світових вимог. Позитивним є те, що ці зміни відбуваються поступово, через створення здорового законодавчого поля та позитивних ринкових перетворень, а не внаслідок застосування пруденційних обмежень чи вимог до кредиту.
Для розширення спектра нетрадиційних послуг банків та наближення його до “фінансового супермаркету”, підвищення конкурентноздатності як на ринку банківських послуг, так і на ринку оціночних послуг, необхідне втілення у практику основних положень взаємодії підрозділів банку при роботі з майном, запропонованим як забезпечення зобовязань за іпотечним кредитом.
Становлення розвинутої системи іпотечного кредитування в Україні є ітеративним і багатоетапним процесом, який містить комплекс різноманітних заходів щодо формування як первинного, так і вторинного ринку іпотечних кредитів і багато в чому визначатиметься системними змінами в законодавстві. Зокрема, вважаємо за доцільне прийняття наступних законодавчих актів: “Про організацію формування та обігу кредитних історій”, “Про іпотечні цінні папери”, “Про житлове кредитування громадян України”, “Про особливості створення та діяльності іпотечних установ в Україні”, “Про секюритизацію”.
Список литературы
1. Андрєєва Г.І. Особливості інституціоналізації ринку цінних паперів в Україні // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. праць. - Т. 4. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД: Ініціатива, 2000. - С. 205-209, 0,4 друк. арк.
2. Андрєєва Г.І. Законодательные аспекты функционирования институтов совместного инвестирования // Вісник Сумського Національного аграрного університету. - 2001.- № 3-4. - С. 3-6, 0,35 друк. арк.
3. Андрєєва Г.І. Механізми залучення інвестиційних ресурсів на фондовому ринку // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. праць. - Т. 10. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, УАБС, 2004. - С. 165-168, 0,35 друк. арк.
4. Андрєєва Г.І. Основні види ризиків іпотечного кредитування та шляхи їх зниження // Вісник Української академії банківської справи. - 2004. - № 1(16). - С. 90-93, 0,32 друк. арк.
5. Андрєєва Г.І. Основні принципи пруденційного нагляду за іпотечним кредитуванням в Україні // Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні: Матеріали науково-практичної конференції 18-19 листопада 2004 р. - Київ: КНЕУ, 2004. - С. 199-201, 0,12 друк. арк.
6. Андрєєва Г.І. Інструменти і технології іпотечного кредитування // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2005. - Т. 3. - № 200. - С. 641-650, 0,55 друк. арк.
7. Андрєєва Г.І. Інституціональні особливості організації системи іпотечного кредитування: зарубіжний досвід, історія, перспективи розвитку в Україні // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник тез доповідей VII Всеукраїнської науково-практичної конференції (25-26 листопада 2004 р.). - Суми: УАБС, 2004. - С.76-77, 0,12 друк. арк.