Передумови виникнення та основні напрямки діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, розвиток державотворчої ідеї в суспільно-політичному житті України першої половини ХІХ століття. Основні погляди кирило-мефодіївців на історію людського суспільства.
Аннотация к работе
Разом з тим, відсутнє системне та комплексне опрацювання документів та літератури, що стосується державотворчої ідеї в суспільно-політичному житті України першої половини ХІХ ст., що не дає змоги дослідникам не лише обєктивно висвітлити поставлену проблему, але навіть заважає її чіткому та вірному формулюванню. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства є унікальним і важливим феноменом української історії, який потребує уважного й обєктивного вивчення, що у свою чергу вимагає ознайомлення з досвідом попередніх поколінь дослідників цієї проблеми. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства є унікальним і важливим феноменом української історії, який потребує уважного й обєктивного вивчення, що у свою чергу вимагає ознайомлення з досвідом попередніх поколінь дослідників цієї проблеми. Про місце Кирило-Мефодіївського товариства в історії суспільно-політичного руху в Україні писали С. Історія і діяльність Кирило-Мефодіївського товариства висвітлюється в багатьох працях, які вийшли в пізніші часи, зокрема праці з різних питань цієї проблеми опублікували Ф.Важко всебічно осмислити виникнення й поширення на Україні, як і в усій Європі ХІХ ст. нових ідей, не зупинившись на появі нової категорії людей, які ці ідеї народжували. Зявившись спочатку в Росії, а згодом і в усій Східній Європі, слово "інтелігенція" у широкому розумінні означало тих порівняно небагатьох людей, які мали вищу освіту. Замість того, щоб розглядати суспільство у вузькій перспективі шляхтича, міщанина чи селянина, представники інтелігенції вважали, що вони дивляться на суспільство в цілому, враховуючи інтереси всіх. У ході його доволі жорстокого придушення російська влада намагалась підірвати не лише економічну основу польського визвольного руху, конфіскуючи майно повстанців (правда, невдовзі більшість конфіскованих маєтків була передана родичам репресованих, чи передана їм у оренду), а й знищити духовні передумови польського патріотизму. Серед членів товариства, на відміну від масонів чи декабристів, не було представників великої родової аристократії, його основу складали вчені, письменники, діти середніх чи дрібних землевласників.Засудження автократизму й тиранії в документах братства поєднувалося із захистом ідей соціальної свободи й рівності, рівноправності й братерського союзу народів, простим і зрозумілим поясненням українському читачеві, що український народ може й мусить стати суб?єктом історичного процесу нарівні з іншими народами. Члени Кирило-Мефодіївського товариства виробили програмні документи - "Статут і правила товариства", написані Білозерським із урахуванням думок інших членів товариства, "Книги буття українського народу", основним автором яких був Костомаров, Записка Білозерського, яку в III відділі назвали "Пояснення" до статуту. Як видно з усіх матеріалів, ідеологія Кирило-Мефодіївського товариства сформувалася, насамперед, під впливом тодішньої кріпосницької дійсності, російського визвольного руху і, передусім, руху декабристів, зокрема ідей "Товариства обєднаних словян", під впливом руху словянських народів за визволення з-під влади Туреччини та Австрії, ідей польського визвольного руху і особливо "Книги народу польського і пілігримства польського" А. У цьому творі висловлені прогресивні ідеї: засуджується поділ суспільства на панів і кріпаків ("рабів"), проповідується рівність громадян, містяться заклики до ліквідації кріпацтва, різко негативно оцінюється самодержавна влада взагалі і російський царизм зокрема, відстоюються республіканський лад, принципи дружніх взаємовідносин між народами, в першу чергу словянськими, зокрема українським, російським і польським, висловлюється впевненість у майбутньому визволенні і обєднанні всіх словянських народів, в тому числі й українського народу. У системі відносин Україна - Польща - Московщина всі народи було поневолено царем і панами, але народом - рабом був український, бо він терпів гніт у найжорстокіших формах.Члени братства вели активну громадсько-політичну діяльність: вони поширювали ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, прокламації("До братів українців", "До братів-великоросів і поляків"), твори Шевченка. Члени братства займалися науковою працею і виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди; піклувались про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг. Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм основним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації словянських народів на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів;встановлення демократичних прав і свобод для громадян;зрівняння у правах всіх словянських народів щодо їх національної мови, культури і освіти. Програму діяльності товариства було викладено в історико-публіцистичному творі
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Виникнення Кирило-Мефодіївського товариства і його програмні документи
1.1 Утворення Кирило-Мефодіївського товариства
1.2 Програмні документи та учасники
Розділ 2. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства