Роль міжнародних міжурядових організацій, їх види та функції. Створення основних глобальних регуляторних інститутів, проблеми їх функціонування. Особливості застосування аналізу державної політики органами влади під час здійснення регуляторної діяльності.
Аннотация к работе
Посилення глобалізації у світі, зростання рівня складності проблем та протиріч, що виникають між економічними акторами в процесі їх функціонування та взаємодії на глобальному рівні викликають необхідність відповідної модифікації інститутів забезпечення та регулювання їх діяльності. Особливої актуальності це питання набуває для глобальних ринків, що вже стають базовою категорією глобальної економіки та визначають подальші напрями розвитку її інституційної системи шляхом реалізації своїх основних функцій створення глобального попиту та пропозиції, глобального конкурентного середовища та глобальної інфраструктури.Створення суверенних національних держав, що володіють правами обирати свій шлях розвитку в межах власних кордонів з формальною рівністю і незалежністю у відносинах між собою, зумовило те, що співпраця між ними інституційно сформувалася у вигляді міжнародних організацій. Повною мірою тенденція інтернаціоналізації реалізується з розвитком капіталізму, який зробив можливим та необхідним широкомасштабний і зростаючий вихід господарського життя за межі національних ринків, забезпечивши тим самим господарське облаштування планети, а також формування нової політичної карти світу. Бурхливий розвиток промисловості, транспорту та звязку зумовив створення низки міжнародних обєднань, як, наприклад, Комісії з Ельби (1821 р.), Дунайської комісії (1856 р.), Всесвітнього поштового союзу (1874 р.) та Міжнародного телеграфного союзу (1865 р.), Міжнародного союзу охорони промислової власності (1883 р.) тощо [1, 11]. Ухвали Віденського конгресу передбачали регулярні зустрічі глав держав або міністрів у межах "концерту великих держав" для колективного розвязання питань, що становлять взаємний інтерес, - від урегулювання міжнародного судноплавства по європейських річках і до входження нових держав у європейську систему і вироблення заходів щодо підтримки миру в Європі. До перших найбільших міжнародних адміністративних союзів відносять Міжнародний союз для вимірювання землі (1864 р.), Міжнародний комітет мір і ваг (1875 р.), Міжнародний союз охорони промислової власності (1883 р.), Міжнародний союз захисту літературної та художньої власності (1886 р.), Міжнародний союз боротьби з рабством (1890 р.), Міжнародний союз митних тарифів (1890 р.) і Міжнародний союз залізничних товарних перевезень (1890 р.).Міжнародна організація - це обєднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, культурній, науково-технічній, правовій та інших галузях, що має необхідну для цього систему органів, права й обовязки, похідні від прав і обовязків держав, і автономну волю, обсяг якої визначається волею держав-членів [11]. Морозов зазначав: «Міжнародна організація - це стабільна форма міжнародних відносин, що включає, в переважній більшості випадків, контрагентів принаймні з трьох держав і має узгоджені її учасниками цілі, компетенцію діяльності та власні органи, а також інші специфічні організаційні інституції (це може бути статут, процедура, членство, порядок роботи, ухвалення рішень тощо)». Зоргбіб акцентував увагу на трьох основних рисах, що вирізняють міжнародні організації: політична воля до співпраці, зафіксована в установчих документах; наявність постійного апарату, що забезпечує послідовність у розвитку організації й, нарешті, автономність компетенцій та ухвал [1, 7]. Ломагін ідентифікує міжнародну організацію як "стабільну, чітко структуровану форму міжнародного співробітництва, що створена її членами на добровільних засадах для спільного розвязання загальних проблем і провадить діяльність у рамках статуту". Міжнародні організації, як правило, поділяють на дві великі групи: - міждержавні (міжурядові) організації, засновниками і членами яких виступають держави;Розглянемо діяльність міжнародного регуляторного інституту та проблеми його функціонування на прикладі діяльності ООН. Організація Обєднаних Націй(ООН) - глобальна міжнародна організація, заснована24 жовтня1945 на конференції у Сан-Францискона підставі Хартії Обєднаних Націй. Структурно Організація Обєднаних Націй складається з пяти основних органів (раніше шести-Зала Ради ООН призупинила свою діяльність у 1994 році):Генеральної Асамблеї ООН,Ради Безпеки ООН,Економічної і Соціальної Ради (ЕКОСОР) ООН,Секретаріату ООН і Міжнародного Суду юстиції ООН. Статут Організації Обєднаних Націй передбачає, що кожний з головних органів ООН може встановити різні спеціалізовані установи чи підрозділи для виконання своїх обовязків.В умовах сучасної геополітичної та економічної картини світу роль міждержавних організацій у дотриманні стабільності є вкрай важливою. Ще в стародавні часи можна простежити виникнення союзів, коаліцій, як правило, воєнних, метою створення яких була швидше спільна боротьба проти ворога, аніж завдання співробітництва у господарській чи політичній сферах.
План
Зміст
Вступ
1. Передумови створення глобальних регуляторних інститутів
2. Роль міжнародних міжурядових організацій, їх види та функції
3. Основні глобальні регуляторні інститути та проблеми їх функціонування
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
В умовах сучасної геополітичної та економічної картини світу роль міждержавних організацій у дотриманні стабільності є вкрай важливою.
Ще в стародавні часи можна простежити виникнення союзів, коаліцій, як правило, воєнних, метою створення яких була швидше спільна боротьба проти ворога, аніж завдання співробітництва у господарській чи політичній сферах.
Становлення сучасної світової економічної системи актуалізувало потреби координації діяльності держав у різноманітних сферах міжнародної співпраці.
Дослідники дають різні визначення поняттю «міжнародна організація».
Проте найбільш обєктивним, на мою думку, є таке: «Міжнародна організація - це обєднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, культурній, науково-технічній, правовій та інших галузях, що має необхідну для цього систему органів, права й обовязки, похідні від прав і обовязків держав, і автономну волю, обсяг якої визначається волею держав-членів».
До глобальних регуляторних інститутів дослідники відносять саме міжнародні міжурядові організації, що обумовлено природою їх створення та характером покладених на них функцій.
Сучасні міждержавні організації виконують кілька функцій; серед них - нормативно-регулюючі, контрольні, оперативні, інформаційні, організаційні.
Основними міжнародними міждержавними організаціями, на сьогоднішній день, є ООН та її спеціалізовані установи, ОБСЄ, Рада Європи, СНД, НАТО, СОТ, ОЕСР, ЄБРР та ін.
Список литературы
1. D. Acemoglu, S. Johnson, and J. Robinson. Institutions as the Fundamental Cause of Long-Run Growth. NBER Working Paper No. 10481 May 2004. - p.11.
2. Базилевич В. Розвиток внутрішнього ринку в умовах глобалізації: тенденції та суперечності //Банківська справа. - 2004. - № 2.
3. Балабенко О.В. Удосконалення механізму реалізації регуляторної політики держави: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.03 / Балабенко Олена Володимирівна; Донец. держ. ун-т упр. - Донецьк, 2008. - 20 с.
4. Карлова І.О. Глобалізація: сутність, наслідки та вплив на соціально-економічний розвиток України //Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 11. - C. 41- 52
5. Контурова С.М. Головні чинники і наслідки розвитку економіки України в умовах глобалізації //Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 12. - C. 91 - 97.
6. Літвінов О. Формування та реалізація державної регуляторної політики в Україні / О. Літвінов // Стратегія реформування системи держ. упр. на засадах демократ. врядування: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.
7. Літвінов О.В. Особливості застосування аналізу державної політики органами влади під час здійснення регуляторної діяльності / О.В. Літвінов // Новітні тенденції розвитку демократ. врядування: світ. та укр. досвід: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 30 трав. 2008 р. - К.: НАДУ, 2008. - Т. 1. - С. 250 - 252.
8. Пирожков С. Дослідження національних економічних пріоритетів у контексті сучасної глобалізації: рецензія //Економіка України. - 2009. - № 5. - C. 90-92
9. Ходжсон Д. Экономическая теория и институты: манифест современной институциональной зкономической теории / Д. Ходжсон; пер. с англ. - М.: Дело, 2003. - 464 с.
10. Якубенко В. Базисні інститути у трансформаційній економіці. Монографія. - КНЕУ, 2004. - 252с.