Діяльність до гетьманства та автобіографія Івана Мазепи, його історичне значення. Особливості та напрямки діяльності за роки гетьманства, оцінка досягнень та формування політики. Слідкування за останніми роками життя гетьмана та смерть Івана Мазепи.
Аннотация к работе
В історії України особливе місце належить гетьману Іванові Мазепі. Гетьман намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити значення й престиж гетьманської влади, яка зазнавала страшної девальвації. Булава гетьмана Лівобережної України до рук Івана Мазепи потрапила в 1687 р., коли в результаті чергової анти гетьманської змови генеральної старшини, інспірованої фаворитом тодішньої російської правительниці Софії князем Василем Голіциним, гетьмана Івана Самойловича не лише було позбавлено влади, а й заслано до Сибіру. Мазепа спирався на старшину, дбав про її становище, намагаючись створити в Україні національну аристократію і з її допомогою вести боротьбу за повну автономію України. Коли внаслідок воєнних дій було сплюндровано Чигирин, Мазепа продав одне із своїх сіл і виручені гроші Передав мешканцям, котрі втратили свої житла і майно.На мою думку, Іван Мазепа був сином своєї епохи, спадкоємцем героїчної доби, періоду сподівань і розчарувань, жорстокості і любові. Перебуваючи спочатку на службі у польського короля, а потім у правобережного і лівобережного гетьманів України, він остаточно сформувався як людина і політик, державний діяч світового рівня. Боротьба з із Росією видавалась на той час безнадійною, тому тривалий час Мазепа просто продовжував лінію, спрямовану на забезпечення максимально можливої автономії. Вдало скориставшись козацьким повстанням на Правобережжі проти поляків на чолі з Семеном Палієм і вторгненням у Польщу Карла XII, гетьман зайняв своїм військом Правобережну Україну і тим самим знову обєднав обидві її частини.
Вывод
На мою думку, Іван Мазепа був сином своєї епохи, спадкоємцем героїчної доби, періоду сподівань і розчарувань, жорстокості і любові. Шляхтич за походженням, він увібрав у себе українські народні традиції і європейський вишкіл та освіту. Перебуваючи спочатку на службі у польського короля, а потім у правобережного і лівобережного гетьманів України, він остаточно сформувався як людина і політик, державний діяч світового рівня.
У своїй зовнішній політиці гетьман відмовився від орієнтації на Польшу, Крим і Туреччину. Боротьба з із Росією видавалась на той час безнадійною, тому тривалий час Мазепа просто продовжував лінію, спрямовану на забезпечення максимально можливої автономії.
Після того, як Мазепа переконався в тому, що Петро І нищить основи української державності, він вирішив використати умови, створені Північною війною (1700-1721 рр.) для розвязання державницьких проблем іншим шляхом. Вдало скориставшись козацьким повстанням на Правобережжі проти поляків на чолі з Семеном Палієм і вторгненням у Польщу Карла XII, гетьман зайняв своїм військом Правобережну Україну і тим самим знову обєднав обидві її частини.
У стосунках з Карлом XII Мазепа наголошував, що Україна повинна бути незалежною державою з довічною владою гетьмана. її територію мають складати відвойовані від Росії землі, що належали колись українському народові.
Проте українські війська для організованого спротиву Росії не були готові і потерпіли поразку.
Мазепа всіляко дбав і про захист інтересів народних мас, обмежував апетити старшини, встановив максимальну панщину у два дні на тиждень, дозволив селянам винокуріння на власні потреби, намагався скасувати «оранди». Загалом гетьман дбав про інтереси всього народу, всієї країни. Він зробив вагомий внесок в духовно-культурну спадщину країни.
Список литературы
1. Гусєв В.І. Історія України // Підручник для іноземних студентів вищих навчальних закладів - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008 р. - 464 с.
2. Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах, 1687-1709 К.: Укр. вільний ун-т, 1995 р. - 310 с.
3. Мицик Ю.А., Бажан О.Г., Власов В.С. Історія України // Навчальний посібник - К.: «Києво-Могилянська академія», 2008 р. - 586 с.
4. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. - Нью-Йорк - Київ - Львів - Париж - Торонто, 2001 р. - 464 с.
5. Остафійчук В.Ф. Історія України: сучасне бачення // Навчальний посібник, 3 видання - К.: «Знання-Прес», 2006 р. - 422 с.
6. Павленко С.О. Загибель Батурина 2 листопада 1708 р. - 2-ге вид. - К.: «Києво-Могилянська академія», 2009 р. - 267 с.
7. Павленко С.О. Міф про Мазепу. - Чернігів: Сіверянська думка, 1998 р. - 248 с.
8. Рибалка І.К. Історія України. Частина 1: Від найдавніших часів до кінця XVIII століття - X.: Основа, 1994 р. - 448 с.
9. Сергійчук В.І. Кого зрадив гетьман Мазепа - К.: Фотовідеосервіс, 1992 р. - 69 с.
10. Травянка Г. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки - К.: Товариство «Знання» України, 1992 р. - 192 с.
11. Чухліб Т.В. Гетьмани і монархи: Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. - К.: Нью-Йорк: Ін-т історії України НАН України, 2003 р. - 518 с.