Розвиток механізації сільського господарства і національної історії науки і техніки. Етапи становлення особистості П.М. Василенка. Аналіз його наукової спадщини в контексті розвитку землеробської механіки (ЗМ). Роль наукової школи у розвитку ЗМ в Україні.
Аннотация к работе
Обєктивне відтворення становлення та розвитку аграрної науки України, зокрема землеробської механіки, було б неповним без визначення внеску у її розвиток корифея землеробської механіки України - Петра Мефодійовича Василенка (1900-1999), академіка Української академії аграрних наук, члена-кореспондента Національної академії наук України, академіка Російської академії сільськогосподарських наук, доктора технічних наук, професора. Василенка в контексті розвитку землеробської механіки в Україні не була предметом комплексного вивчення, дана проблема висвітлювалась попередніми дослідниками фрагментарно, багато джерел залишаються малодослідженими і майже не використовуються в наукових працях з історії науки і техніки. У галузі розвитку землеробської механіки, сільськогосподарського машинобудування, механізації, електрифікації та автоматизації сільськогосподарського виробництва України він мав досягнення світового рівня, які прославили вітчизняну науку далеко за межами країни. Василенка в контексті розвитку землеробської механіки доповнює загальну національну історію аграрної науки і техніки України; сприяє процесу збереження історичної памяті про видатного вченого, що необхідно для обєктивного відтворення становлення та розвитку вітчизняної аграрної науки та прогнозуванні її розвитку в майбутньому. Метою дослідження є підвищення рівня науково-технічного прогнозу розвитку механізації сільського господарства та національної історії науки і техніки за рахунок використання виявлених закономірностей та тенденцій історії розвитку наукової школи України із землеробської механіки, лідером якої був академік П.М. Василенко."Історіографія проблеми" проведено аналіз наукових праць, присвячених історії механіки як науки про машини і механізми. Головну увагу було приділено дослідженню розвитку землеробської механіки як науки. Василенка як ученого і особистості, підкреслено його природну обдарованість, любов до науки й відданість їй, цілеспрямованість і безмежну працездатність, сміливість, передбачуваність, уміння розпізнавати нове, скромність, наукову етику, високу вимогливість до себе і учнів. У другому розділі "Методологія і теоретичні передумови досліджень з історії науки і техніки" висвітлено загальні проблеми методології досліджень з історії науки і техніки, умови появи й вплив обдарованої особистості на розвиток окремої галузі науки, вибрано оптимальну модель історії землеробської механіки та обґрунтовано періодизацію землеробської механіки. Василенка можна поділити за такими 6 основними напрямами досліджень: дослідження теоретичних питань землеробської механіки та сільськогосподарського машинобудування, механіко-математичні методи дослідження, динаміка руху машин і машинних агрегатів, проектування і конструювання сільськогосподарської техніки, механізація, електрифікація й автоматизація сільськогосподарського виробництва та дослідження в царині історії науки і техніки.Розроблено періодизацію еволюції землеробської механіки, яка охоплює: елементарний період розвитку науки землеробська механіка (від 5 - 4 ст. до н.е. до середини XVII ст.); підготовчий період формування основних понять й законів механіки (середина XVII ст. і до кінця першої третини XVIII ст.), в якому починається формування основних наукових абстракцій землеробської механіки, її понять і законів; аналітичний (класичний) період розвитку науки механіки (друга третина XVIII - початок ХХ ст.), в якому завершується процес формування принципових основ землеробської механіки, створюється аналітична динаміка, формується апарат диференціальних рівнянь як математичний апарат для розвязання завдань практики; сучасний період (кінець ХІХ ст. і дотепер), в якому переглядаються такі фундаментальні поняття як сила, маса, простір, час, відбувається зближення механіки з іншими галузями природознавства - фізикою, хімією, біологією, а також ґрунтознавством, метеорологією, формуються механіко-математичні методи землеробської механіки, відкривається її нова сторінка - система точного землеробства; на сучасний період припадає діяльність академіка П.М. Василенка показав, що: як видатний вчений він залишив після себе неоціненний скарб, який налічує понад 200 наукових праць, переважна більшість з яких має світове визнання, і котрим ще тривалий час будуть користуватися вчені та інженери в галузі землеробської механіки, сільськогосподарського машинобудування, механізації й автоматизації сільського господарства; як талановитий педагог - виховав кілька поколінь інженерів сільськогосподарського виробництва, що становлять інтелектуальну еліту інженерної служби сільського господарства України. Аналіз праць вченого, присвячених історії розвитку землеробської механіки в Україні, діяльності видатних механіків та винахідників, пріоритету вітчизняних вчених і новаторів виробництва у створенні сільськогосподарських машин і знарядь, розвитку сільськогосподарського машинобудування, механізації, електрифікації й автоматизації сільського господарства України дають змогу обєктивно