Діяльність академіка К.К. Гедройца (1872-1932) у становленні та розвитку сільськогосподарської науки України - Автореферат

Виходячи з даної позиції, стає зрозумілою актуальність всебічного дослідження наукової діяльності одного з найвидатніших представників когорти вчених аграріїв із всесвітньовідомим імям - Костянтина Каетановича Гедройца (1872-1932), творчий шлях якого був тісно повязаний із науковим та суспільним розвитком України. Гедройц народився в Молдові, за національністю був росіянином, але за зроблене ним для становлення й розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні є всі підстави вважати його й українцем.К. К. Гедройц не просто тривалий час жив і творив на українських землях, а й прославив Україну в цивілізованому світі своїми відкриттями, найвизначніші з яких він здійснив, працюючи впродовж 1918-1929 років на Носівській сільськогосподарській дослідній станції Чернігівської губернії. Його дослідження відкрили новий етап у розвитку ґрунтознавства й агрохімії для потреб рослинництва і засвідчили, яких складних перетворень зазнають у ґрунті хімічні речовини добрив. Інша важлива роль здобутків видатного вченого полягає в тому, що вони здійснили найтісніший звязок генетичного ґрунтознавства з прикладними розділами науки про ґрунт, вказавши на можливі способи і методи зміни ґрунтових процесів та властивостей ґрунту в тому чи іншому напрямі залежно від характеру практичних завдань.Зясовано, що в науковій літературі є значна кількість публікацій про вченого, виданих як за царську так і радянську добу, а також і в роки державності України. Перші згадування про наукову роботу вченого в Україні зявилися у 1920-ті роки в "Трудах Носовской сельскохозяйственной опытной станции", де наводиться, зокрема, точна інформація щодо дати та обставин початку виконання К.К. До 75-річчя від дня народження, а також 20-ліття від дня смерті видатного ґрунтознавця та агрохіміка його учні та колеги підготували окремі видання та статті, в яких підкреслюється важливість його творчої спадщини у контексті розвитку світової наукової думки та побіжно сказано про значення діяльності вченого в Україні і, в першу чергу, на Носівській сільськогосподарській дослідній станції. Отже, на сьогодні не існує цілісного наукового дослідження, в якому було б всебічно висвітлено багатогранну наукову та організаторську діяльність видатного вченого на українських землях та дано її оцінку у контексті світової галузевої наукової думки. Гедройца та Україна" йдеться про події й особистостей, які вплинули на становлення майбутнього видатного вченого-аграрія та ґрунтознавця, а також організатора сільськогосподарської дослідної справи як в Росії, так і в Україні; розглядається період життя К.К.Гедройца, що дало можливість обґрунтувати напрями дослідження, через які здійснювався аналіз основних етапів життєвого та творчого шляху вченого, оцінити наукову спадщину видатного вченого, виділити та узагальнити її пріоритетні результати на ниві сільськогосподарської науки України, визначити його місце і роль в розвитку вітчизняної аграрної науки та її інститутизації. Фундаментальні історико-наукові дослідження, які систематизовано відображали б науково-організаційну діяльність академіка К.К. Гедройца в коло найактуальніших проблем, що стояли тоді перед наукою, і слугувала відмінною школою для розвитку його подальшої генеруючої думки. Теоретично сформувавши свої наукові погляди щодо вивчення поглинальної здатності ґрунтів, вчений виступив із практичними пропозиціями щодо методів боротьби із солончаками й солонцями. Гедройца з боку вітчизняної та світової наукової еліти відіграло видання за сприяння Носівської сільськогосподарської дослідної станції основоположних праць вченого, що підвели підсумок всієї його минулої наукової діяльності, серед яких слід виділити: "Почвенный поглощающий комплекс и почвенные поглощенные катионы, как основа генетической почвенной классификации" (1925), "Почва как культурная среда для сельскохозяйственных растений.

Основний зміст дисертації

1. Комплексний аналіз стану й ступеня дослідження проблеми дав змогу виявити основні закономірності формування наукового світогляду К.К. Гедройца, що дало можливість обґрунтувати напрями дослідження, через які здійснювався аналіз основних етапів життєвого та творчого шляху вченого, оцінити наукову спадщину видатного вченого, виділити та узагальнити її пріоритетні результати на ниві сільськогосподарської науки України, визначити його місце і роль в розвитку вітчизняної аграрної науки та її інститутизації. Фундаментальні історико-наукові дослідження, які систематизовано відображали б науково-організаційну діяльність академіка К.К. Гедройца на теренах України, відсутні. Обрана тема вперше стала обєктом дисертаційного дослідження.

2. Становлення К.К. Гедройца як особистості проходило на українських землях. Провівши в Україні своє дитинство та юність, К.К. Гедройц не поривав з нею звязку впродовж всього свого життя. Різноманітність та яскравість місцевих природних ландшафтів вразила уяву молодої людини та розвила прагнення до пізнання природи. Величезний вплив на становлення К.К. Гедройца як особистості в роки навчання в Петербурзькому лісному інституті мали професори хімії М.Г. Кучеров, П.А. Кашинський й особливо П.С. Коссович. За їхнього сприяння та під їхнім керівництвом виріс і розвинувся великий талант цього видатного вченого. Аналітична узагальнююча робота в "Журнале опытной агрономии", розширивши й поглибивши відомості з різних галузей ґрунтознавства й агрономії, ввела К.К. Гедройца в коло найактуальніших проблем, що стояли тоді перед наукою, і слугувала відмінною школою для розвитку його подальшої генеруючої думки. Теоретично сформувавши свої наукові погляди щодо вивчення поглинальної здатності ґрунтів, вчений виступив із практичними пропозиціями щодо методів боротьби із солончаками й солонцями.

3. Встановлено, що відгукнувшись на запрошення директора Носівської сільськогосподарської дослідної станції С.П. Кулжинського, К.К. Гедройц взяв активну участь у її становленні як наукової установи. Він як вже визнаний вчений-ґрунтознавець та агрохімік включився у розвязання невідкладних дослідницьких проблем, що на той час були поставлені перед станцією. У цьому якнайкраще виявилися характерні риси всієї наукової діяльності К.К. Гедройца - виняткова послідовність і цілеспрямованість, що характеризують його як ученого, який прагнув до здійснення синтезу теорії із практичним її застосуванням. Найбільші наукові здобутки Носівської дослідної станції у світовому вимірі також припадають на період роботи в ній академіка К.К. Гедройца та не менш знакової особистості для розвитку галузевої науки України - С.П. Кулжинського, науково-дослідні досягнення якого в галузі агрономії значно збагатили сільськогосподарську науку та практику, не втративши свого значення ще й дотепер.

4. Зясовано, що вибір К.К. Гедройцем Носівської станції як місця проведення власних польових стаціонарних досліджень був не випадковим. Одним з аргументів для цього стали раніше опубліковані наукові праці іншого видатного вченого-ґрунтознавця світового виміру академіка АН СССР Б.Б. Полинова, який упродовж 1901-1904 років. провів спеціальні ґрунтові дослідження Чернігівської губернії, зокрема з вивчення солонців краю й близьких до них ґрунтів, в основі яких покладено морфолого-генетичний підхід, чого до нього ніхто не робив.

5. Досліджено, що роботи, здійснені на Носівській станції та в умовах Чернігівської та Полтавської губерній, дали можливість К.К. Гедройцу зробити широкі узагальнення в галузі ґрунтознавства. Організоване ним вивчення ґрунтових процесів, які обумовлюють родючість ґрунтів безпосередньо в природних обставинах, доповнило його попередні теоретичні розробки польовими дослідженнями. Вони стали підґрунтям для продовження й поглиблення основ його вчення про поглинальну здатність ґрунту та поглинаючий ґрунтовий комплекс. Значну роль у визнанні наукових здобутків К.К. Гедройца з боку вітчизняної та світової наукової еліти відіграло видання за сприяння Носівської сільськогосподарської дослідної станції основоположних праць вченого, що підвели підсумок всієї його минулої наукової діяльності, серед яких слід виділити: "Почвенный поглощающий комплекс и почвенные поглощенные катионы, как основа генетической почвенной классификации" (1925), "Почва как культурная среда для сельскохозяйственных растений. Почвенные коллоиды и солонцеватость почвы" (1926), "Подвижность почвенных соединений и влияние на нее кальция" (1926), "Осолодение почв" (1926), "Солонцы, их происхождение, свойства и мелиорация" (1928).

6. Наукова принциповість, обєктивність і високі громадянські позиції К.К. Гедройца, а також його великий організаторський талант стали одними з тих аргументів, що послугували на користь обрання його однією з найбажаніших кандидатур на посаду першого директора сучасних Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН України" (Київська область) та Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н. Соколовського" НААНУ в Харкові. Цей факт, практично невідомий історикам ґрунтознавства, було встановлено у результаті пошуків в архівах України. Здійснене дослідження заповнило прогалини у вивченні історії становлення та організації наукових інституцій вітчизняного ґрунтознавства, адже було зясовано, що К.К. Гедройц на початковому етапі становлення тоді ще єдиного інституту у вигляді Всеукраїнського НДІ сільськогосподарського ґрунтознавства, взяв безпосередню участь не тільки в розробці його структури, завдань, але і став одним з ідейних натхненників інститутизації ґрунтознавства в Україні.

7. Як показали історико-наукові дослідження, найвизначніші із своїх відкриттів К.К. Гедройц зробив та розвинув, працюючи на Носівській сільськогосподарській дослідній станції. Більша частина з його праць відмічає досить важливий етап у послідовному розвитку наукової діяльності К.К. Гедройца, а саме перехід його до використання результатів своїх теоретичних робіт для вирішення ряду конкретних практичних питань з покращання ґрунту та підвищення його родючості. Вивчення ґрунтових різностей Чернігівської та Полтавської губерній лягло в основу остаточних, завершальних висновків щодо розробленого К.К. Гедройцем вчення про поглинальну здатність ґрунтів та ґрунтовий поглинаючий комплекс. Опублікування у 1922 році першого видання монографії К.К. Гедройца "Учение о поглотительной способности почв" стало найбільшою подією в галузевій науці.

8. Встановлено, що проводячи дослідження саме на Носівській станції, К.К. Гедройц дістав можливість для відпрацювання в польових умовах питань генезису солонців і методів їхньої меліорації - одного з основних напрямів своєї наукової творчості. Вчений розвинув вчення про походження, еволюцію засолених ґрунтів, широко вивчив процес осолодіння, запропонував метод визначення осолоділих ґрунтів, зробив глибокі теоретичні висновки щодо осолодіння чорноземів Дніпровської тераси. Проведені К.К. Гедройцем на Носівській сільськогосподарській дослідній станції роботи значимі й в методологічному відношенні як комплексне застосування лабораторного, вегетаційного та польового методів дослідження для вивчення ґрунтових процесів та причин, що обумовлюють родючість ґрунту. На прикладі безструктурних ґрунтів району Носівської станції вчений показав велике агрономічне значення структури ґрунту, недолік якої погіршує водний режим ґрунту й знижує ефективність внесених добрив.

9. Вчений заклав основи нового агрономічного ґрунтознавства, в тому числі для створення нової агротехніки, меліорації та хімізації сільського господарства. В ґрунтознавстві він йшов значно попереду свого часу, і тільки після 1923-1925 років увагу агрономічної думки була зосереджена на результатах його робіт. Значну роль у даному випадку зіграли видання Носівської сільськогосподарської дослідної станції, в низці праць якої вчений у науково-популярному викладі підвів висновки всій своїй попередній науковій діяльності.

10. Показано, що єдині грунтово-географічні дослідження, проведені академіком К.К. Гедройцем, були саме на українських землях. Їхнє наукове значення переоцінити не можливо, адже за результатами їх було написано більше десятка наукових праць видатного вченого, що мали всесвітнє значення, а також вони є зразком того, як дані про склад, властивості та походження ґрунтів можуть та повинні використовуватися під час вирішення агрономічних питань.

Рекомендації

Результати дослідження мають теоретичне і практичне значення і можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників, брошур, у лекціях з історії науки і техніки, історії сільськогосподарської науки тощо. У звязку з цим пропонується: 1. Підготувати та видати монографію про життя та діяльність академіка К.К. Гедройца з урахуванням висновків дисертаційного дослідження.

2. Започаткувати щорічну міжнародну науково-практичну конференцію з актуальних питань рослинництва, ґрунтознавства та агрохімії, яка буде проводитися Носівською селекційною дослідною станцією Чернігівського інституту агропромислового виробництва НААН України із виданням спеціальної збірки наукових праць, присвяченої цій події.

3. Запропонувати Національній академії аграрних наук України звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо присвоєння Носівській селекційній дослідній станції Чернігівського інституту агропромислового виробництва НААН України імя академіка К.К. Гедройца - видатного вченого-аграрія, який прославив її на світовому рівні. Увіковічення памяті видатного вченого дасть можливість відновити науковий статус станції, яка у 1920-х роках була однією з провідних не лише в Україні, а й в СРСР.

1. Вергунов В.А. Академік К.К. Гедройц і Україна: невідомі сторінки творчої біографії (1929-1930 рр.) / В.А. Вергунов, О.В. Піщенко (під заг. ред.В.А. Вергунова). - К., 2009. - 39 с. - (Іст. - бібліогр. сер. "Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії", кн.32).

2. Вергунов В.А. Наукова спадщина академіка К.К. Гедройца і Україна / В.А. Вергунов, О.В. Піщенко // Вісн. аграр. науки. - К., 2010. - № 3. - С.65-68.

3. Піщенко О.В. Дослідження К.К. Гедройця на українських землях та агрономічна наука [Електронний ресурс] / О.В. Піщенко // Історія науки і біографістика. - 2010. - Вип.1. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2010-1/10_pischenko. pdf. - Заголовок з екрана.

4. Піщенко О.В. Внесок академіка К.К. Гедройца у розвиток сільськогосподарської науки України (історіографія проблеми) / О.В. Піщенко // Агроекологічний журнал. - 2010. - № 2. - С.93-100.

5. Піщенко О.В. Історія єдиних грунтово-географічних досліджень у творчій спадщині академіка К.К. Гедройца // Історичні записки: зб. наук. пр. / Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2009. - Вип.24. - С. 190-195.

6. Піщенко О.В.К. К. Гедройц - талановитий педагог-організатор вищої школи / О.В. Піщенко // Матеріали Шостої Міжвуз. наук. конф. з актуальних питань вітчизняної, всесвітньої та історії науки і техніки, Луганськ, 25 листопада 2008 р. - Луганськ, 2008. - С.16-17.

7. Піщенко О.В. Вивчення біографії академіка К.К. Гедройца як складової історії становлення та розвитку аграрної науки / О.В. Піщенко // Національна сільськогосподарська бібліографія як складова програми інформатизації аграрної галузі України: матеріали Всеукр. наук. - практ. конф., м. Київ, 2009 р. / НААН України, ДНСГБ; редкол.: В.А. Вергунов та ін. - К., 2009. - С.178-181.

8. Піщенко О.В.К. К. Гедройц у творчій спадщині І.Н. Антипова-Каратаєва / О.В. Піщенко // Історія освіти, науки і техніки в Україні: матеріали пятої конференції молодих учених та спеціалістів, м. Київ, 28 травня 2009 р. / УААН, ДНСГБ; редкол.: В.А. Вергунові та ін. - К., 2009. - С.150-152. - (З нагоди 125-річчя створення Полтавського інституту агропромислового виробництва ім. М.І. Вавилова УААН).