Визначення напрямів, форм, методів діяльності губернських адміністративних органів управління, їх структури та механізмів функціонування. З’ясування їх місця в системі державного управління Російської імперії на Поділлі наприкінці XVIII - початку ХІХ ст.
Аннотация к работе
А на місцевому рівні вони забезпечують безпосереднє виконання розпоряджень центральної влади, водночас надаючи останній інформацію про стан справ на місцях. Все це становить значний науковий і практичний інтерес для зясування обєктивності розвитку українських земель під владою іншої держави. Розвиток абсолютистської держави періодично вимагав реформування місцевих органів влади, впровадження єдиного територіального поділу, чіткого визначення функцій управлінського апарату. У ході своєї діяльності державні установи активно використовували політичні, військові, господарські та культурно-освітні методи. Поставлена мета передбачає розвязання таких завдань: - визначити ступінь наукової розробки проблеми з історії адміністративних установ Подільської губернії;На тлі намагань історично обґрунтувати та виправдати приєднання Поділля до Росії цим установам відводилася роль провідників імперської політики в регіоні. У контексті розробок питань регіональної історії окремі аспекти діяльності державних органів управління Російської імперії на Поділлі було висвітлено в працях О. Проблема внутрішньої політики Російської імперії на Поділлі наприкінці XVIII - на початку ХХ ст. та її реалізації за допомогою адміністративно-територіальних установ Подільської губернії знайшли певне відображення в історіографії, але ґрунтовних робіт, які б комплексно зясували її, поки що немає. 301, ЦДІАК України) включає рапорти та звіти шефа жандармів до вищих інстанцій про політичну ситуацію в губернії, революційні події 1905-1907 рр., листування з чинами місцевої поліції з питань громадського порядку, а також періодичну і позачергову звітну документацію його підлеглих стосовно загальної ситуації у повітах чи надзвичайних подій. Його фонд містить укази Сенату, циркуляри Міністерства юстиції, книги наказів прокурора окружного суду, рапорти повітових справників по судових справах, звіти товаришів прокурора, листування з Подільським ГЖУ, списки заарештованих, справи про розгляд кримінальних злочинів та страйків і селянських заворушень, листування з подільським губернатором стосовно комплектування особового складу, списки мирових суддів та судових засідателів.Вивчення історії Подільської губернії дало змогу проаналізувати не тільки структурний устрій адміністративного управління, основні напрямки його діяльності, а й найближчі потреби особи і влади, боротьбу державних і недержавних інтересів, що складає суть багатьох проблем історичного процесу в його конкретних проявах. Діяльність і структура адміністративних установ Подільської губернії Російської імперії наприкінці XVIII - на початку ХХ ст. не потрапляла в поле зору дослідників. Кожен новий російський самодержець намагався поліпшити управлінську систему імперії шляхом створенням нових установ з більш досконалою спроможністю їх діяльності за умови збереження принципу політичного абсолютизму та поглиблення централізації й узгодження дій місцевого управління з центральним. Губернські адміністративні установи Російської імперії на Поділлі пройшли кілька етапів становлення та розвитку: від військово-адміністративної форми - Камянецька область (кінець XVIII ст.), - до Подільської губернії, з елементами, притаманними російським адміністративним одиницям (початок ХХ ст.). Подільський губернатор як представник самодержавства на місцях був втіленням одноосібної абсолютної форми влади, забезпечував усіма заходами (аж до військових) впровадження політичних і соціально-економічних інтересів у ввіреній йому губернії.
План
2. Основний зміст дисертаційної роботи
Вывод
Вивчення історії Подільської губернії дало змогу проаналізувати не тільки структурний устрій адміністративного управління, основні напрямки його діяльності, а й найближчі потреби особи і влади, боротьбу державних і недержавних інтересів, що складає суть багатьох проблем історичного процесу в його конкретних проявах. Наявність джерельної бази, спеціальної літератури дозволяють зробити певні висновки.
1. Діяльність і структура адміністративних установ Подільської губернії Російської імперії наприкінці XVIII - на початку ХХ ст. не потрапляла в поле зору дослідників. Аналіз наявної літератури, архівних джерел, збірок документів і матеріалів, тогочасної періодичної преси дав підстави констатувати, що всі вони мають значний інформаційний потенціал, цілком достатній для того, щоб розвязати поставлені завдання і досягнути сформульованої в дослідженні мети.
2. Заміна владних структур Речі Посполитої і поширення російської державності у краї з самого початку забезпечувалися винятково адміністративними заходами. Кожен новий російський самодержець намагався поліпшити управлінську систему імперії шляхом створенням нових установ з більш досконалою спроможністю їх діяльності за умови збереження принципу політичного абсолютизму та поглиблення централізації й узгодження дій місцевого управління з центральним. Це впливало на ефективність роботи і загальний стан місцевих органів влади. Перебуваючи у статусі слухняних виконавців, вони часто ставали своєрідними заручниками російської державної політики.
Губернські адміністративні установи Російської імперії на Поділлі пройшли кілька етапів становлення та розвитку: від військово-адміністративної форми - Камянецька область (кінець XVIII ст.), - до Подільської губернії, з елементами, притаманними російським адміністративним одиницям (початок ХХ ст.). Зростаючи за рахунок загарбання нових територій, імперія завжди використовувала їх як інструмент управління. Ускладнення загальної державної організації та контролю над соціально-економічними процесами вимагали періодичної модернізації місцевих владних структур. Такі зміни відбувалися при загальному реформуванні всіх галузей життя чи за умови кризи управлінського механізму, коли ставала очевидною малоефективність його подальшого функціонування. Однак така модернізація, особливо реформи 60-70-х рр. ХІХ ст., на території Подільської губернії запроваджувалася поступово і, зазвичай, на 4-8 років пізніше від російських. Все це негативно позначалося на загальному розвиткові Поділля, яке набуло статусу промислово відсталої аграрної окраїни імперії.
Запровадження загальноросійських форм місцевого державного управління на новоприєднаних територіях з самого початку показало їх певну недосконалість та невідповідність місцевим умовам. З метою підвищення ефективності виконавчої та судової влади в структурі місцевої адміністрації поступово зявлялися установи й окремі посади, притаманні тільки південно-західним губерніям, і Подільській зокрема.
3. Напрями, форми і методи діяльності губернської влади значною мірою визначалися політичними реаліями на підвладній території. Тому соціально-економічні та політичні особливості Поділля не дозволили створити повноцінну систему управління за загальноросійським зразком. Місцеві установи виконували роль безпосередніх виконавців наказів центральних органів і перебували під їх постійним контролем.
Є кілька причин такої багатоступеневої відомчої підпорядкованості. Серед них виділяємо такі: особливості входження краю до складу Російської імперії та відмінності у їх соціально-економічному стані; близькість державних кордонів, віддаленість губернського центру, слабкість звязку, відсутність надійних шляхів сполучення, строкатий склад населення. Все це викликало деяку невпевненість у можливості втримати край у складі імперії, а пізніше - остаточно його інтегрувати.
4. Губернатор та його канцелярія, отримуючи накази „згори”, контролювали їх виконання місцевими державними і становими установами, за потреби коригуючи їх, зважаючи на місцеві умови. Разом з тим, отримуючи звітні документи від повітової влади, вони, у свою чергу, були підзвітними перед вищими інстанціями. Таким чином, тривав процес впровадження урядової політики шляхом постійних взаємостосунків центру і периферії. Вони супроводжувалися великим обсягом справочинства, що відповідно гальмував їх ефективність. Одним із шляхів подолання повільної роботи місцевої адміністративної машини самодержавство вбачало у збільшенні кількості чиновників та розростанні апарату управління.
Незважаючи на зовнішню потужність та розгалуженість, російська система державного управління виявилася недостатньо дієвою в умовах соціально-політичних потрясінь. З часом ставали очевидними приховані вади структури та недосконалість кадрової політики. В таких випадках реальна виконавча влада у краї оперативно передавалася до рук військової адміністрації, а цивільні інституції виконували роль слухняних виконавців.
5. Подільський губернатор як представник самодержавства на місцях був втіленням одноосібної абсолютної форми влади, забезпечував усіма заходами (аж до військових) впровадження політичних і соціально-економічних інтересів у ввіреній йому губернії. Впродовж ХІХ ст. вища влада намагалася всіляко розширити повноваження „господаря губернії” законодавчим шляхом, вбачаючи в цьому створення необхідних засад для зміцнення підвалин російського абсолютизму. При призначенні на посаду перевага віддавалася представникам військової еліти, незважаючи на їх некомпетентність у питаннях цивільного управління. Тільки наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. виникла потреба в освічених професійних адміністраторах нового покоління, таких, як О.Ейлер, які змогли не тільки зміцнити авторитет губернаторської влади, піднявши її на якісно вищий щабель, а й уміло впроваджувати внутрішню політику царизму на місцях.
6. Формування та подальший стан губернських службовців як одного з елементів російського державного управління на Поділлі певним чином відрізняються від традиційного інституту державної служби в Росії. Головною відмінністю кадрового складу місцевого чиновництва була його поліетнічність. Цілковита перевага чиновників-поляків у російських державних установах в першій половині ХІХ ст. поступово зникла. В результаті двох повстань і завдяки кадровим зусиллям росіян, які передбачали усунення явних противників самодержавства та русифікацію толерантних, вдалося істотно зменшити ці впливи. У свою чергу представники російської бюрократії, які приїздили в „цей польськомовний край”, зіштовхнулися з незвичними соціальними реаліями і частково підпали під асиміляційний вплив місцевого дворянства. Однак царизм, вважаючи їх носіями великодержавних інтересів на місцях, сприяв збільшенню і зміцненню кількісного і якісного складу, постійно заохочуючи їх матеріально.
В дослідженні історії місцевих управлінських структур Російської імперії на території України ще не поставлено крапку. Сучасним українським історикам важливо зясувати основні напрямки діяльності та структуру органів влади як елементів тогочасної політичної системи, за допомогою яких російська держава реалізувала себе на тих чи інших етапах становлення і розвитку апарату управління, місця й ролі чиновництва в цих процесах, форми і методи, які застосовувалися для досягнення великодержавних імперських цілей.
Основні положення дисертації висвітлено в таких фахових публікаціях автора
1. До проблеми адміністративних меж Подільської губернії наприкінці XVIII - початку ХІХ ст. // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Камянець-Подільський: Оіюм, 2003. - Т. 12. - С. 273-289.
2. Державні установи Подільської губернії у ХІХ - на початку ХХ ст.: Історіографія проблеми // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - К.: Вид-во Інституту історії України НАНУ. - Вип.V. - 2003. - С.17-23.
3. Медичні заклади в системі державних установ Подільської губернії наприкінці XVIII - початку ХХ ст. // Наукові записки. Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К.: НПУ, 2004. - Випуск LV (55). - С. 284-292.
4. Подільський губернатор О.О. Ейлер. Спроба історичного аналізу його діяльності // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - К.: Вид-во Інституту історії України НАНУ. - Вип.VII. - 2004. - С.247-256.
5. Діяльність органів губернської адміністрації Поділля в добу революції 1905-1907 рр. // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. (Збірник статей). Випуск 32. - К.: Інститут історії України НАН України. - 2005. - С. 163-170.
6. Адміністративно-територіальний устрій та органи державного управління Подільської губернії на початку ХХ ст. // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Камянець-Подільський: Оіюм, 2005. - Т. 15: На пошану професора Л.В. Баженова. - С. 381-390.