Онтологічні засади морального виміру діяльності людей. Моральний облік особистості працівника органів внутрішніх справ як міра об"єктивного виміру, основаного на суспільних перетвореннях. Самовиховання як спосіб ефективації і раціоналізації вільного часу.
Аннотация к работе
Безперечно, це зумовлює зміни в підходах до вивчення потреб, чинників, мотивів та інтересів людської діяльності, що, своєю чергою, привертає увагу науковців до необхідності дослідження саме аксіологічних аспектів діяльності, зокрема світоглядних, морально-етичних засад, норм і цінностей, що впливають на діяльність людини. Лозова відзначає, що «моральна культура - найголовніший компонент духовного життя людини, який характеризує її досягнення в оволодінні основами моралі як сукупності принципів, вимог, норм, правил, які регулюють дії в усіх сферах її життя, у формуванні моральної свідомості, розвитку моральних почуттів, виробленні звичок моральної поведінки особистості» [1, с. Жирун, саме потреби, інтереси, світогляд, переконання та цінності, життєвий досвід, особливості окремих психічних функцій особистості є вихідною базою для формування психологічної системи діяльності [2, с. З цих можливостей вибору кожною конкретною людиною особистого напряму та змістового сенсу своєї діяльності відбувається оцінка суспільством професійної поведінки державних органів у правових відносинах, визначення відповідності їх діяльності тим нормам і критеріям, за допомогою яких суспільство й оцінює ефективність реалізації правовідносин і забезпечення державою контролю в цій сфері за дотриманням прав і свобод громадян, необхідності здійснення правопорядку і забезпечення правовідносин відповідно до чинного законодавства. Чередніченко, відзначаючи, що «якщо мораль порушує питання про призначення людини взагалі, про призначення її свободи, то моральність порушує питання про призначення людини в суспільстві й обмежує її свободу перебуванням у соціумі.