Характеристика, класифікація іонізуючих випромінювань. Основні величини та одиниці в радіоекології. Джерела радіаційної небезпеки. Чутливість живих організмів (тварин, рослин) до іонізуючого випромінювання, його біологічна, фізична, хімічна дія.
Аннотация к работе
Іонізуюче випромінювання відіграє значну роль у розвитку цивілізації на даному історичному етапі. Тому радіоактивність необхідно розглядати як невідємну складову нашого життя, але без знання закономірностей процесів, повязаних з іонізуючим випромінюванням, неможливо реально і обєктивно оцінювати ситуацію. Обєктом роботи є поняття іонізуючого випромінювання та вивчення загальних закономірностей біологічної реакції живих організмів на його дію, а предметом - живі тваринні і рослинні організми та процеси, що в них відбуваються під впливом іонізуючого випромінювання.Іонізуючим випромінюванням (радіацією) називають таке випромінювання, взаємодія якого із середовищем приводить до утворення в цьому середовищі іонів (позитивно або негативно заряджених часток) з нейтральних атомів чи молекул. Іонізуюче випромінювання може мати корпускулярну чи хвильову природу. 3·1022 Космічні а-випромінювання являє собою потік позитивно заряджених часток (ядер атомів гелію), що рухаються зі швидкістю близько 20 000 км/с. Довжина пробігу в повітрі складає близько 2,5 см, у рідких і твердих середовищах - соті частки міліметра. b-випромінювання складається з потоку негативно заряджених часток - електронів, швидкість якого може наближатися до швидкості світла (до 300 000 км/с). У повітрі g-випромінювання може поширюватися на сотні метрів, вільно проходить крізь тіло людини та інші більш щільні середовища. живий організм іонізуюче випромінюванняРадіаційна аварія - втрата управління джерелом іонізуючого випромінювання (ДІВ), викликана несправністю обладнання, неправильними діями персоналу, стихійними лихами або іншими причинами, які могли призвести або призвели до опромінення людей або до радіоактивного забруднення навколишнього середовища. При аваріях, викликаних руйнуванням корпусу реактора або розплавленням активної зони викидаються: · Фрагменти активної зони. · Паливо (відходи) у вигляді високоактивної пилу, яка може довгий час перебувати в повітрі у вигляді аерозолів, потім після проходження основного хмару випадати у вигляді дощових (снігових) опадів, а при попаданні в організм викликати болісний кашель, іноді по тяжкості схожий з нападом астми. Уран має атомну вагу 92 і три природних ізотопів: уран-238 (99,3%), уран-235 (0,69%) і уран-234 (0,01%). Штучні ізотопи уран-233 і уран-227 мають період напіврозпаду 1,3 і 1,9 хв.Живі організми функціонують та еволюціонують на Землі в умовах постійного впливу радіоактивного випромінювання, що свідчить про їхню пристосованість до впливу фонових доз. Під впливом променевого ураження відбуваються іонізація і збудження атомів і молекул у живій речовині. Їхня взаємодія з різноманітними біологічними молекулами і системами призводить до формування сполук, що мають високу хімічну активність і одночасно до руйнування хімічних звязків у молекулах. Утворення в організмі змінених молекул призводить до порушення процесу обміну речовин і енергозабезпечення клітин, зміни функціональної активності біологічних систем. Характер змін на різних рівнях організації живих організмів наведений у табл.2.1 Число розпадів у секунду, віднесене до одиниці чи маси обєму речовини, характеризує його питому активність, що виражається в Бк/кг, Бк/м3 чи Бк/л.Чутливість клітин до опромінення залежить від швідкості процесів обміну, що відбуваються в них, кількості і щільності внутрішньоклітинних структур та інтенсивності поділу клітин. Цікавими для науки і практики будуть дослідження радіочутливості тварин у залежності від розмірів їх тіла, типу живлення (рослинноїдні, хижаки, всеїдні), чи вони характеризуються чітко вираженою географічною локальністю проживання, чи високою міграційною здатністю наприклад, перелітні птахи) тощо. Значною мірою радіочутливість організмів може визначатися біохімічним складом їх клітин і тканин, що може якоюсь мірою пояснювати індивідуальні особливості радіочутливості організмів щодо радіації. Зовнішнє опромінення - це опромінення космічними променями, природними радіоактивними речовинами ґрунту і повітря, радіоактивними продуктами ділення, що забруднюють навколишнє середовище внаслідок проведення випробування ядерної зброї, скиду відходів атомної промисловості і аварій ядерних реакторів, проведення наукових досліджень, використання радіоактивних джерел у медицині і народному господарстві. Доза, що обумовлює загибель 50% піддослідних тварин, називається напівлетальною (ЛД 50%), а доза, що обумовлює загибель всіх тварин - абсолютно летальною (ЛД 100%).Чутливість різних організмів рослин до дії радіації варіює у дуже широких межах як між таксономічними групами (класи, сімейства, роди), так і у середині цих груп, тобто між видами, різновидностями, сортами і навіть окремими індивідами. Рівень ураження рослин радіацією залежить від багатьох факторів, які можна поділити на три основні групи: 1. До генетичних факторів відносяться видові і сортові особливості рослин, що, головним чином, визначаються цитогенетичними показниками (розміри ядра та хромосом, кількості ДНК). До фізіологічних факторів відносять
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Іонізуючі випромінювання
1.1 Коротка характеристика та класифікація іонізуючих випромінювань
1.2 Основні величина та одиниці, що використовуються в радіоекології
1.3 Джерела радіаційної небезпеки
Розділ 2. Чутливість живих організмів до іонізуючого випромінювання
2.1 Радіочутливість і радіаційне ураження живих організмів
2.2 Радіочутливість тварин
2.3 Радіочутливість рослин
Розділ 3. Дія іонізуючого випромінювання
3.1 Біологічна дія іонізуючого опромінення
3.2 Фізична та хімічна дія іонізуючого опромінення