Дослідження транспорту аніонів у мембранах еритроцитів барана і курки. Розходження в осмотичному поводженні клітин. Вплив гексанолу, бутанолу і хлорпромазину на швидкість транспорту іонів Н у мембрані еритроцитів. Механізм взаємодії з мембранами клітин.
Аннотация к работе
Еритроцити відіграють важливу фізіологічну роль, представляючи собою структурні елементи крові, що виконують функцію транспорту і постачання тканин і організму киснем. Незважаючи на універсальний характер та функції, що виконуються еритроцитами, у різних видів організмів ці клітини відрізняються по розмірах, обєму, морфологічним характеристикам і ряду фізіологічних параметрів (Матеі H., 2000, Plasenzotti R., 2004). Одним таким розходженням є те, що у вищих організмів, включаючи людину, еритроцити позбавлені ядра, у той час як еритроцити птахів і ряду інших організмів включають ядро. У цьому плані становить інтерес порівняльне вивчення дії анестетиків на еритроцити двох віддалених видів - птахів і жуйних ссавців, мембрани яких розрізняються як по складу білків і ліпідів, так і по параметрах функціонування систем транспорту іонів (Oyewale JO, 1991, Nouri-Sorkhabi M. H., 1996, Matei H., 2000, Plasenzotti R., 2004). Метою роботи є визначення ступеню впливу n-алканолів (гексанол, бутанол) і катіонних амфіфілів (хлорпромазин) на швидкість транспорту іонів Н , повязанного з транспортом аніонів (хлориду і сульфату) у мембрані еритроцитів, і швидкість вивільнення іонів Н у циклі Якобса-Стюарта, а також на рівень і швидкість гіпотонічного гемолізу еритроцитів курки (ядерні) і барана (безядерні) в середовищах, що містять електроліт (NACL, Na2SO4) і неелектроліт (сахарозу).У роботі проведене порівняльне дослідження транспорту аніонів у мембранах еритроцитів барана і курки, виявлені розходження в осмотичному поводженні цих клітин, а також вивчено вплив деяких анестетиків на досліджувані процеси, що дозволило зробити припущення про механізм взаємодії цих речовин з мембранами клітин. 1. n-Алканоли (n-гексанол і n-бутанол) зменшують швидкість транспорту іонів Н в еритроцити курки і барана, сполученого з транспортом Cl-і SO42-, що вказує на інгібування транспорту аніонів, опосередковуваного білком смуги 3. При цьому швидкість транспорту іонів Н у нормі і при дії n-алканолів є більш високою у випадку еритроцитів курки, що відображує розходження параметрів функціонування обмінників Cl-/HCO3-і Cl-/SO42- - Н в еритроцитах курки і барана. У той же час n-гексанол ефективний стосовно обох видів еритроцитів. n-Гексанол і n-бутанол однаково ефективно інгібують транспорт іонів Н у клітини, як у випадку еритроцитів курки, так і у випадку еритроцитів барана. Зміна осмотичних умов середовища впливає на рівень гемолізу еритроцитів барана, але не впливає на швидкість процесу, у той час, як у випадку еритроцитів курки осмотичні умови впливають не тільки на рівень, але і на швидкість гемолітичного процесу.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
еритроцит клітина бутанол хлорпромазин
У роботі проведене порівняльне дослідження транспорту аніонів у мембранах еритроцитів барана і курки, виявлені розходження в осмотичному поводженні цих клітин, а також вивчено вплив деяких анестетиків на досліджувані процеси, що дозволило зробити припущення про механізм взаємодії цих речовин з мембранами клітин.
1. n-Алканоли (n-гексанол і n-бутанол) зменшують швидкість транспорту іонів Н в еритроцити курки і барана, сполученого з транспортом Cl- і SO42- , що вказує на інгібування транспорту аніонів, опосередковуваного білком смуги 3. При цьому швидкість транспорту іонів Н у нормі і при дії n-алканолів є більш високою у випадку еритроцитів курки, що відображує розходження параметрів функціонування обмінників Cl-/HCO3- і Cl-/SO42- - Н в еритроцитах курки і барана.
2. При вивільненні іонів Н у ході циклу Якобса-Стюарта n-бутанол виявляє більш виражену інгібуючу ефективність стосовно еритроцитів барана і меншу стосовно еритроцитів курки. У той же час n-гексанол ефективний стосовно обох видів еритроцитів. n-Гексанол і n-бутанол однаково ефективно інгібують транспорт іонів Н у клітини, як у випадку еритроцитів курки, так і у випадку еритроцитів барана.
3. Рівень і швидкість гемолізу еритроцитів барана і курки при переносі в гіпотонічне середовище визначається видовою приналежністю клітин. Зміна осмотичних умов середовища впливає на рівень гемолізу еритроцитів барана, але не впливає на швидкість процесу, у той час, як у випадку еритроцитів курки осмотичні умови впливають не тільки на рівень, але і на швидкість гемолітичного процесу.
4. Оцінка індексу осмотичної крихкості (І50) і коефіцієнту граничного ушкодження (І10) показує, що в електролітному (NACL) і неелектролітному (сахароза) середовищі стійкість еритроцитів курки до гіпотонічного гемолізу є більш високою в порівнянні з еритроцитами барана. Заміна в електролітному середовищі аніонів Cl- на аніони SO42- приводить до вирівнювання реакцій клітин на осмотичний вплив, і в цьому випадку чутливість еритроцитів барана і курки до гіпотонічного гемолізу вірогідно не відрізняється.
5. Рівень гіпотонічного гемолізу еритроцитів барана і курки знижується при включенні в середовище нейтральних амфіфілів n-гексанола і n-бутанола, що відносяться до класу n-алканолів і є анестетиками. Дія n-алканолів залежить від складу середовища, воно менш виражено в неелектролітному середовищі, що включає сахарозу, і більш - в електролітному середовищі, що включає як аніони Cl-, так і аніони SO42-. При цьому ефективні концентрації n-гексанолу на порядок нижче таких у випадку n-бутанолу.
6. n-Гексанол виявляє істотно більш виражений, у порівнянні з n-бутанолом, інгібуючий ефект на розвиток гіпотонічного гемолізу еритроцитів барана, у той час як у випадку еритроцитів курки інгібуюча ефективність n-алканолів виявляє подібний характер. Як у випадку еритроцитів барана, так і у випадку еритроцитів курки інгібуюча дія бутанола зростає при заміні в середовищі аніонів Cl- на аніони SO42- і при максимальних концентраціях n-бутанола ефективність в еритроцитах курки істотно більш виражена в порівнянні з еритроцитами барана.
7. Хлорпромазин, що є катіонним амфіфілом і відноситься до амінних анестетиків, має захисну дію по відношенню до гіпотонічного гемолізу еритроцитів курки, зменшуючи як рівень, так і швидкість гемолізу, і неефективний стосовно еритроцитів барана. Ефективність хлорпромазину при дії на еритроцити курки зростає при додаванні його в середовище після початку гемолітичного процесу. Подібний ефект у випадку n-алканолів, n-гексанола і n-бутанола, відсутній.
Список литературы
1. Нипот Е.Е., Мелихова С.В., И. Али-Саламех Аль Салаймех, Бондаренко В.А.. Влияние бутанола и гексанола на анионный транспорт в эритроцитах.// Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Біофізичний вісник. - 2005. - Вип.2(16), №716. - С. 25-29. (Дисертантом проведений підбір найбільш ефективних концентрацій алканолів).
2. Ихсан Али-Саламех Аль Салаймех, Мелихова С.В., Нипот Е.Е., Бондаренко В.А. Влияние n-бутанола и n-гексанола на температурно-осмотическую чувствительность эритроцитов.// Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: біологія. - 2006. - Вип.3, №729. - С. 275-280. (Дисертантом проведена серія експериментів по визначенню температурної чутливості еритроцитів до дії алканолів).
3. Мелихова С.В., И. Али Саламех Аль-Салаймех, Е.Е. Нипот, Бондаренко В.А. Модифицирующее влияние n-бутанола и n-гексанола на чувствительность эритроцитов к изменению осмотических и температурных параметров среды.// Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - Вип.1. - С. 34-42. (Дисертантом здійснені пошук, добір та підготовка літературних джерел за темою статті).
4. Нипот Е.Е., И. Али-Саламех Аль Салаймех, Мелихова С.В., Бондаренко В.А. Влияние хлорпромазина на гипотонический гемолиз эритроцитов цыпленка.// Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - Вип.2. - С. 54-58.(Дисертант брав участь у підборі умов експерименту).
5. Рамазанов В.В., Писаренко Н.А., И. Али Саламех Аль-Салаймех, Бондаренко В.А. Залежність між структурним станом цитоскелету та осмотичною поведінкою еритроцитів.// - Матеріали I Зїзду Українського товариства клітинної біології. - Львів, 2004.- С.57. (Дисертант брав участь у пошуці та обробці одержаної інформації).
6. Рамазанов В.В., Мелихова С.В., Маданат Важди , И. Али Саламех Аль-Салаймех, Бондаренко В.А. Факторы контроля транспорта анионов в эритроцитах при изменении температурных и осмотических параметров среды. //Матеріали I Української наукової конференції “Проблеми біологічної і медичної фізики”. - Харьков, 2004. - С. 121. (Дисертантом проведений експеримент по вимірюванню транспорту аніонів при зміні осмотичних умов середовища).