Дієвість кредитного механізму в економіці України - Автореферат

Дві взаємоповязані економічні категорії - гроші та кредит, обумовлюють спільне існування грошової та кредитної політики. Розробка та реалізація кредитної політики повязана із трьома групами чинників, які визначають: кінцеві цілі та напрями досягнення, розробку механізму дії важелів та методів впливу на їх досягнення, взаємозвязок кредитної, грошової та фінансової політики та їх вплив на досягнення загальноекономічних цілей держави. У наукових працях названих авторів висвітлюються проблеми щодо здешевлення банківських кредитів, підтримки пріоритетних галузей економіки, ризиковості кредитної діяльності банків, оцінки кредитоспроможності позичальників та інших питань, повязаних з функціонуванням кредитного механізму. Зокрема, на сьогодні практично відсутній комплексний аналіз можливостей кредитного забезпечення банківською системою діяльності субєктів господарювання, що не дозволяє кредиту зайняти те місце, яке він обєктивно повинен мати в системі забезпечення зростання економіки і вирішення соціальних проблем. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри грошового обігу та кредиту і кафедри банківської справи Тернопільської академії народного господарства як складова частина теми “Грошово-кредитна система України в умовах ринкових перетворень в економіці” (номер державної реєстрації 0101U005698) (автором підготовлено розділ “Удосконалення практики кредитування комерційними банками субєктів господарювання”); а також кафедри банківської справи Київського національного економічного університету і належить до теми “Банківська система України: її становлення та розвиток у перехідний період до ринкової економіки (номер державної реєстрації 019U023340) (підготовлено розділ “Кредитна політика комерційних банків в організації процесу кредитування”).Особливістю грошово-кредитної політики є те, що її реалізація визначається механізмом впливу на процеси відтворення безпосередньо двох самостійних та взаємозвязаних економічних категорій: грошей і кредиту. Для визначення суті кредитного механізму необхідно врахувати наступні методологічні основи: 1) основним призначенням кредитного механізму є організація процесу кредитування, який набуває певної спрямованості та цільових орієнтирів у звязку з функціонуванням останнього; До кредитного механізму, поряд із процесом кредитування як основним виразником суті кредиту, входять і господарські звязки субєктів кредитування як структурний елемент кредитних відносин, прогнозування та формування обсягу кредитних ресурсів та кредитного портфеля і контроль та регулювання кредитного забезпечення. У дисертації підкреслюється що, виступаючи формою реалізації кредитної політики, кредитний механізм у процесі свого функціонування обумовлює взаємодію субєктів кредитних відносин з точки зору взаємовигідного економічного співробітництва та правового забезпечення їх інтересів, які ґрунтуються на обєктивних закономірностях руху кредиту. ризиковість кредитних операцій, високі процентні ставки (у 2002 - 20,8 %), недосконалість банківського законодавства (відсутність правового захисту кредитора) зумовлюють кредитування в основному на поточну діяльність господарюючих субєктів (короткострокові позики займають найбільшу питому вагу - 71,7 % у 2002р.);На мікроекономічному рівні дієвість кредитного механізму проявляється у фінансовій стійкості, ліквідності, платоспроможності та прибутковій діяльності як кредитора, так і боржника, а тому визначається ступенем мотиваційності кредитних відносин: економічною необхідністю, фінансовою можливістю та комерційною їх доцільністю. Виступаючи формою реалізації кредитної політики, кредитний механізм у процесі свого функціонування обумовлює взаємодію субєктів кредитних відносин щодо взаємовигідного економічного співробітництва та правового забезпечення дотримання їх інтересів, які ґрунтуються на обєктивних закономірностях руху кредиту. Аналіз кругообігу обігових коштів дає можливість оцінити параметри участі кредиту в ньому через оцінку обсягу грошових потоків на основі таких параметрів як час кругообігу обігових коштів субєктів господарювання, періодичність вивільнення коштів в процесі їх обігу та наявний власний капітал. Якщо необхідність та доцільність у кредитних відносинах лежать у площині виробничої потреби та параметрів ефективності кредитування субєктів кредитного механізму, то можливість організації процесу кредитування повязана з наявністю вільних кредитних ресурсів у кредитора та можливістю їх використання та повернення їх боржникам. Обґрунтовано, що підвищення рівня організаційного забезпечення процесу кредитування здійснюється за рахунок дотримання принципів організації кредитування, до яких належить - тип взаємовідносин з клієнтом; прийнятність кредитного ризику для банку; нагляд та супроводження кредиту; розмежування функцій підрозділів банку, які здійснюють кредитування та чітке виконання функціональних обовязків персоналу банку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації на основі науково-теоретичних обґрунтувань векторів кредитної політики, механізму її реалізації комплексного аналізу менеджменту ресурсної бази та практики кредитування комерційними банками субєктів господарювання розроблені науковообгрунтовані висновки та сформульовані практичні пропозиції щодо вирішення актуальної проблеми - підвищення дієвості кредитного механізму в економіці України.

Суть головних науково-теоретичних та практичних результатів дисертації зводяться до наступного: 1. Кредитна політика на макроекономічному рівні є складовою частиною економічної політики, а тому реалізує як політичні, так і економічні цілі держави. На мікроекономічному рівні вони є складовою частиною загальної політики банку, спрямованої на досягнення стратегічних його цілей: дотримання фінансової стійкості, надійності, ліквідності та платоспроможності банку. Реалізація кредитної політики на макроекономічному та мікроекономічному рівні здійснюється через кредитний механізм і повязана із раціональною організацією кредитних відносин, їх управлінням та регулюванням для досягнення конкретних цілей як окремого комерційного банку, так і держави загалом.

Функціонування кредитного механізму здійснюється на базі двох основних методів: кредитного забезпечення та кредитного регулювання. Базовими його ланками є процес кредитування, формування ресурсної бази та кредитного портфеля. Взаємозвязок та взаємообумовленість даних ланок іншим складовим позначається на дієвому функціонуванні кредитного механізму в напрямках забезпечення джерелами функціонування потреб реального сектору економіки, фінансової стійкості кредитної системи, стабілізації інфляційних процесів, прибутковості субєктів господарювання.

2. Здатність кредитного механізму реалізувати кредитну політику повязана із дотримання принципів та умов його функціонування. Дотримання в практичній діяльності принципів (законодавчого забезпечення реалізації кредитних відносин, економічної обґрунтованості доцільності кредитного забезпечення, взаємозвязку та взаємообумовленості ланок та елементів кредитного механізму, дотримання кредитної дисципліни субєктами кредитних відносин та адекватності його функціонування розробленій кредитній політиці) повязано з конкретними умовами, які виступають формою їх реалізації і надають цілеспрямованого функціонування кредитному механізму у напрямі досягнення цілей кредитної політики. В залежності від ступеню впливу на функціонування кредитного механізму умови поділяються на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх умов належать: ступінь законодавчої відповідності та процедури реалізації кредитних відносин, стан економічного розвитку субєктів кредитних відносин, ефективність їх регулювання. Внутрішні умови функціонування кредитного механізму визначаються дотриманням мотиваційності в реалізації кредитної політики, забезпеченням підпорядкованості його ланок та елементів, вибором пріоритетності напрямів кредитної політики.

3. Дієвість кредитного механізму в економічній системі визначається позитивним результатом реалізації цілей кредитної політики. На макроекономічному рівні вона визначається впливом кредитного механізму на досягнення економічної стабільності та росту, забезпечення зайнятості та спаду безробіття, стабілізації інфляційних тенденцій та купівельної здатності грошової одиниці, фінансової стійкості та прибутковості кредитної системи. На мікроекономічному рівні дієвість кредитного механізму проявляється у фінансовій стійкості, ліквідності, платоспроможності та прибутковій діяльності як кредитора, так і боржника, а тому визначається ступенем мотиваційності кредитних відносин: економічною необхідністю, фінансовою можливістю та комерційною їх доцільністю.

4. Виступаючи формою реалізації кредитної політики, кредитний механізм у процесі свого функціонування обумовлює взаємодію субєктів кредитних відносин щодо взаємовигідного економічного співробітництва та правового забезпечення дотримання їх інтересів, які ґрунтуються на обєктивних закономірностях руху кредиту. Врахування на практиці такої взаємодії сприяє з одного боку, прогнозуванню кредитного портфелю, а з іншого - дає можливість прогнозувати його забезпечення ресурсною базою.

5. Стратегія на рівні окремого комерційного банку визначається вибором клієнтів та кредитних інструментів, нормами і правилами, які регламентують практичну діяльність банківського персоналу, компетентністю керівництва банку і рівнем кваліфікації персоналу кредитного відділу банку. Тактичні цілі кредитної політики охоплюють конкретні інструменти, які здатні поєднувати вибір між ліквідністю та економічною безпекою банку, з одного боку, та можливістю отримання прибутків, з іншого, використовуючи при цьому як традиційні, так і нетрадиційні методи кредитування, різні види кредитів, умови кредитування, адекватні своїм економічним можливостям. Тому, при портфельному підході щодо реалізації кредитної політики пропонується враховувати розвиток конкретного регіону на основі: - встановлення меж кредитного портфеля згідно з параметрами розробленої кредитної політики;

- формування його обсягу, що здійснюється тільки в межах допустимих параметрів кредитного ризику;

- класифікації його структури стосовно ризиковості боржників та вживання заходів щодо їх мінімізації;

- прогнозування обсягу та якості кредитного портфеля відповідно до розробленої кредитної політики та емпіричних даних роботи банку.

6. З метою забезпечення ефективної реалізації портфельного підходу у практичній діяльності комерційних банків пропонується моделювати його структуру на основі рівня процентних ставок, ресурсного забезпечення та кредитного ризику галузей економіки. Ризиковість галузі щодо кредитування визначається на основі регулювання номінальних грошових потоків за наданими позиками відповідно до кредитних ризиків за реальними повернутими позиками підприємств-боржників, які належать до неї. Відповідно до ризиковості конкретних галузей їм встановлюється ліміт кредитування, що дозволяє зробити систему формування та управління кредитним портфелем більш дієвою.

7. В основі моделі структури кредитного портфеля лежить ресурсне забезпечення прогнозованого його обсягу. Якщо необхідність та доцільність формування ресурсної бази повязані із ефективністю реалізації кредитної політики, то можливість формування та залучення ресурсів залежить від ступеня розвитку кредитного ринку економічної ситуації в державі та конкурентної сили банку на ринку кредитних ресурсів. Остання проявляється у фінансовій стійкості, надійності, платоспроможності і ліквідності, основою яких виступає обсяг власного капіталу банку. На основі аналізу тенденції капіталізації вітчизняних комерційних банків на сьогодні основними її напрямками є: реорганізація комерційних банків та збільшення капіталу за рахунок власних джерел, що сприятиме посиленню дієвості кредитного механізму.

8. Важливим напрямом забезпечення кредитними ресурсами прогнозного обсягу кредитного портфелю є прогнозування обсягу залучення ресурсів. Тому головним напрямом у прогнозуванні кредитних ресурсів є збалансованість кредитних вкладень з обсягом ресурсної бази та їх раціональне використання. Пропонується, здійснювати прогнозування кредитних ресурсів як прямим (індексним) так і непрямим (на підставі динаміки) методами. При цьому при прогнозуванні динамічними рядами слід передбачати додатковий резерв, як правило, ліквідних коштів, які б відігравали роль страхового запасу на випадок непередбачених обставин.

9. Для оцінки необхідності залучення додаткових джерел фінансування поточних господарських потреб у вигляді кредиту субєктами реального сектору економіки доцільно використовувати кругообіг їх обігових коштів. Аналіз кругообігу обігових коштів дає можливість оцінити параметри участі кредиту в ньому через оцінку обсягу грошових потоків на основі таких параметрів як час кругообігу обігових коштів субєктів господарювання, періодичність вивільнення коштів в процесі їх обігу та наявний власний капітал.

10. Ефективне функціонування кредитного механізму при інших однакових умовах полягає у збалансованості як депозитних, так і кредитних операцій, причому організація кредитування повинна відповідати певним параметрам ефективності, які для кожного учасника кредитних відносин є різними з огляду на його роль в економічних процесах. Для банків - кредиторів параметри ефективності зводяться до отримання оптимального співвідношення доходності та ліквідності при мінімізації кредитного ризику. Для юридичних осіб реального сектору економіки - ріст величини прибутку на одиницю власного капіталу. Для банків-боржників - ріст доходності активів, під які береться МБК, та дотримання нормативних обмежень ліквідності. Для фізичних осіб - перевищення середньомісячної доходності за період користування позикою над середньомісячними витратами, включаючи витрати з обслуговування боргу.

11. Якщо необхідність та доцільність у кредитних відносинах лежать у площині виробничої потреби та параметрів ефективності кредитування субєктів кредитного механізму, то можливість організації процесу кредитування повязана з наявністю вільних кредитних ресурсів у кредитора та можливістю їх використання та повернення їх боржникам. Тому ризиковість кредитних операцій доцільно звести до ймовірності неповернення позики за хоча б одним із напрямів (додаванням сум ймовірностей): репутації та ділової активності клієнта, його фінансового стану та аналізу й прогнозування грошових потоків із врахуванням параметрів техніко-економічного обґрунтування обєкта, що кредитується. При цьому, ймовірність неповернення позики враховуватиметься при встановленні ціни на кредитні ризики і відповідно її рівень залежатиме від здатності банку взяти на себе кредитний ризик.

12. Дієвість кредитного механізму також залежить і від прозорості та функціональної обовязковості організаційної процедури реалізації кредитних відносин. Обґрунтовано, що підвищення рівня організаційного забезпечення процесу кредитування здійснюється за рахунок дотримання принципів організації кредитування, до яких належить - тип взаємовідносин з клієнтом; прийнятність кредитного ризику для банку; нагляд та супроводження кредиту; розмежування функцій підрозділів банку, які здійснюють кредитування та чітке виконання функціональних обовязків персоналу банку. Тому, у звязку із недопущенням негативного впливу внутрішньобанківських чинників на виникнення проблемних кредитів, пропонується розмежувати функціональні обовязки працівників кредитного відділу, зокрема, розмежувати функції по інформаційному забезпеченню видачі кредиту, проведення аналізу кредитоспроможності клієнтів та здійснення нагляду за цільовим використанням кредиту. Такий підхід повязаний з тим, щоб виключити імовірність виникнення залежності співробітника кредитного відділу від клієнта

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії: 1. Гуцал І. С. Функціонування кредитного механізму в Україні в перехідний до ринку період. - Тернопіль: Збруч, 1999 - 312 с.

2. Гуцал І. С. Банківське кредитування суб?єктів ринку в трансформаційній економіці України. - Львів: Бібльос, 2001. - 244 с.

Статті у фахових виданнях: 3. Гуцал І. С. Робота банків з проблемними кредитами // Вісник ТАНГ. - 2001. - Випуск 14. - С. 65-68.

4. Гуцал І. С. Основні аспекти депозитної політики комерційних банків в перехідний до ринку період // Вісник ТАНГ. - 2000. - Випуск 9. - С. 57-59.

5. Гуцал І. С., Чайковський Я. І. Банківська система України: стан та перспективи // Банківська справа. - 1998. - № 2. - С. 40-43. (Особистий внесок докторанта - рекомендації щодо напрямків розвитку банківської системи).

6. Гуцал І. С., Чайковський Я. І. Банківська система України сьогодні: основні проблеми і перспективи розвитку // Фінанси України. - 1997 - № 8. - С. 42-47 (Особистий внесок докторанта - причини кризового стану банківської системи).

7. Гуцал І. С. Параметри ефективності банківського кредитування суб?єктів господарювання // Наукові записи. ТДПУ ім. В. Гнатюка. - 2000. - № 6. - С. 67-71.

8. Гуцал І. С. Кредитна політика держави, її цілі та механізм її реалізації // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. - 2001. - № 7. - С. 113-118.

9. Гуцал І. С. Аналітична оцінка кругообороту обігових коштів та параметри участі кредиту в їх формуванні // Наукові записки: Зб. наук. пр. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - Випуск 9. - С. 226-231.

10. Гуцал І. С. Принципи та умови реалізації кредитного механізму в економічній системі країни // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. - 2001. - № 8. - С. 88-93.

11. Гуцал І. С. Кредитний портфель та ліквідність комерційних банків // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. - 2001. - № 9. - С. 70-74.

12. Гуцал І. С. Мотиваційні фактори у забезпеченні ефективності кредитування // Банківська справа. - 2002. - № 3. - С. 38-46.

13. Гуцал І. С. Процентні ставки за кредитами // Фінанси України. - 2002. - № 11. - С. 100-106.

14. Гуцал І. С. Розмежування функцій у процесі кредитування - шляхи підвищення його ефективності // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. - 2002. - № 13. - С. 68-72.

15. Гуцал І. С. Регіональні аспекти у формуванні кредитної політики комерційними банками України // Зб. наук. пр. - Тернопіль: Економічна думка, 2002. - Випуск 7. - С. 214-219.

16. Гуцал І. С. Мотиваційні підходи до формування кредитного портфеля комбанками України // Вісник ТАНГ. - 2003. - Випуск 1. - С. 80-83.

17. Гуцал І. С. Аналітична оцінка дієвості кредитного механізму в економіці України // Наукові записки: Зб. наук. пр. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - Випуск 12. - С. 54-57.

18. Шокун В. В., Бондаренко С. В., Гуцал И. С. Функциональний аспект моделирования состояния оборотных средств промышленности // Сб. науч. тр. Автоматизация технологии планирования в союзной республике - К.: ГЛАВНИИВЦ, 1988. - С.136-145 (Особистий внесок докторанта - взаємозвязок обсягу реалізації продукції та тривалості виробничого циклу).

19. Гуцал І. С. Аспекти організаційного забезпечення процесу кредитування субєктів підприємництва / Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - Вип. 7. - С. 70-73.

20. Гуцал І. С. Правові основи формування кредитної політики комерційних банків // Вісник ТАНГ. - 2003. - Вип. 2. - С. 13-16.

21. Гуцал І. С. Прогнозування кредитних ресурсів комерційними банками - основа формування кредитного портфеля // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - Вип. 8. - С. 43-49.

22. Гуцал І. С. Оцінка кредитоспроможності субєктів господарювання з врахуванням кредитного ризику // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. - 2003. - № 14. - С. 101-106.

В інших виданнях: 23. Гроші, банки та кредит. Навчальний посібник / За ред. Б. Л. Луціва. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 225 с. (Особистий внесок докторанта - розділ “Кредитні системи” ).

24. Банківська справа. Навчальний посібник / За ред. Р. І. Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314 с. (Особистий внесок докторанта - розділ “Економічні та правові основи банківської діяльності”.

25. Гуцал І. С., Ткачук В. О. До питання кредитних ризиків та методів управління ними // Зб. наук. пр. ТАНГ. - 1997. - Випуск 1. - С. 78-79 (Особистий внесок докторанта - класифікація кредитних ризиків ).

26. Гуцал І. С. Роботи банків з проблемними кредитами // Наукові записки ТДПУ ім.. В. Гнатюка, 1999. - №2. - С. 119-121.

27. Гуцал І. С., Ханас Г. П. Депозитна політика комерційних банків в умовах переходу до ринку // Зб. тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Банківська система України: проблеми становлення та перспективи розвитку”. - Тернопіль, 1998. - С. 15-16.

28. Фаріон Я. М., Гуцал І. С. Методичні основи контролю за станом оборотних коштів в умовах ринкових відносин // Зб. тез доповідей науково-практичної конференції “Організація бухгалтерського обліку, аналізу і контролю в умовах переходу до ринкової економіки”. - Тернопіль, 1993. - С. 143-145.

29. Гуцал І. С., Сенів Б. Г. Деякі оцінки ефективності реальних інвестиційних програм // Зб. наукових праць за мат. міжнародної науково-практичної конференції “Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку”. - Тернопіль, 1997. - С. 122-123.

30. Бугір М., Гуцал І., Лисюк О., Чвалюк В. Ризики при грошово-кредитних відносинах // Зб. наукових праць за мат. міжнародної науково-практичної конференції “Ризикологія в економіці та підприємництві”. - К: КНЕУ, Академія ДПС України, 2001. - С. 46-47.